2.3 Природні ресурси Надвірнянського району

Надвірнянський регіон – один з основних рекреаційних регіонів Українських Карпат. Основним рекреаційно-курортно-туристичним ресурсом є мальовничий рельєф, лісові масиви, розгалужена сітка річок, лікувальні мінеральні води, ягоди, лісові гриби та лікувальні трави, чисте гірське повітря. Багатий тваринний світ та наявність рік сприяють таким видам відпочинку як полювання, рибальство тощо [19]. В теплий період року, як зони відпочинку, використовуються береги річок. Рельєф території та тривалість снігового покриву сприятливі для розвитку різних видів гірськолижного спорту. В гірській частині району функціонує 4 заклади відпочинку, санаторій, декілька приватних садиб, які надають послуги в сфері сільського зеленого туризму. В межах району розміщується природний заповідник „Горгани” державного значення (додаток А), лісовий Бредулецький заказник - один з найбільших у Карпатах масивів реліктової сосни звичайної, орнітологічний Пожератульський заказник 1974 охороняє глухарів, ботанічний Кливський заказник, комплексна пам’ятка природи – урочище “Верхнє Озерище”, дендропарк „Високогірний” та пам’ятка садово-паркового мистецтва парк Партизанської Слави. Найбільший є Карпатський національний природний парк (50,3 тис. га), що охоплює частину території Надвірнянського та Верховинського районів (додаток Ж). Ландшафтний заказник "Садки" (995 га), представлений реліктовим карпатським кедром, сосною гірською, низькорослою смерекою, ялівцем та іншими рослинами [2]. Територія району характеризується багатством і різноманітністю флори і фауни, багато з яких є унікальними. Тут нараховується 46 видів ссавців, 180 видів птахів, численні плазуни, земноводні, риби. Особливий інтерес представляють ендемічні види, котрі за межами Карпат ніде не зустрічаються, а також реліктові, що дійшли до нас з минулих геологічних епох. До перших належить тритон карпатський, білоспинний дятел, карпатська білка, снігова полівка, а до других – бурий ведмідь, кедрівка, саламандра плямиста та інші. Справжня окраса лісів – благородний олень і козуля європейська. У глухих нетрях високогір’я водиться хижак з родини котячих – рись [38]. Флора налічує майже тисячу видів рослин. На заповідних територіях зосереджено чимало ендемічних, реліктових та рідкісних видів рослин, з яких близько 20 видів занесено до Червоної книги України. Це сосна кедрова європейська, рододендрон східно-карпатський, аконіт жакена, терлич жовтий, первоцвіт дрібний, родіола рожева тощо. Майже 350 видів дикоростучих рослин мають лікувальне значення і широко використовуються в народній медицині. Наявність рідкісних фітоценозів, тобто унікальних рослинних угрупувань, дає можливість використовувати їх в рекреаційних цілях. Особливої уваги заслуговує унікальний дендрологічний парк загальнодержавного значення „Високогірний” ( в районі гірського с. Бистриця), який розкинувся на площі 124 га на висоті 950-1260 метрів над рівнем моря. Зараз тут проростає більше 200 видів і форм деревних і чагарникових порід. Це