Приднiстровська частина Подiльських Товтр вiдрiзняється деякими особливостями: вона сильно i доволi густо розчленована глибокими каньйоноподiбними долинами лiвих притокiв рiчки Днiстер. Долини мають глибину до 200м, крутi схили та вузьке дно. Вивiтренi та розмитi вапняки, якi відслонюються на схилах долин, утворюють екзотичні скелі рiзної форми - колони, стовпи, гiгантські гриби або хаотичнi нагромадження брил та валунiв. На теренах Об`єкту встановлено і експлуатується кілька джерел мінеральних вод різних типів, які мають лікувальні властивості.

Товтровий кряж багатий карстовими формами. Тут зрiдка трапляються i печери, наприклад: Кармалюкова печера у с.Привороття, проте у кряжi переважають дрiбнi карстовi форми: трiщини, борозни, комiрки, лійки, карри, якi утворюють на головному кряжi Товтрового масиву iнодi справжнi карстовi поля.

Мікроклімат Кам’янецького Придністров’я формується Товтровим кряжем та каньйонами Дністра з притоками, тому тут створилися особливі умови для збереження рідкісних i реліктових рослин, серед яких - більшість лікарських.

Парк репрезентує один з трьох найкрупніших центрів ендемізму в Україні (два інші - півострів Крим та Карпати) – тут сконцентровано найбільше серед природоохоронних територій країни число ендеміків і реліктів.

У межах парку росте майже 1700 видів рослин, з яких близько 300 - ендемічні та субендемічні подільські види, а також реліктові та рідкісні рослини, що загалом є унікальним набором генофонду. У складі фауни на території парку та суміжних районів лівобережжя Дністра є всі характерні представники цієї зони. Фауна налічує 55 видів ссавців, 214 - птахів, 10 - плазунів, 11 - земноводних та низку видів безхребетних тварин, які ще потребують детальних досліджень. Наявність на території парку старих лісових масивів, відкритих крутосхилів та карстових печер сприяє поширенню тут хижих птахів та кажанів. До Червоної книги України занесено 60 видів рослин (всі судинні) та 85 тварин (з них 14 – ссавців, 26 – птахів та 45 – комах).

Велику цінність і значимість для рекреаційного господарства Національного природного парку "Подільські Товтри" складає запас мінеральних вод (що вже сьогодні дав можливість формування ефективного профілактично-лікувального комплексу на базі мінеральної води типу "Нафтуся", содові води типу "Миргородська", мінеральних вод з унікальними терапевтичними ефектами, різноманітними розсолами з підвищеною концентрацією брому, йоду та інше).

Значну туристично-рекреаційну цінність складають лісові масиви. Поряд з річками та іншими водними акваторіями їм відводиться основна роль в організації короткочасного відпочинку населення. Територію Парку можна використовувати з туристично-рекреаційною метою протягом всього року. Основні можливі види туристичної діяльності: пішохідний, водний, автомобільний і кінний, лижний, пізнавально-культурний (екскурсії та інше).; загальнооздоровчий відпочинок (пішохідні прогулянки, спортивні ігри, лижні прогулянки), екскурсії (по Дністровському водосховищу екскурсії проводяться на теплоходах), дельта – парапланеризм, мандрівки на повітряних кулях, любительські промисли (збір грибів і ягід, рибальство, мисливство); кліматичне і бальнеологічне лікування.

Унікальні ландшафти сприяють проведенню різноманітних туристичних змагань. Тут було проведено традиційні відкриті змагання з туризму «Кам’янецькі скелі» (прийняло участь 18 команд з України), «Кубок України з техніки пішохідного туризму серед дорослих», «Чемпіонат України серед юнаків з техніки пішохідного туризму».

Подiльськi Товтри сьогоднi не мають аналога в Європi i є унiкальними за своєю природою. У світі деякими аналогами можуть служити схожі за зовнішніми геологічними ознаками скелясті гряди у Великій Британії та США. Ідеальним аналогом може бути Великий Бар'єрний риф, який знаходиться на пiвнiчному та східному узбережжi Австралiї. Проте, ця геологічна споруда перебуває у стадії свого постійного формування і змін, більшою мірою представлена аквальними екосистемами. Товтри є меншими за своєю протяжнiстю, нiж Великий Бар'єрний риф Австралiї, але унiкальнiсть його полягає у тому, що вiн знаходиться на суходолі, хоч і сформувався в узбережній зоні епіконтинентальних морів, але був похований у первозданному вигляді під молодшими відкладами і відкопаний згодом денудаційними процесами плейстоцену та голоцену.

У відкопаній товщі порід, що складають Подільські Товтри, і порід, що залягають нижче, сформувалися горизонти підземних вод, що, частково, перетворилися на мінеральні води із цінними лікувальними властивостями. Одночасно, відбувалися карстові процеси, що значно змінили будову поверхні і надр Об'єкту. Унікальні карстові порожнини є доступними для спостереження і вивчення.

Зарваницький регіональний ландшафтний парк

Зарваницький регіональний ландшафтний парк - природоохоронний об'єкт. Розташований поблизу села Зарваниця Теребовлянського району Тернопільської області, в межах лісового урочища «Вишнівчик» Бучацького лісництва Бучацького держлісгоспу, архітектурного комплексу «Зарваниця» та сінокосів Зарваницької сільради. Південно-східна межа - по річці Стрипа.

Парк - під охороною ДЛГО «Тернопільліс», Тернопільської єпархії УГКЦ та Зарваницької сільради. Створений згідно з рішенням Тернопільської обласної ради від 18 березня 1994 з метою збереження і раціоналізації використання ландшафтів, водних об'єктів, рослинного й тваринного світу, пам'яток живої та неживої природи, історії, релігії і культури з рекреаційною, просвітницькою та науковою метою. Організований без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів. Загальна площа - 283га.

Червоногородський (Джуринський) водоспад

Червоногородський водоспад - гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення. Вважається найвищим рівнинним водоспадом України. Розташований між селами Нирків і Нагіряни Заліщицького району Тернопільської області, в долині р. Джурин. Рішенням виконкому Тернопільської обласної ради № 537 від 23 жовтня 1972 оголошений об'єктом природно-заповідного фонду. Перебуває у віданні місцевої селянської спілки. Площа об'єкту - 0,7 га. Висота - 16 м.

Від давнини до початку 1950-х рр. на водоспаді працював млин, а з початку 1950-х до початку 1960-х - ГЕС (у той час поруч існувало навіть Червоногородське водосховище).

Водоспад має наукову, естетичну та пізнавальну цінність, є одним