У ході практичної діяльності навички можуть взаємодіяти. Наприклад, взаємодіють навички мовлення і демонстрації об'єктів, навички показу оригінальних пам'ятників, використання наочних матеріалів з „портфелю екскурсовода".

Засвоєння навичок дозволяє екскурсоводу використовувати різні варіанти проведення екскурсій з урахуванням специфіки екскурсійної аудиторії.

Збереження навичок можливе лише при систематичній участі в екскурсійній роботі, в проведенні екскурсій. За умови тривалої перерви у проведенні екскурсій можлива часткова або повна втрата набутих навичок. Це може призвести до втрати кваліфікації.

Професійна майстерність екскурсовода передбачає постійне удосконалення набутих навичок, від цього залежить підвищення ефективності екскурсії.

З метою формування практичних навичок проведення екскурсій використовуються різні форми навчання екскурсоводів: виїзні заняття на маршруті, з навчальними вправами біля екскурсійних об'єктів, вивчення методичної літератури, навчальні екскурсії, відвідування і прослуховування екскурсій колег-екскурсоводів, засвоєння методичної документації, ділові ігри тощо.

Удосконалення навичок дозволяє екскурсоводу використовувати варіанти проведення екскурсій для екскурсантів з різним рівнем підготовки.

Ефективність екскурси залежить не тільки від знань і вміння екскурсовода, але й від вміння екскурсантів володіти навичками спостереження об'єктів, від їхньої уваги до розповіді екскурсовода, вміння сприймати фактичний матеріал, робити необхідні висновки. Тому важливим завданням екскурсії є також навчання екскурсантів бачити і сприймати об'єкти.

7. ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД І МАНЕРИ ЕКСКУРСОВОДА

Зовнішній вигляд екскурсовода - це те, що впадає у вічі екскурсантам, як тільки він постає перед ними. Постаючи перед аудиторією екскурсовод повинен бути впевнений, що зовнішній вигляд відповідає вимогам екскурсантів і обстановці, завжди пам'ятати про те, що неохайність і недбалість в одязі можуть зашкодити. Зазвичай, зачіска має бути в порядку, руки і нігті - чисті, взуття начищене, сукня чи костюм випрасувані.

Чоловік має бути добре поголеним, зайві речі не повинні випинати кишені, у боковій кишені не повинно бути ручок, окулярів і олівців.

Жінка, безумовно, повинна знати, якої довжини у неї рукав, наскільки відкритий виріз горловини, як сидять на ній брюки чи спідниця, де знаходяться нагрудні кишені. Вона повинна попередньо оцінити, як виглядає П вбрання, копи вона стоїть, сидить чи ходить. Прикраси повинні підкреслювати зовнішність жінки, не привертаючи до себе уваги. Основне правило: позбавитись усього, що хитається, занадто блискуче і мінливе, дзвенить і шумить, тим самим відволікаючи увагу слухачів від того, що говорить

екскурсовод.

У макіяжу тільки одне призначення: він повинен допомагати жінці показати свою природну красу, підкреслити переваги і трохи приховати недоліки. Він не повинен привертати до себе увагу, але водночас має відповідати вимогам моменту і стверджувати певний імідж жінки.

Манери екскурсовода знаходять свій вираз не тільки в зовнішньому вигляді, одязі, але й у способі триматися, в розмові з іншими людьми, з екскурсантами. Слід пам'ятати, що поведінка екскурсовода, манера проведення екскурсії є проявом рівня його

загальної культури.

Удосконалюючи свою майстерність, потрібно позбавлятися від різних звичок - голосно розмовляти, надмірно жестикулювати, переривати співбесідника, використовувати в розмові різкі вирази, робити грубі зауваження тощо.

З екскурсійною аудиторією має бути встановлений тісний контакт. Для того, щоб виступати перед слухачами професійно, слід інколи попрактикуватись перед дзеркалом, подивитись на свою міміку, на перебіг виразів обличчя під впливом різних почуттів. Щоб не втратити контакту з аудиторією, слід, не поспішаючи, переводити погляд з однієї групи екскурсантів на іншу, не намагаючись уперто дивитися то на одного, то на іншого.

Правильна поза також досягається тренуванням, вона має бути невимушеною, без напруги. Головне для пози - стійка рівновага тіла і його рухливість. Під час 2-3-годинної екскурсії екскурсовод неодноразово змінює свою позу. Робиться це природно, так, щоб у слухачів не створилася уява, що екскурсовод

не може знайти собі місця.

Важливе відпрацювання навичок етикету. Екскурсійні працівники вважають за доцільне ввести поняття екскурсійного етикету, що має сприяти підвищенню культури туристично-екскурсійного обслуговування.

8. ПРОФЕСІЙНА МАЙСТЕРНІСТЬ ЕКСКУРСОВОДА

На думку теоретиків екскурсознавства, „екскурсія являє собою процес пізнання предметів і явищ світу, в якому ми живемо". Керівником цього процесу є кваліфікований фахівець-екскурсовод.

Професійна майстерність екскурсовода окрім свого специфічного професійного підґрунтя включає елементи інших видів майстерності (лекторської, педагогічної, акторської). Його майстерність невіддільна від володіння основними положеннями екскурсійної теорії та методики, постійного їх використання.

Професійна майстерність екскурсовода - це як особливий вид мистецтва, що побудований на активному використанні та вмілому поєднанні показу і розповіді, застосуванні методичних прийомів ведення екскурсії, володіння специфічними вміннями та навичками, що притаманні даній професії.

Основні складники професійної майстерності екскурсовода - знання та вміння.

Знання: загальні знання (ерудиція) і знання з спеціальності (ерудиція з спеціальності), знання екскурсійної теорії, методики ведення екскурсії, основ психології, педагогіки, риторики, логіки та

етики.

Вміння: сформулювати знання і викласти свої думки до проведення екскурсії (у тексті) розповіддю і культурою мовлення, розширення світогляду людей, при проведенні екскурсій використання методичних прийомів, донести знання до аудиторії і керувати нею; передавати свої переконання і поводиться в колективі.

Теорія та практика екскурсійної справи багато в чому опирається на дидактичні категорії, тому відводить важливе місце основним принципам навчання, таким як принцип доступності, систематичності, послідовності та ін.

Принцип доступності вимагає не припускати непосильного для екскурсантів певної групи змісту матеріалу, викладати його так, щоб при деякому напруженні уваги всі відомості, теоретичні положення, висновки, подані екскурсоводом, засвоювались екскурсантами. Здійснення цього принципу вимагає від екскурсовода диференційованого підходу до екскурсантів, врахування рівня освіти, фізичного та розумового розвитку.

Принципи систематичності та послідовності вимагають додержання суворого хронологічного чи логічного зв'язку