геометричність розпланування, повна симетрія частин створювали сад значної мистецької вартості, що належав до кращих зразків садів бароко. Сад бароко Вишнівецького замку витримував порівняння з Замковим садом Жовківського замку короля Яна ІІІ Собеського і Італійським парком Підгорецького замку.
В останній чверті XVIII ст. сад бароко знищили, його перепланували на пейзажний за проектом ландшафтного архітектора Діонісія Міклера.
Вишнівецький пейзажний парк складався з 3-х частин: нижніх і верхніх садів, між якими на великому виступі Замкової гори був створено партер (сад). Зі східного боку побудовано розкішний палац. Біля підніжжя гори є церква св.Вознесіння XVI. Частково збереглася цегляна загорожа та ворота у вигляді античної арки.
Вишнівецький парк у ландшафтному стилі мав за першооснову природний ліс, де росли дерева здебільшого місцевих видів: сосни, ялини, дуби, клени, липи. Біля палацу парк був у регулярному стилі, про що можна судити з розташування окремих дерев. Основний фон створює липа серцелиста віком більше 100 років, висаджена рядами або групами. Нині в парку ростуть близько 370 вікових дерев 17 видів; на особливу увагу заслуговують ялина європейська, бук лісовий, гіркокаштан звичайний, тополя біла, ясени вузьколистий і звичайний тощо.