Яблуницький перевал — довжина траси 300 м, перепад висот 30 м, пропускна здатність 50 ос./год. для початківців [48].

Ворохта- селище розташоване біля села Татарів, якщо їхати в бік Верховини. Населення — близько п'яти тисяч мешканців

Ворохта — кліматичний курорт, відомий у Європі з середини XIX століття: тут навчання їзди на лижах та санях проходили військовослужбовці австрійської армії. Зараз Ворохта — центр підготовки українських спортсменів із зимових видів спорту: стрибків з трампліну, біатлону, лижних перегонів [9].

Тут знаходиться найбільший в Україні комплекс трамплінів, який складається з трьох трамплінів та канатної крісельної дороги, яка піднімає спортсменів. Трампліни завдяки штучному покриттю працюють цілорічно.

Також у Ворохті є високогірний лижний стадіон, на який теж веде канатна крісельна дорога. Лижний стадіон містить траси для бігових лиж, біля нього є ділянки, на яких можна кататися на санках та гірських лижах. Завдяки тому, що лижний стадіон знаходиться на значній висоті, тут є сніг навіть у відносно теплі зими, що приваблює сюди багато відвідувачів [22, с.67].

Ще у селищі працює цікавий і дуже популярний крісельний витяг завдовжки майже два кілометри. Він працює як узимку, так і влітку, оскільки є своєрідним атракціоном для відпочивальників — шлях до вершини долається майже за півгодини [5].

Про потенціал, який мають місцеві гори, свідчить те, що радянська влада почала будувати тут олімпійський гірськолижний комплекс, який не був завершений через розпад СРСР.

Гірськолижні витяги:*

прис. П'ятихатки — довжина траси 1960 м, перепад висот 270 м, пропускна здатність 400 ос./год. для початківців.*

прис. П'ятихатки — довжина траси 250 м, перепад висот 50 м, пропускна здатність 200 ос./год. для початківців.*

г. Ребровач — довжина траси 200 м, перепад висот 75 м, пропускна здатність 400 ос./год. для стрибків з трампліна.*

г. Ребровач — довжина траси 500 м, перепад висот 200 м, пропускна здатність 250 ос./год. для любителів [49].

Яремче.Урочищі Багрінець (два кілометри від центру міста, за турбазою ,,Карпати”) є два бугелі із трасами для початківців. Один бугель завдовжки 300 метрів, із перепадом висот 70 метрів і пропускною здатністю 100 осіб на годину. Другий витяг завдовжки 200 метрів, із перепадом висот 30 метрів і пропускною здатністю 50 осіб на годину.

Траси Багрінця можуть стати місцем навчання дітей та підготовки дорослих до більш складних трас Буковеля чи Яблуниці. Оскільки траси невеличкі, то снігонапилення і підготовка ратраками не ведеться, тому користування ними значною мірою залежить від погодних умов. Саме урочище Багрівець досить мальовниче, похід на витяги вже став своєрідною атракцією навіть для тих, хто не бажає кататися, а прагне просто розважитися прогулянкою і набратися нових вражень від відвідання Карпат [9].

Особливе зауваження хочеться зробити відносно прокатів спорядження — їх у Яремчі багато. Брати напрокат тут зручно, бо немає метушні, як біля витягів, ціпи значно нижчі, люди працюють професійно, тож користуватися яремчанськими прокатами досить привабливо.

Проживання і харчування різноманітне — від пропозицій у приватних садибах до фешенебельних готелів із розкішними ресторанами. Яремче в цілому дороге місце — це популярна курортна зона. Однак у місті є багато приватних садиб, у тому числі маловідомих, де якість обслуговування цілком прийнятна, а ціни нижчі — заради конкурентної переваги.

Спочатку Яремче було літнім кліматичним курортом, місцем зимового відпочинку стало віднедавна, відколи спорудили витяги в урочищі Багрівець і виник курорт Буковель [45].

В м. Яремче діють два приватні витяги застарілої конструкції в ур. Багрівець. Довжина траси першого становить 300 м, перепад висот 50 м, пропускна здатність 100 ос./год. для початківців. Довжина траси другого — 200м, перепад висот 30 м, пропускна здатність 50 ос./год. для початківців.

2.3 Пішохідно-пізнавальний туризм

Різноманітність природних перешкод в Карпатах дає можливість туристам оволодіти майже всім арсеналом прийомів техніки пішохідного туризму, орієнтування на місцевості, дозволяють повноцінно проводити навчальні заходи. Термін проведення пішохідних походів в Карпатах широкий — з ранньої весни до пізньої осені, а за сприятливих погодних умов — і взимку. Тут трапляються ділянки з великим перепадом висот, скельним рельєфом, складним орієнтуванням, водними перепонами [48].

Українські Карпати відносяться до середньовисотних гір, які не досягають снігової лінії і не мають сучасних льодовиків. Абсолютна більшість вершин Карпат нижче 2000 м і лише на масиві Чорногора, більша частина якого належить до головного вододілу, кілька вершин мають більшу висоту, в тому числі найвища точка Українських Карпат, г. Говерла — 2061 м. Снігова лінія в епоху останнього зледеніння знаходилась на висоті 1450—1550 м.

Яскравими слідами давнього зледеніння є реліктові льодовикові форми на найвищих гірських масивах (Чорногора, Полонинський хребет, Рахівські гори, Чивчина): цирки, улоговини, конуси виносу, кари, моренні вали [33, с.56].

У межах головного вододілу Карпат знаходяться гори Бескиди з найвищою точкою — г. Пікуй (1405 м); від Верецького до Яблуницького перевалів простягнулися найбільш важкопрохідні, розчленовані численними ущелинами гори Горгани з найвищою точкою — г. Сивуля (1815 м); від Яблуницького перевалу на південь простягнувся масив Чорногора з найвищими вершинами Українських Карпат: Говерла (2061 м), Петрос (2020 м), Ребра (2007м), Гутин Томнатик (2017 м), Бребенескул (2035 м), Піп Іван (2022 м). Полонинський хребет з вершинами Пікуй, Боржава, Красна, Стіг дещо нижчий за абсолютною висотою і відноситься до ярусу карпатського середньогір'я [17, с.38].

Вздовж південного краю Українських Карпат простягнулися гірські масиви Вулканічного хребта з вершинами Маковиця, Синяк, Бужора, у ландшафтах якого є прояви давнього вулканізму. Українські Карпати складені