за загальною ставкою податку з доходів фізичних осіб 13%. Проте на цю суму не нараховуються збори на обов'язкове пенсійне та соціальне страхування, оскільки власник садиби тільки надає у користування своє майно, а не виконує при цьому інші платні роботи чи послуги для туристів (лист Пенсійного фонду України № 1852/04 від 27 02 2004 р ).
Щодо надання послуг з харчування туристів, то дуже важливим є те, що пункт 4.3.36 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889 від 22.05.2003 р. звільняє від сплати податку доходи, отримані від продажу вирощеної власником у своїй садибі сільськогосподарської продукції, в тому числі продуктів її первинної переробки [20, с.16].
Якщо власник садиби зареєструвався як приватний підприємець, то він має право без придбання патенту здійснювати торгівельну діяльність із продажу харчів вітчизняного виробництва, указаних у статті 6 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" № 98 від 23.03.1996 р. (хліб і хлібні вироби, борошно, сіль, цукор, олія, молоко і вершки, крім згущених і добавок, безалкогольні напої, морозиво, дитяче харчування, яловичина і свинина, домашня птиця, риба, яйця, ягоди і садовина, мед та інші продукти бджільництва, картопля та плодоовочева продукція).
Власник садиби, який хоче припинити діяльність у галузі сільського зеленого туризму, не має виконувати якісь додаткові формальності, якщо він не зареєстрований як приватний підприємець [21, с.40].
Вимоги до ведення діяльності з сільського зеленого туризму видно в додатку Б.
1.4 Загальна характеристика Надвірнянського району
Надвірнянський район – унікальний у біографічному відношенні край з багатими природними умовами і ресурсами, різноманітним рослинним і тваринним світом, джерельними водами річок і чистим карпатським повітрям. Саме в Надвірнянському районі збереглися природні ландшафти, незаймані території, особливо праліси, ендемічні і реліктові види рослин і тварин, саме тут є значні рекреаційні ресурси [16, с.10].
Площа району 1293 км2. Загальна чисельність населення району становить 114,1 тис. чол., в тому числі 41,5 тис. чол. міського, сільського – 72.6 тис. чоловік. Густота населення становить 88 чол/км2. В межах району розміщено одне місто (Надвірна - районний центр), три селища міського типу та 47 сільських населених пунктів [29, с.3].
Надвірнянський район розташований в південно-західній та, частково, в центральній частині Івано-Франківської області, на стику Східно-Європейської рівнини та Українських Карпат. 2/3 території району розташовані в гірській частині Карпат, менше третини припадає на умовну рівнину (див. Додаток В). Найвищою точкою Надвірнянського району є г.Довбушанка ( 1754,9 м). Тут також розташовані такі хребти Українських Карпат: Скибові Горгани (масиви Довбушанка, Синяк тощо), частково – Покутсько-Буковинські та Вододільно-Верховинські Карпати. Рівнинна територія розташована в межах Передкарпатської височини (рівнини). Клімат являється перехідним від західноєвропейського до більш континентального східноєвропейського. Середня температура січня від -4оС до -7оС, а в літні місяці +18 С. Середньорічна кількість опадів від 800 мм на рівнині до 1500 мм в горах. Кількість днів із сніговим покривом 90-100, пересічна його висота 35см.[37, с.30].
Надвірнянський район багатий на водні ресурси. Головні ріки – Прут і Бистриця Надвірнянська з притоками Зеленицею, Довжинцем, Вороною. Майже 64 % території займають ліси, в основному смереково-буково-ялицеві, а вище 1100-1200 м – смерекові.
На території району переважають бурі гірсько-лісові (60%) площі, дерново-буроземні (10%). Є також лучні та дернові в річкових долинах[26,с.14].
1.4.1 Атракції і туристично-рекреаційні ресурси
Надвірнянщина – один з основних рекреаційних регіонів Українських Карпат. Основним рекреаційно-курортно-туристичним ресурсом є мальовничий рельєф, лісові масиви, розгалужена сітка річок, лікувальні мінеральні води, ягоди, лісові гриби та лікувальні трави, чисте гірське повітря. Багатий тваринний світ та наявність рік сприяють таким видам відпочинку як полювання, рибальство тощо. В теплий період року, як зони відпочинку, використовуються береги річок. Рельєф території та тривалість снігового покриву сприятливі для розвитку різних видів гірськолижного спорту. В гірській частині району функціонує 4 заклади відпочинку, санаторій, декілька приватних садиб, які надають послуги в сфері сільського зеленого туризму [21, с. 40].
В межах району розміщується природний заповідник „Горгани” державного значення, лісовий Бредулецький заказник, орнітологічний Пожератульський заказник, ботанічний Кливський заказник, комплексна пам’ятка природи – урочище ,,Верхнє Озерище”, дендропарк „Високогірний” та пам’ятка садово-паркового мистецтва парк Партизанської Слави.
Територія району характеризується багатством і різноманітністю флори і фауни, багато з яких є унікальними. Тут нараховується 46 видів ссавців (ведмідь, вовк, рись, лисиця, дикий кіт, дикий кабан, олень), 180 видів птахів, численні плазуни, земноводні, риби. Особливий інтерес представляють ендемічні види, котрі за межами Карпат ніде не зустрічаються, а також реліктові, що дійшли до нас з минулих геологічних епох [17, с.15].
Флора налічує майже тисячу видів рослин. На заповідних територіях зосереджено чимало ендемічних, реліктових та рідкісних видів рослин, з яких близько 20 видів занесено до Червоної книги України. Це сосна кедрова європейська, рододендрон східно-карпатський, аконіт жакена, дріада восьмипелюсткова, терлич жовтий, первоцвіт дрібний, родіола рожева тощо. Майже 350 видів дикоростучих рослин мають лікувальне значення і широко використовуються в народній медицині. Наявність рідкісних фітоценозів, тобто унікальних рослинних угрупувань, дає можливість використовувати їх в рекреаційних цілях.
Особливої уваги заслуговує унікальний дендрологічний парк загальнодержавного значення „Високогірний” ( в районі гірського с.Бистриця), який розкинувся на площі 124 га на висоті 950-1260 метрів над рівнем моря. Зараз тут проростає більше 200 видів і форм деревних і чагарникових порід. Це дугласія тисолиста, модрина європейська і японська, ялиця бальзамічна, кавказька, сахалінська, ялина канадська, сербська і східна, кедровий стелюх, береза біла, китайська, жовта, карельська, темнокора, бук східний та