Висновки до другого розділу

Сільський туризм справляє позитивний вплив на відродження, збереження і розвиток місцевих народних звичаїв, промислів. В загальному розвитку культури Карпатського регіону велике місце здобула народна художня творчість. Разом з розвитком будівельної справи поширювалися і різноманітні способи обробки дерева, теслярство, столярство, бондарство, ложкарство, токарство.

Надвірнянський район — одне з небагатьох місць в Україні, придатних для розвитку зимових видів відпочинку. У низині сніговий покрив утримується, як правило, з початку грудня і до березня, а у високогір'ї — з жовтня і до кінця травня, що важливо для розвитку гірськолижного туризму.

Найбільшою популярністю користуються такі гірськолижні зони, як Паляниця, Яблуниця, Ворохта Яремчанської міської ради. Тільки на території Яремчанської міської ради — понад 20 гірськолижних витягів загальною довжиною трас понад 60 км.. Серед гірськолижних центрів, що активно розвиваються в районі, —гірськолижний комплекс ,,Буковель”.

Різноманітність природних перешкод в Карпатах дає можливість туристам оволодіти майже всім арсеналом прийомів техніки пішохідного туризму, орієнтування на місцевості, дозволяють повноцінно проводити навчальні заходи. Термін проведення пішохідних походів в Карпатах широкий — з ранньої весни до пізньої осені, а за сприятливих погодних умов — і взимку.

Для Карпатського регіону актуальними є питання збереження етнокультурної спадщини. Найбільш ефективно це відбувається в процесі безпосередньої участі туристів у традиційних масових етнографічних заходах (святах та фестивалях).

Розділ 3 Перспективи та проблеми сільського туризму

3.1 Стан сільського туризму на території Надвірнянського району

Надвірнянський район - це туристична ,,столиця” Українських Карпат, що приваблює в середньому 14-17 % сумарного туристичного потоку в Карпатські гори. У районі сконцентровано понад 2/3 гірських туркомплексів Івано-Франківщини. На їх основі формується цілий спектр конкурентних турпродуктів, що поєднують від 2 до 5 видів гірського туризму.

Основою туристичної спеціалізації Надвірнянського району є стаціонарна рекреація в екологічно чистому гірському середовищі. Цей турпродукт реалізується у численних туркомплексах і пансіонатах готельного типу з середнім і високим рівнями комфортабельності та сервісу на таких бальнеокліматичних курортах альпійського типу: Яремча, Микуличин, Яб-луниця, Ворохта [46].

Туркомплекси й агропансіонати району пропонують широкий спектр сервісного обслуговування, що включає в себе багату національну кухню, фітобари з коктейлями з карпатських трав, басейн, сауну, солярій, конгрес-зал, обмін валют, інтернет-зв'язок, супутникове телебачення, прокат гірського спорядження [29, с.7].

Стаціонарна рекреація в літньо-осінній період урізноманітнюється насиченою туристично-екскурсійною програмою. На вибір клієнта пропонується до двох десятків різноманітних туристичних походів та екскурсій. Найбільшою популярністю серед гостей Карпатського НПП користуються комбіновані автобусно-пішохідні екскурсії: у заповідне ядро Карпатського НПП зі сходженням на найвищу вершину Українських Карпат г. Говерлу (2061 м);курортами краю з відвіданням дерев'яних гуцульських храмів XVIII-XIX ст. до високогірного Яблуницького перевалу (960 м) з фуршетом у фешенебельному гірському ресторані;у середньовічний гірський монастир Манявський скит (1611 р.) з оглядом найатракційніших на Надвірнянщині руїн Пнівського замку XIV ст.; кільцевий маршрут ,,По Гуцульщині” через Коломию - Косів - Криворівню - Верховину. Та другий- пішохідні походи;вершинами-двотисячниками Українських Карпат; до унікальних Ґорґанського і Свидовецького резерватів; сходження екологічними стежками на наймальов-ничіші вершини НПП: гори Магура, Хом'як, Синяк, Явірник; екскурсії до ,,Скель Довбуша”, гірських водоспадів та інших природних і етнографічних атракцій національного парку [46].

Третя складова місцевого турпродукту - гірськолижний туризм. За ступенем розрекламованості, масовістю, розвитком інфраструктури, якістю гірських трас туристичний район упродовж багатьох десятиріч залишається лідером на ринку гірськолижного туризму в Карпатському реґіоні. В усіх туристичних центрах району створено сучасну інфраструктуру гірськолижного спорту (крісельні та бугельні підйомники, комплекси трамплінів, трамбувальна техніка, під'їзні шляхи з паркінгами, прокат спорядження тощо). До послуг туристів траси різної протяжності й складності, у тому числі для сноуборду, лижного слалому. Рівень європейських стандартів обслуговування забезпечують новозбудовані спортивно-туристичні комплекси, приватні готелі та пансіонати Ворохти, Татарова, Яблуниці [41, с.62].

Сільський зелений туризм, у якому високий рівень комфорту поєднується з домашньою гостинністю сільських родин краю та незабутнім етнографічним колоритом відпочинку в гуцульському селі. Серед основних переваг відпочинку в приватних агрооселях треба назвати можливість безперешкодного збору лікарських трав, ягід і грибів у довколишніх лісах, рибальства, набуття навиків власноручного приготування карпатських страв з домашньої сировини, посильну фізичну працю й опанування сільських ремесел (навики сінокосіння, заготівлі дров, розкладання гуцульської ватри, теслярства тощо) [28, с.25].

Починаючи з 2002 року, в Івано-Франківській області у рамках пілотного проекту Асоціації економічного розвитку Івано-Франківщини ,,Створення життє-здатного інституційного середовища для відкриття нових перспектив сталого розвитку сільських громад м.Яремче через розвиток туристичної індустрії” започатковано розробку та впровадження процедури категоризації садиб, які приймають туристів на території Яремчанської міської ради.

У 2004 році було категоризовано понад 50 садиб на території Яримчанської міської ради у селах: Микуличин, Татарів,Ворохта, Яблуниця та місто Яремче.

Головною метою проведення категоризації є підвищення та дотримання якості надаваних послуг розміщення, обслуговування та мінімізація негативного впливу на навколишнє середовище [11, с.21] (див. Додаток Д).

Висококонкурентним потенційним турпродуктом, який у найближчій перспективі може запропонувати асоціація агроосель Карпатського НПП, є транзитний кінний туризм як початкового рівня складності (2-, 5-, 7-денні кінні переходи мальовничим лісистим середньо-гір'ям національного природного парку з ночівлями в комфортабельних агрооселях), так і ускладненими гірськими стежками з елементами робінзонади й екстріму.

3.2 Проблеми сільського туризму в Надвірнянському районі

Слабкі сторони Надвірнянського району, що можуть заважати розвитку