природа сіл регіону також перед серйозним компромісом: або все це залишається недоторканим, і сільський туризм у місцевості не буде розвиватися, або розвиток сільського туризму впливатиме на первинні блага довкілля [8, с.25].
Відомо, що ,,передові” культури майже завжди впливають дигресивно на ,,традиційну” культуру. Особливо такий вплив посилюється там, де є специфічні етнічні чи лінгвістичні групи, тому автохтонна культура сільських мешканців Гуцульщини, Бойківщини, Закарпаття, Буковини, Покуття, Розточчя, Опілля, Полісся тощо може розчинитися під негативним впливом масової космополітизованої урбокультури туристів [35, с.12].
3.3 Перспективи розвитку зеленого туризму
Розвитку сільського зеленого туризму в Україні сприяють такі фактори: зростаючий попит мешканців українських міст та іноземців на відпочинок у сільській місцевості; унікальна історико-етнографічна спадщина українських сіл; багаті рекреаційні ресурси; екологічна чистота сільської місцевості; відносно вільний сільський житловий фонд для прийому туристів, наявність вільних трудових ресурсів для обслуговування туристів; традиційна гостинність господарів та доступна ціна за відпочинок; можливість надання комплексу додаткових послуг з екскурсій, риболовлі, збирання ягід і грибів, катання на конях тощо [36, с.18].
Розвиток сільського зеленого туризму зможе забезпечити збільшення реальних доходів селян за рахунок надання послуг з прийому на проживання туристів; облаштування туристичних маршрутів та надання екскурсійних послуг; транспортного обслуговування туристів; єгерської діяльності (полювання, аматорське та спортивне рибальство); надання послуг з прокату туристичного спорядження; виробництва та реалізації туристам екологічно чистих продуктів харчування, надання кулінарних послуг; реалізації товарів народних промислів; проведення культурно-розважальних заходів з урахуванням історико-етнографічної спадщини (анімації) [22, с.65].
Виходячи з набутого дванадцятирічного досвіду у розробці та реалізації різних проектів, стратегії розвитку сільського туризму та вважаючи за необхідне наступним крокому своїй діяльності розвивати різні форми поселення у сільських садибах, підвищувати якість розміщення, а також маючи на увазі наближення фінальних ігор з футболу Євро-2012, Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні у 2008 році розробила та ввела Програму добровільної категоризації у сфері сільського зеленого туризму ,,Українська гостинна садиба” (див. Додаток Ж) [11, с.22].
Найбільш сприятливі передумови для розвитку сільського зеленого туризму на Надвірнянщині об’єктивно складаються на територіях національних і ландшафтних парків, де існує можливість поєднати в повноцінному відпочинку пізнання природничого, історико-етнографічного та культурного потенціалу регіону. Родзинкою сільського зеленого туризма може і має стати яскрава анімація, тобто пожвавлення програм обслуговування, відпочинку і дозвілля туристів ігровими елементами та шоу-програмами на базі історико-етнографічної та культурної спадщини регіону.
Анімаційним наповненням програм сільського зеленого туризму можуть бути фольклорні фестивалі, народні гуляння, народні танцювальні вечори, карнавали, вечорниці, ворожіння тощо за безпосередньої участі туристів.
Для забезпечення такої анімації сільського зеленого туризму потрібні відповідні кадри, добором і підготовкою яких мають опікуватися як регіональні органи самоврядування, так і профільні міністерства.
Туризм сприяє підвищенню зайнятості населення, розвитку ринкових відносин, міжнародному співробітництву, залучення громадян, в т.ч. іноземних до пізнання багатої природної та історико-культурної спадщини краю, збереженню економічної рівноваги [36, с.19].
Маршрут І категорії складності (130 км) протяжність 130 км 6 днів, 5 ночівель.
Надвірна – Пнів – Битків – Пасічна – Делятин – Заріччя - Білі Ослави - Дора-Яремча – Ямна – Микуличин – Татарів – Ворохта – Яблуниця – Паляниця (див.Додоток Ф).
Надвірна. Перші поселенці на теренах Надвірної з'явилися у ІІ тис. до н.е. За містом, на східному пагорбі, виявлено поселення бронзового віку, яке було зруйноване під час будівництва .
На території міста залишки укріпленого валами городища Х— ХІІІ ст. Городище розташоване на північно-західній околиці Надвірної на високому відрозі гори Городище на лівому березі Бистриці.
Церква Воздвиження Чесного Хреста УГКЦ в м. Надвірна. ,,Стара” церква, перенесена з Манявського скиту Костел побудований на кошти магнатів Куропатвів. В місті було побудовано два нових храми: Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії УГКЦ., Церква св. Володимира УАПЦ[22, c.12].
Пнів. Розташоване на відстані 2,9 км на південний захід від м.Надвірни. Західна частина села лежить на правому березі ріки Бистриці Надвірнянської, східна частина доходить до р.Стримби.
Назва села пов'язана з тим, що поселення виникло на місці, де було вирубано ліс, тобто на пнях. Це місце отримало назву Пнів'я. Ця назва є Історично правильною І саме так поселення вперше (1400) згадується в історичних джерелах
Пнівський замок, всупереч своїй назві, розташований не в Пньові (0,5 км), а неподалік невеличкого мальовничого карпатського містечка Надвірна, що на Івано-Франківщині. Замок розташований у формі неправильного п’ятикутника. Товщина стін – півтори метри. Зі сходу фортецю оберігав глибокий рів, із заходу - схил плоскогір'я. На півночі і півдні замок оточувала рівнина. По кутам фортеці вмілими руками архітекторів і будівельників розмістились шість сторожових веж. Ворота розташовувалися в південній стіні, там же у цілях безпеки був споруджений перекидний міст. Отвори, по яких проходили ланцюги перекидного мосту, добре збереглися до наших днів. Замок був споруджений в другій половині 16 століття польськими феодалами волоського походження Куропатвами (хоча існує теза про те, що окремі споруди були побудовані в 90-х роках 15 століття). Замок займає роль важливого форт-посту в період польсько-турецьких війн 17 століття[23, c.34].
Битків. Битків - селище міського типу (з 1940 року), розташоване на берегах річки Розсіч - притоки Бистриці Надвірнянської.
Вперше у письмових джерелах згадується у 1390 році як Будково. Назва, як вважають дослідники, походить від імені Будко. З часом Будково під впливом латинізації та полонізації змінилося на сучасну назву - Битків.
Битків відомий з другої половини XVIII ст.У 80-х роках XIX ст. в Биткові розпочинається розробка нафтових родовищ. В цей час