КУРСОВА РОБОТА

САМОСТІЙНІ ЗАНЯТТЯ СТУДЕНТІВ ФІЗИЧНИМИ

ВПРАВАМИ МЕТОДОМ КОЛОВОГО ТРЕНУВАННЯ

З ВИКОРИСТАННЯМ ТРЕНАЖЕРІВ

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Фізичні вправи, як засіб зміцнення здоров’я…………………………….5

Розділ 2. Підбір комплексу колового тренування для самостійних занять

студентів……………………………………………………………………11

2.1. Загальні поняття про типи будови тіла. Карта досягнень……………..11

2.2. Поради щодо використання вправ спортсменами - початківцями з

атлетичної гімнастики……………………………………………………14

Розділ 3. Колові тренування і особливості їх використання під час самостійних

занять вправами фізичними вправами…………………………………….18

3.1. Види колових тренувань…………………………………………….....20

3.2. Рекомендації, які повинен виконувати студент на самостійних

заняттях…………………………………………………………….…...31

Висновки…………………………………………………………………………..…..34

Список використаної літератури………………………………………………….….35

Вступ

Постійне вдосконалення системи фізичного виховання молоді у вищому навчальному закладі, використання фізичної культури і спорту, як ефективного засобу масового зміцнення здоров’я студентів пов’язано з використанням різноманітних тренажерів та проведення самостійних занять методом колового тренування

Актуалізація теми. Метод колового тренування із застосуванням тренажерів сприяє позитивному розвитку атлетизму, що викликає великий інтерес студентів до занять.

Об’єкт дослідження. Фізичні вправи методом колового тренування з використанням тренажерів.

Предмет дослідження. Види колових тренувань та їх вплив на підвищення фізичних якостей організму.

Мета та завдання дослідження. Висвітлити різновиди колових тренувань і визначити їх вплив на розвиток організму студентів.

Методи дослідження. При дослідженні даної теми були визначені такі методи дослідження колових тренувань: інтенсивно - інтервальної роботи, повторної роботи, а також комплекси вправ на заняттях у спортивному залі з використанням простих тренажерів та виконання легкоатлетичних вправ, на гімнастичному містечку.

Практичне значення одержаних результатів. У даній роботі перелічені рекомендації, які повинен виконувати студент на самостійних заняттях фізичними вправами за методом колового тренування.

Структура роботи. Дана робота складається із змісту, вступу, трьох розділів: розділ 1. Фізичні вправи, як засіб зміцнення здоров’я.

Розділ 2. Підбір комплексу колового тренування для самостійних занять

студентів.

2.1. Загальні поняття про типи будови тіла. Карта досягнень.

2.2. Поради щодо використання вправ спортсменами - початківцями з

атлетичної гімнастики.

Розділ 3. Колові тренування і особливості їх використання під час самостійних

занять вправами фізичними вправами.

3.1. Види колових тренувань

3.2. Рекомендації, які повинен виконувати студент на самостійних

заняттях.

Також з висновків та списку використаної літератури.

Використання тренажерів на самостійних заняттях фізичною культурою викликає цікавість і підвищену активність студентів. Ця особлива обстановка в свою чергу дозволяє студенту займатися раціонально з достатньою щільністю і на високому емоційному рівні.

Розділ 1. Фізичні вправи, як засіб зміцнення здоров’я.

Основним засобом розвитку і вдосконалення фізичних якостей є фізичні вправи. Ефективність впливу на фізичну підготовку студентів визначається відповідністю обраної фізичної вправи та параметрів її виконання. Методи вдосконалення фізичних якостей (тренування) побудовані на закономірностях чергування рухової активності і відпочинку, напруження і розслаблення, співвідношення між обсягом виконаної роботи та її інтенсивністю.

При регулярних заняттях фізичними вправами і спортом дуже важливо систематично стежити за своїм самопочуттям і загальним станом здоров'я. Найбільш зручна форма самоконтролю - це ведення спеціального щоденника. Показники самоконтролю умовно можна розділити на дві групи - суб'єктивні й об'єктивні. До суб'єктивних показників можна віднести самопочуття, сон, апетит, розумова і фізична працездатність, позитивні і негативні емоції.

Самопочуття після занять фізичними вправами повинне бути бадьорим, настрій гарним. Якщо студент займаючись вправами відчуває головний біль, розбитості і відчуття перевтоми варто припинити заняття і звернутися за консультацією до фахівців. Як правило, при систематичних заняттях фізкультурою сон гарний, зі швидким засипанням і бадьорим самопочуттям після сну. Що стосується апетиту після помірних фізичних навантажень, то він також повинний бути гарним. Їсти відразу після занять не рекомендується, краще почекати 30-60 хвилин. Для угамування спраги варто випити склянку мінеральної води. При погіршенні самопочуття, сну, апетиту необхідно знизити навантаження, а при повторних порушеннях - звернутися до лікаря [3. c. 116].

Щоденник самоконтролю служить для обліку самостійних занять фізкультурою і спортом, а також реєстрації антропометричних змін, показників, функціональних проб і контрольних іспитів фізичної підготовленості, контролю виконання тижневого рухового режиму.

Регулярне ведення щоденника дає можливість визначити ефективність занять, засоби і методи, оптимальне планування величини й інтенсивності фізичного навантаження і відпочинку в окремому занятті. У щоденнику також варто відзначати випадки порушення режиму і те, як вони відбиваються на заняттях і загальній працездатності. До об'єктивних показників самоконтролю відносяться : спостереження за частотою серцевих скорочень (пульсом), артеріальним тиском, подихом, життєвою ємністю легень, вагою, м'язовою силою, спортивними результатами [12. c. 22]

Загальновизнано, що достовірним показником тренованості є пульс. Оцінку реакції пульсу на фізичне навантаження можна провести методом зіставлення: дані частоти серцевих скорочень у спокої (до навантаження) і після навантаження, тобто визначити відсоток частішання пульсу. Частоту пульсу в спокої приймають за 100%, різницю в частоті до і після навантаження - за Х. Наприклад, пульс до початку навантаження дорівнює 12 ударам за 10 секунд, а після - 20 ударів. Після нехитрих обчислень з'ясовуємо, що пульс участився на 67% [5. c. 32]

Але не тільки пульсу варто приділяти увагу. Бажано, якщо є можливість, вимірювати також артеріальний тиск до і після навантаження. На початку навантажень максимальний тиск підвищується, потім стабілізується на визначеному рівні. Після припинення роботи (перші 10-15 хвилин) знижується нижче вихідного рівня, а потім приходить у початковий стан. Мінімальний же тиск при легкому чи помірному навантаженні не змінюється, а при напруженій важкій роботі небагато підвищується. Відомо, що величини пульсу і мінімального артеріального тиску в нормі чисельно збігаються. Кердо запропонував вираховувати індекс по формулі

ІК=Д/П, де Д - мінімальний тиск, а П - пульс.

У здорових людей цей індекс близький до одиниці. При порушенні нервової регуляції серцево-судинної системи