Екскурсії О. І. Кіценко не залишали байдужими тих, хто на них побував ще й тому, що Олімпіада Іванівна була не лише пропагандистом, але й творцем культурного середовища міста. Вона стояла біля витоків Міського клубу друзів кіно "Сходження",

Екскурсії О. І. Кіценко не залишали байдужими тих, хто на них побував ще й тому, що Олімпіада Іванівна була не лише пропагандистом, але й творцем культурного середовища міста. Вона стояла біля витоків Міського клубу друзів кіно "Сходження", активно працювала в міському клубі інтелігенції, самодіяльній студії поезії.

Саме виходячи з останніх двох видів угрупувань екскурсантів на Україні в 1970-80-і роки набула широкого розповсюдження практика системних форм екскурсійного обслуговування різних верств місцевого населення.

3. СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО ЕКСКУРСІЙНОГО

ОБСЛУГОВУВАННЯ РІЗНИХ ВЕРСТВ МІСЦЕВОГО НАСЕЛЕННЯ

Виникнення та поширення системного підходу було зумовлено ускладненням завдань розширення екскурсійного обслуговування різних верств населення.

Система (від грец. systema) - поєднання, устрій, утворення, сукупність якісно визначених елементів, між якими існує закономірний зв'язок чи взаємодія.

Отже, "системний підхід являє собою конкретизацію вимог розгляду кожного предмету в його взаємодії та взаємозв'язку з іншими предметами".

Підвищуючи виховне значення екскурсій, екскурсійні установи вели творчі пошуки найбільш ефективних організаційних засад розширення обслуговування місцевого населення.

В основу їх розробки були покладено вимогу наявності системи у використанні екскурсійної тематики та організації обслуговування.

Говорячи про системний підхід в екскурсійному обслуговуванні, слід відмітити, що найбільшого розвитку тут було досягнуто у сфері наукових, управлінських та практичних проблем.

Використання системного підходу в екскурсійної справі було викликане практичною необхідністю, бо постійно забезпечувало розширення контингенту екскурсантів, дозволяло максимально використовувати екскурсійну тематику та націлювало екскурсійні установи на розробку нових екскурсій, необхідних для підготовки спеціальних екскурсійних програм та циклів.

2.

3.

Прикладом упровадження системних форм екскурсійного обслуговування можуть служити Львівське та Донецьке бюро подорожей та екскурсій (АТ "Укрпрофтур").

Так, у м. Львові було впроваджено систему в екскурсійному
обслуговуванні студентської молоді. Екскурсійна організація разом з
внз, технікумом, ПТУ розробляла орієнтовний план екскурсійного
обслуговування студентів на весь період навчання. Організацією цієї
роботи займалися туристично-екскурсійні клуби навчальних закладів.
Це були громадські організації, обрані загальними зборами
студентського активу. Отже, цей клуб був центром екскурсійної роботи у
внз (технікумі, ПТУ), а також фінансував її. У кошторисах були кошти на спортивно-масову та оздоровчу роботу.

Обслуговування проводилось згідно з графіком-заявкою навчальних закладів, де було вказано курс, кількість груп, дні, час проведення та теми екскурсій.

Для реалізації системи в обслуговуванні трудових колективів Донецьке бюро подорожей та екскурсій обрало колектив шахти ім. Засядько, де були визначені групи: ветерани Великої Вітчизняної війни, ветерани праці, молоді робітники, що проживали в гуртожитках, шахтарі та члени їх сімей, учасники художньої самодіяльності.

Для кожної з груп було розроблено спеціальні цикли екскурсій, з ними працювали організатори.

В організації системи роботи з індивідуалами з числа місцевого населення слід розглянути можливості створення екскурсійних тематичних циклів-абонементів. Наприклад: "Архітектура Києва" (від стародавньої до сучасної), "Київ літературний", "Дорога до храму" (історико - релігієзнавчий). Але це можливо лише в містах, які мають широкі екскурсійні можливості, таких як Київ, Львів, Одеса, Севастополь.

Говорячи про системні форми екскурсійного обслуговування, не можна обійти увагою роботу зі школярами, як найбільш організованими групами. Адже шкільні екскурсії історично були першими - на їх підвалинах закладалася методика екскурсійної справи.

4. КОМПЛЕКСНІ ПРОГРАМИ ЕКСКУРСІЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ШКОЛЯРІВ

Саме для школярів а Україні у м. Миколаєві було започатковано, а згодом широко впроваджено в практику майже в усіх містах України комплексні програми екскурсійного обслуговування школярів, які являють собою специфічну форму конкретизації системності."

Якісно нового бачення набуває ця робота тепер, коли незалежна Україна стала рівноправним членом Всесвітньої туристичної організації.

Міжнародна туристична спільнота приділяє особливу увагу розвитку внутрішнього туризму і на його засадах - вихованню підростаючого покоління. У кожній цивілізованій країні, як зазначено в Гаазькій декларації по туризму, прийнятій Міжпарламентською спілкою і Всесвітньою туристичною організацією (1989 р.), "по мірі створення туристичної інфраструктури абсолютною необхідністю стає розвиток на національному рівні загальної туристичної освіти для населення в цілому, і зокрема в школах".

"Підготовка до туризму повинна поєднуватися з підготовкою громадянина до виконання свого громадського обов'язку. Підготовка до туристичної практики могла б з успіхом стати частиною процесу навчання молоді: введення туризму до навчальних програм є важливим елементом освіти та виховання".

Виходячи з цих положень, у світлі національного та культурного відродження України, враховуючи, що розвиток вітчизняного туризму та екскурсій повинен активно сприяти розбудові державності і демократизації суспільства, духовному розвитку народу і особливо молоді, Державним комітетом України по туризму спільно з Міністерством освіти України в 1994 р. була прийнята спільна постанова "Про створення комплексних програм екскурсійного обслуговування школярів".

Суть її полягає в тому, що, виходячи з завдань Державної національної програми "Освіта" ("Україна XXI століття"), туристично-екскурсійні організації разом з органами народної освіти, навчальними закладами в роботі з учнівською молоддю повинні направити свої зусилля на створення комплексних програм екскурсійного обслуговування школярів, розроблених Держкомтуризмом та Міносвіти України, які б стали невід'ємним наочним доповненням при вивченні базових навчальних предметів: історії, літератури, природничих наук, народознавства, а також виховної роботи в усіх загальноосвітніх школах, у тому числі і школах нового типу: гімназіях, ліцеях, навчально-виховних комплексах тощо, і були б введені до навчальних планів і