Дослідження, проведені в 1990-1991 р. Чернівецькою гідрологічною партією об’єднання „Укрзахідгеологія”, свідчать про те, що на території гірських і передгірських районів Івано-Франківської області і, зокрема, Надвірнянського району, є значні можливості для курортного лікування на базі мінеральних вод. Зокрема, поблизу с. Бистриця виявлено три джерела сірководневих вод. Дебіт одного із джерел становить 12,8 м. куб./ в добу. Сьогодні вода із цих джерел для практичних цілей не використовується [44, с.20].

1.4.2 Пам’ятки історії та культури

В Надвірнянському районі є 146 пам’яток різних епох від часів кам’яної доби до пам’ятників споруджених у наші дні. Є також пам’ятки археології – від часів палеоліту до Київської Русі. В околицях Добротова, Делятина, Верхнього Майдану, Заріччя, Ланчина знаходяться сліди стоянок і поселень кам’яної доби і бронзи. В околицях Волосова, Камінної, Переросля і Цуцилова – могильники, відомі як Карпатські кургани (ІІІ-ІVст). Поблизу Надвірної – цінна пам’ятка часів Стародавньої Русі ХІІ –ХІІІ ст. – Городище (див. Додаток Г).

Особливий інтерес викликають 21 пам’ятка архітектури, які на території району включені до реєстру пам’яток. Серед них – руїни Пнівського замку(див.Додаток Д), що є надзвичайно цінною і цікавою пам’яткою оборонної архітектури ХVI-XVII ст., будинок повітового староства (нині адмінбудинок міської ради) та вісімнадцять церков, побудованих ще XVIII-XIX ст.[29, с.6].

Історичну цінність являють собою церковні книги та Євангелії. Найстарішими є стародруки „Апостол”, видрукувана в Львові в друкарні Михайла Сльозки 1654 року з рукописним аркушем XVI ст., „Апостол” 1666 р, „Анфологіон” 1651 видрукувані в друкарні Братства Львова [23, с.17].

1.4.3 Соціальна та ринкова інфраструктура, торгівля, транспорт, зв’язок

Мережа об’єктів інфраструктури соціального призначення, що функціонує на території району, визначає рівень комфортності умов проживання та обслуговування як місцевого населення, так і контингенту туристів і відпочиваючих.

В сфері охорони здоров’я на даний час діє районна лікарня, поліклініка, дитяча лікарня, пологовий будинок, 3 міські лікарні, 7 сільських лікарських амбулаторій ( з них 4 сімейного типу), 27 фельдшерсько-акушерських пунктів. На території району працюють 55 шкіл, де навчається 19,2 тис. учнів, 23 дитячих садки на 1,2 тис. дітей.

Обслуговування населення забезпечують 3 народних доми, 21 будинок культури, 44 бібліотеки, 1 музей [25, с.16].

Система торгівлі та громадського харчування представлена 320 магазинами та 136 об’єктами громадського харчування з кількістю посадочних місць 3460.

Через територію Надвірнянського району проходить залізнична дорога Львів- Івано-Франківськ - Рахів з відгалуженням в Делятині в сторону Коломиї, Чернівців на Румунію.

Загальна протяжність залізниці 79 км. В межах району функціонують 5 залізничних станцій: Надвірна, Тарновиця, Делятин, Ланчин, Лоєва.

Загальна протяжність автошляхів району складає 317,8 км, з них із твердим покриттям 317,8 км. Районний центр – м.Надвірна – зв’язане з усіма населеними пунктами автобусним сполученням. Через територію району проходить ряд транзитних сполучень (з Ужгородом, Львовом, Чернівцями, Тернополем, Хмельницьким) [29, с.7].

Висновки до першого розділу

Сільський зелений туризм - це діяльність сільського населення, що пов’язана із сільським середовищем, сільським будинком і заняттями, що ставлять до центру уваги природу і людину.

Головна мета сільського туризму - сформувати новий агротуристичний продукт, що виходить за рамки традиційного уявлення про туристичну пропозицію України, і який би врахував природну, історико-культурну специфіку регіонів, а також дозволяв би істотно урізноманітнити традиційну пропозицію України.

Традиційним та найцікавішим в організації сільського зеленого туризму, чим славиться Карпатський регіон, виступають: природознавчий туризм, фольктуризм , кінний туризм, водний туризм, винно-дегустаційний туризм, історико етнографічний туризм, велотуризм.

У Надвірнянському районі існують усі передумови для розвитку сільського зеленого туризму.

Надвірнянський район розташований в південно-західній та, частково, в центральній частині Івано-Франківської області, на стику Східно-Європейської рівнини та Українських Карпат. 2/3 території району розташовані в гірській частині Карпат.

Основним рекреаційно-курортно-туристичним ресурсом є мальовничий рельєф, лісові масиви, розгалужена сітка річок, лікувальні мінеральні води, ягоди, лісові гриби та лікувальні трави, чисте гірське повітря.

В Надвірнянському районі є 146 пам’яток різних епох від часів кам’яної доби до пам’ятників споруджених у наші дні. Особливий інтерес викликають 21 пам’ятка архітектури, які на території району включені до реєстру пам’яток. Серед них – руїни Пнівського замку.

Розділ 2 Форми зеленого туризму в Надвірнянському районі

2.1 Народне мистецтво в сільському туризмі

Сільський туризм справляє позитивний вплив на відродження, збереження і розвиток місцевих народних звичаїв, промислів. Проявляючи інтерес до цих надбань народної культури, жителі міст, що відпочивають на селі, розкривають місцевим жителям їх справжню цінність, популязирують їх у своїх краях.

Чарівна краса природи, історія Карпатського туристичного регіону дають можливість усім національностям, які проживають на його території, розвивати власне мистецтво. Одяг, вишивка, орнамент, збереження і дотримання народних традицій прадідів — доказ великої любові до національного мистецтва. Тому регіон має чим пишатись, оскільки таке багатство народної творчості, яке має цей край, — велика цінність [22, с.67].

2.1.1 Художня творчість

В загальному розвитку культури Карпатського регіону велике місце здобула народна художня творчість. Історія розвитку народного мистецтва Карпатського регіону сягає в сиву давнину. Разом з розвитком будівельної справи поширювалися і різноманітні способи обробки дерева, теслярство, столярство, бондарство, ложкарство, токарство. Бажання прикрасити предмети домашнього побуту викликалось всезростаючими естетичними потребами, що є характерним доказом розвитку художньої культури народу. Це стверджується великим поширенням в архітектурі, на предметах домашнього побуту, на господарських речах таких декоративних прикрас, як різьба по дереву та випалювання. До того ж, природні запаси гончарних глин поблизу Коломиї, Косова, Кут, Яремче стали базою для розвитку такого традиційного народного промислу, як