Називаючи в технологічній карті конкретні методичні прийоми, слід пам'ятати, що саме за їх допомогою розкривається зміст екскурсії, досягається її пізнавальна та виховна мета. Всі методичні прийоми взаємообумовлені, використовуються у комплексі, іноді один переходить в інший, їх взаємозв'язок, перехід здійснюється за допомогою додаткових методичних прийомів.

Залежно від теми, мети, змісту екскурсії, категорії екскурсантів змінюється роль, функції та взаємообумовленість методичних прийомів. Одні з них стають основними, інші -додатковими. Так, при проведенні екскурсій архітектурно-містобудівної та мистецтвознавчої тематики більше використовуються прийоми показу, аналізу, в літературних -прийоми розповіді, літературного монтажу.

У даній лекції наводиться зразок технологічної карти екскурсії Київського ліцею туризму "Пуща-Водиця - чарівний куточок Києва", підготовлений студентами ліцею під керівництвом викладачів Т. Г. Сокол та В. М. Федорченка (Табл. 1).

Одним з останніх етапів технологічного процесу підготовки екскурсії є комплектування "портфеля екскурсовода".

"Портфель екскурсовода" - комплект інформаційних матеріалів (фотографій, копій документів, географічних карт, схем, репродукцій з картин тощо), які використовуються екскурсоводом у ході екскурсії".

Призначення "портфеля екскурсовода":

- відтворити відсутні ланцюжки зорового ряду. Це особливо важливо в тих випадках, коли в екскурсії з певних причин не все можна показати в натурі, наприклад, історична споруда, яка давно зазнала руйнації від часу та втручання людини; показати фото людей, які мають відношення до об'єкту чи подій, з ним зв'язаних;

- показати копії справжніх документів, рукописів, літературних творів, про які розповідає екскурсовод;

- дати зорову уяву про рослини, мінерали, механізми тощо шляхом показу справжніх зразків, фотографій, муляжів.

Важливо, щоб наочні посібники для екскурсії не обмежувались фотографіями, щоб "портфель екскурсовода" не перетворився у фотопортфель. Це значно збіднить екскурсію і не дасть змоги "портфелю" виконати своє призначення. Тому до нього, крім фотографій, можна і слід включати географічні карти, схеми, креслення, малюнки, копії справжніх документів, зразки продукції підприємств (якщо вони не великі за розміром), гербарії, колекції мінералів тощо.

"Портфель" - постійний супутник екскурсовода, він допомагає зробити кожну екскурсію більш наочною та цікавою. Його зміст підказується темою екскурсії.

Наприклад, в екскурсіях на історичні та архітектурні теми фотографії, репродукції з гравюри чи малюнка повинні дати змогу екскурсантам зорово уявити будівлі або їх частини, давні фортеці, споруди у їх первісному вигляді.

Всі наочні посібники "портфелю" доцільно пронумерувати, вони повинні бути зручними у використанні, демонструватися вміло у помірних дозах, щоб не відволікати уваги екскурсантів від основних об'єктів - пам'яток історії та культури.

До кожного експонату, який включено до "портфелю", можна прикласти листок з поясненнями. Іноді пояснення подаються на зворотньому боці експонату, що сприяє кращому ознайомленню з ним екскурсантів.

Іноді мовний портрет експоната прикладається у вигляді окремої довідки, яка носить назву "Пояснення до "портфеля екскурсовода" екскурсії на тему (назва)". Кожне пояснення в довідці має той самий порядковий номер, що й експонат.

В екскурсії слід використовувати різні прийоми показу наочних посібників "портфеля". Найбільше розповсюджений ілюстративний прийом. Наприклад, розповідь екскурсовода про рослинний та тваринний світ місцевості супроводжується показом фотографій, гербаріїв, муляжів, які ілюструють і роблять більш наочним та зрозумілим те, про що йдеться.

Ефективним є коментуючий прийом, коли показ фотографій здійснюється перед розповіддю. Остання є лише поясненням тому, що бачать екскурсанти.

Третій прийом - прийом контрасту, коли фотографії демонструються для того, щоб показати екскурсантам, як змінилося місце (вулиця, будівля), яке вони оглядають. При цьому фотографія чи малюнок контрастують з об'єктом. Прийом побудовано на порівнянні з інформацією, яка наводиться.

Відбір наочних посібників - справа клопітка. Велику допомогу в цьому можуть надати працівники архівів, музеїв, виставок. Кожний експонат доцільно обговорити з фахівцями, якщо щось викликає питання, доречно попросити висновок наукової установи. Особливо обережно слід використовувати матеріали з особистих архівів.

Після завершення комплектування "портфеля екскурсовода", його "експонати" заносять до технологічної карти екскурсії (вказуючи номери).

Робота по створенню нової екскурсії вважається завершеною, якщо підготовлені всі необхідні документи. Документація з екскурсійних тем, окрім індивідуальних текстів, повинна зберігатися в методичному кабінеті.

Процес створення нової екскурсії також включає підготовку калькуляції витрат і розрахунок ціни на екскурсійну послугу, затвердження екскурсії у встановленому порядку, рекламу екскурсійного маршруту.

3. МЕТОДИКА ЕКСКУРСІЙНОГО ПОКАЗУ

Показ в екскурсії - процес реалізації принципу наочності, наочний спосіб ознайомлення з екскурсійним об'єктом, дія (сума дій) екскурсовода, спрямована на виявлення сутності об'єкту.

Завдання екскурсійного показу:

1) показати екскурсійні об'єкти, які знаходяться у полі зору екскурсантів;

2) показати об'єкти, які не збереглися, використовуючи фотографії та малюнки;

3) показати об'єкт таким, яким він був у період події, що описується;

4) відтворити зорову картину історичної події, що відбувалася на цьому місці;

5) відтворити дії відомої особи, які відбувалися на цьому місці.

Показ має первісний характер. Без об'єкту і його показу немає екскурсії. У більшості екскурсій зорові об'єкти є єдиним доказом положень, висунутих екскурсоводом.

Показ - не пасивне, а цілеспрямоване спостереження об'єктів, процес, що потребує активних дій як з боку екскурсовода, так і з боку екскурсантів. Цілеспрямованість показу - це відбірковість і послідовність демонстрації об'єктів відповідно до логічності викладання матеріалу, виділення основних об'єктів, зв'язок нових будівель зі старими.

Показ повинен бути логічно послідовним, цілеспрямованим, а отже, вибірковим. Послідовність показу об'єктів означає виділення основних об'єктів,