Пішохідні походи по Карпатах можуть здійснюватись з травня по жовтень місяць. Однак, треба пам'ятати, що у травні на високогір'ї ще багато снігу, а в жовтні значно знижується температура повітря, особливо у нічний час. Найбільш цікаві маршрути у Карпатах йдуть хребтами гір. Так, маршрут III категорії складності проходить хребтами Чорногора, Горгани та Свідовецькому. Плануючи походи по Карпатах, слід пам'ятати, що тут є території, відведені під природоохоронні об'єкти (Карпатський заповідник, Карпатський і Синевирський природні національні парки, ландшафтні заказники тощо), для проходження яких необхідно одержати дозвіл у відповідних організаціях та дотримуватися певних правил поведінки [21, с.174].

Проведення зимових пішохідних походів має свої особливості, які у деяких випадках роблять такі походи більш складними і небезпечними, ніж аналогічні за категорією складності літні походи у високогір'ї (-зимовий сніг значно відрізняється від літнього снігу високогір'я). Особливу увагу взимку та на початку весни слід приділяти вивченню лавинонебезпечних та селенебезпечних ділянок району походу. Незважаючи на близькість населених пунктів, треба враховувати, що стан групи, яка перебуває на хребті чи яйлі, мало чим відрізняється від ситуації, коли група знаходиться за десятки кілометрів від житла [48].

2.4 Етнографічний туризм

Для Карпатського регіону актуальними є питання збереження етнокультурної спадщини. Протягом багатьох століть етнічним групам, що заселяють регіон (гуцули, лемки, бойки), було притаманне гармонійне співіснування з гірською природою, тому вони не асимілювалися, зберегли національну самобутність. Найбільш ефективно це відбувається в процесі безпосередньої участі туристів у традиційних масових етнографічних заходах (святах та фестивалях) [10, с.18].

Найколоритнішим у горян є Різдвяний цикл, що репрезентує колядки та щедрівки. Елементи карнавалу присутні у святкуванні св. Василія. Окрім релігійних свят, мешканці Карпат відзначають щорічне свято проводу пастухів на полонини, яке відбувається в кінці травня й супроводжується давніми традиціями, коріння яких сягає дохристиянських вірувань.

Серед фестивалів, що популяризують народні традиції та гармонійне співіснування людини в довкіллі, — ,,Свято Купала на Драгобраті” та ,,Івана Купала на Буковелі”, започатковані у 2006 р.[22, с.53].

Любителям екстріму в Карпатах запропонують ,,Мізунську вигоду” (смт. Новий Мізунь Долинського району Івано-Франківщини), спортивне-культурний фестиваль ,,Планета Драгобрат” (урочище Драгобрат, смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської області), Всеукраїнський зимовий фестиваль екстремальних видів спорту ,,Гуцулія. Зима” (спортбаза Заросляк, смт. Ворохта Івано:Франківської області).

Найбільш атрактивним для різних категорій туристів є щорічний Міжнародний фестиваль етнічної музики і лендарту ,,Шешори”, що започаткований у 2003 р. в однойменному селі Косівського району Івано-Франківської області. Основною родзинкою свята є майстер-класи, що дають можливість стрибати та кружляти на танцювальному майданчику, освоюючи народні танці; побачити та навчитися ковальського ремесла, вишивки, творіння ляльки-мотанки, виготовлення народних інструментів, приготування особливих страв гуцульської (і не тільки) кухні тощо. У 2006 р. у фестивалі брало участь близько 300 музикантів з 9-ти країн, відвідало більше ніж 10 000 туристів [20, с.79].

Високомистецьким дійством, яке супроводжується народними танцями, співом, відзначається і по сьогоднішній день гуцульське весілля. Популярними стали театральні дійства, що їх туристична агенція може замовити в карпатському селі для заможних туристів. Є спроба відтворення атмосфери гуцульського весілля як дійства, яке увібрало в себе безліч рис культури, побуту, вірувань (див.Додаток Т) [33, с.13].

У надвірнянському районі потужна інвестиційна підтримка місцевих ініціатив спостерігається з початку ХХІ ст. Так, у 1999 – 2001 рр. в області діяв проект ТАSІС “Підтримка місцевого розвитку та туризму Карпатського регіону” (вартість проекту склала 1,5 млн. євро). З 2002 року на наступні два роки в області розпочав діяльність новий проект ТАSІС “Збереження навколишнього середовища та розвиток сільського зеленого та екотуризму” (вартість проекту становить 1,4 млн. євро). У 2001 – 2005 рр. отримано низку малих грантів для розвитку сільського зеленого туризму в гірських районах краю [13, с.29].

Найбільший інвестиційний бум у Карпатському регіоні нині має місце на території Яремчанської міськради. Тут реалізовуються десятки малих і середніх проектів з розбудови та реконструкції закладів відпочинково-готельного й санаторно-курортного комплексу. А серед великих (понад 1 млн. євро) – проекти ,,Маєток Святого Миколая”, ,,Фунікулер”, ,,Полонина Рокита”.

З 2004р. розпочалася реалізація масштабного інвестиційного проекту ,,Туристичне селище “Маєток Святого Миколая” (вартістю 2 млн. дол.). Цей проект передбачає організацію в зоні приміського парку курорту Яремче на площі 50 га колоритного розважального комплексу – Туристичне селище ,,Маєток Святого Миколая” – з дитячою залізницею, атракціонами, поштою Святого Миколая та іншими атракційними спорудами [33, с.23].

З суто економічного боку, Маєток не лише забезпечить місцеве населення новими високооплачуваними робочими місцями, а місцевий і обласний бюджети - новою статею надходжень податкових платежів, а й сприятиме зростанню відвідуваності території Яремчанської міськради у 2,0 – 2,5 рази, що дасть потужний поштовх для подальшого розвитку сільського зеленого туризму та розбудови інфраструктури організованої рекреації. За традицією, на території вольєрного господарства, де невдовзі має постати ,,Маєток Святого Миколая”, біля р.Жонки (притоки р.Прут), щорічно проводиться освячення води на Водохреща, відбуваються такі обряди, як гуцульська “Різдвяна коляда”, Андріївські вечорниці, купальське свято ,,Гуцульська берегиня”. Ці дійства збирають місцеве населення, мистецькі колективи, а також приваблюють тисячі туристів, які відпочивають в ці дні у краї.

Серед інших інвестиційно-туристичних проектів подальшої розбудови рекреаційної інфраструктури Яремчанської територіальної рекреаційної системи назвемо ще два: фунікулер на г. Маковиця та ,,Полонина Рокита”.

У 2004 р. в Яремчі затверджено розроблену проектну документацію (в рамках Муніципальної