початок становлення масового туризму; 4) після Другої світової війни – сучасний етап – масовий туризм, формування туристичної індустрії як міжгалузевого комплексу з виробництва товарів і послуг для туризму. Під туристичними ресурсами розуміють сукупність природних та штучно створених людиною об'єктів, що мають комфортні властивості та придатні для створення туристичного продукту. Туристичні ресурси можна розподілити на три групи: рекреаційні (природні) ресурси ; історико-культурні рекреаційні ресурси; соціально-економічні.
Розділ 2 Характеристика туристичних ресурсів Надвірнянського району
2.1 Загальна характеристика Надвірнянського району
2.1.1 Фізико-географічне положення
Надвірнянський район розміщений в південно-західній та частково в центральній частині Івано-Франківської області, що на заході України. Більша частина району знаходиться в межах Українських Карпат, а північна частина — на рівнинній території. Крайня північна точка Надвірнянського району знаходиться північніше с.Тисменичани (48° 49' пн.ш.,24°40' сх. д.); південна — біля вершини Туркул на Чорногірському хребті (48°07' пн. ш ,24°35' сх. д.); західна — на схід від г. Сивуля(48°30' пн. ш., 24°09'сх. д.); східна — на східній окраїні с. Саджавка (48°35'пн. ш., 24°52'сх. д.) [2]. Отже, район розміщений у середніх широтах помірного кліматичного поясу. Межі Надвірнянського району проходять звивистою лінією. Південно-західні межі району співпадають з кордонами Івано-Франківської області. На цій ділянці сусідом є Закарпатська область, яку відмежовують Полонинсько-Вододільний та Чорногірський хребти. Межі Надвірнянського району з іншими районами Івано-Франківської області, як правило, не співпадають з якими-небудь природними кордонами [49]. На південному сході Надвірнянський район межує з Верховинським. Східними сусідами є Косівський та Коломийський райони, північним —Тисменицький, північно-західним — Богородчанський. Конфігурацію Надвірнянського району ускладнюють території, підпо-рядковані Яремчанській міській раді, оскільки вони знаходяться посеред території району. Площа Надвірнянського району становить більше 1,5 кмІ, або 11 % території області. В світі існує більше десятка країн, що менші за площею від Надвірнянського району. Наприклад, Сан-Марино, Андорра, Ліхтенштейн. Відстань між крайніми північною та південною точками становить приблизно 75 км, а відстань між крайніми західною і східною точками - 50 км, тобто район більше видовжений в меридіональному напрямку. За конфігурацією своїх зовнішніх кордонів Надвірнянський район нагадує натягнутий лук.
2.1.2 Загальні особливості рельєфу, геологічної будови
Територія району формувалася на дні океану. В кінці палеогену (25 млн. років тому) почалося утворення Карпат при одночасному відступанні прадавнього океану на північ. На території переважають гірські породи неогенового періоду (Передкарпаття), що складається з потужніх моласів (конгломератів, пісковиків, глини, солі) [2]. Гірська частина сформувалася остаточно в кайнозої з потужних шарів пісковиків, що значно зруйнувалися в процесі вивітрювання утворивши на схилах і вершинах Горганах кам’яні осипи. Карпати і зараз продовжують рости, зазнаючи вертикальних піднять на 5-11 мм на рік. Про молодий вік Карпат свідчать землетруси, епіцентр яких зараз у Румунії [49]. Територія району лежить в межах таких тектонічних структур: — Південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи (Волино-Подільської плити); — Внутрішньої зони Передкарпатського передового прогину; — Складчастої області Українських Карпат: Скибової зони. В межах Надвірнянського району є території з рівнинним і гірським рельєфом. Рівнини знаходяться в північно-східній частині району. Вони займають менше, як 1/3 його площі. Решту займають гори Карпати. Межа гір прослідковується вздовж лінії Гвізд— Надвірна—Добротів [38]. Територія району в загальному плані знижується з південного заходу на північний схід. Найменші абсолютні висоти над рівнем моря (298 м) приурочені до заплави р.Бистриці Надвірнянської на межі з Тисменицьким районом. Рівнини горбисті, густо порізані долинами рік, з абсолютними висотами на північному сході 300 - 400 м, у передгір'ї - 400 -500 м. Майже 2/3 площі району займає гірський рельєф Скибової зони. Більшу частину займають гори, Привододільні або Внутрішні Горгани, представлені середньогір’ям порізаним верхівями річок, зокрема Бистриці Надвірнянської. Тут знаходиться п’ять вершин висотою понад 1700м, це г. Гропа (1759м), г. Братківська (1788м), г. Дурня (1705м), Чорна Клива (1719м), г. Довбушанка (1754м). На вододілі Чорної Тиси і Прута знаходиться Яблуницький перевал або Ясинський (931м) перевал, це найсхідніше шосе, яке зв’язує Закарпаття з Прикарпаттям [12]. Серед корисних копалин виділяють: нафту, природній газ, буре вугілля, менілітові сланці, озокерит, кам’яна сіль, будівельні матеріали, пісковики, Пасічнянське родовище (піски для вироблення скла). Є джерела мінеральних вод.
2.1.3 Клімат і ріки
Клімат – це багаторічний режим погоди у даній місцевості. Кліматичні умови на території Надвірнянського району формуються під впливом трьох головних факторів: географічного положення, циркуляції повітряних мас і рельєфу. Територія Надвірнянського району характеризується перехідним кліматом, від помірного західно-європейського до континентального східноєвропейського. Клімат району помірно-контенентальний, вологий, прохолодний влітку та м’який взимку. Пересічна температура січня від -4,3°C до – 7,6°C (Пожижевська); відповідно липня – +17°C; + 12°C. На території Надвірнянського району річні суми опадів залежно від висоти над рівнем моря і від місяця коливаються у межах 600—1400 мм і навіть більше [49]. За теплий період (4 - 10) в районі випадає приблизно 73% опадів від річної норми. Найбільш дощові літні місяці (червень, липень, серпень), протягом яких випадає близько 44% опадів. Максимум опадів здебільшого припадає на червень. Теплий період в районі триває від 260-270 днів; загальний період вегетації відповідно від 200-210 до 165-и днів; період активної вегетації – від 160-165 до 80 днів. У літні сезони (червень – серпень) 50% днів мають середні добові температури в межах 15-20 градусів за Цельсієм [2]. Осінь у районі наступає на початку вересня, коли відбувається перехід