3.3 Проблеми розвитку туризму в Надвірнянському районі
Суттєвими факторами, які обмежують туристичний рух та туристичні інвестиції є: - недосконалість законодавчої та нормативно-правової бази в галузі туризму; - недостатність методичної, організаційної, інформаційної та матеріальної підтримки суб’єктів підприємництва туристичної галузі з боку держави; - відсутність матеріально-технічної бази; - недостатньою забезпеченістю автомобільних доріг відповідної якості, туристичною та інформаційною інфраструктурою; - недостатністю маркетингу та реклами туристичної галузі району. Слабкі сторони Надвірнянського району в аналізі СВОТ: 1.Порівняно низький рівень комунікації; 2.Слабо розвинена мережа обслуговування; 3.Низький естетичний рівень сільських господарств, будинків; 4.Несанкціоновані сміттєзвалища; 5.Недостатня кількість агротуристичних господарств; 6.Недостатньо кемпінгів та стоянок; 7.Поганий стан доріг; 8.Низькі прибутки жителів гірських сіл – відсутність можливості інвестування; 9.Високий рівень безробіття; 10.Недостатня пропозиція туристичних послуг; 11.Поганий стан історичних пам’яток; 12.Слабка екологічна свідомість жителів; 13.Низький рівень інформатизації, відсутність туристичних карт, буклетів, путівників. Загрози: 1.Вікова структура жителів – значний відсоток людей похилого віку, міграція молодих людей. 2.Погіршення чистоти рік. 3.Кліматичні аномалії – обмеження туристичної активності. 4.Конкуренція сусідніх територій (Яремчанщини). Майже всі пам’ятки сакральної архітектури передані у встановленому порядку у власність або користування релігійним громадам. На них і покладено обов’язки по забезпеченню дотримання чинного законодавства під час експлуатації будівель та проведенні ремонтно-реставраційних робіт. Переважна більшість церковних громад з відповідальністю ставляться до збереження сакральної архітектури, вживають своєчасні, дієві заходи до проведення за власні кошти ремонтних робіт [49]. Але виявлено серйозні порушення церковними громадами чинного законодавства щодо збереження пам’яток при експлуатації та проведенні ремонтно-реставраційних робіт церковних будівель. Внаслідок незадовільної експлуатації електромережі та електрообладнання, неуважність при спаленні свічок, протягом 16 років втрачено через пожежу 17 дерев’яних церков, 12 церков —- пам’яток архітектури місцевого значення, — громади самовільно розібрали з причини аварійності несучих конструкцій. Окремі релігійні громади самовільно оббивають дерев’яні церкви бляхою, «обновлюють», перемальовуючи, старовинні ікони та іконостаси, покривають їх дерев’яні частини блискучою, під золото, плівкою та ін. В області є випадки спроб заміни історичних іконостасів на нові малоцінні. Основною причиною проблеми збереження та використання пам’яток сакральної архітектури поряд з недостатнім фінансуванням є відмова їх користувачів від укладення охоронних договорів, в яких чітко прописуються режими використання пам’яток, обліковуються всі матеріальні культурні цінності, вказується матеріальна та юридична відповідальність за їх пошкодження [31]. Внаслідок недостатнього виділення коштів з Державного та місцевих бюджетів на проведення поточних і капітальних ремонтів, окремі пам’ятки перебувають у загрозливо-аварійному стані. Роботи з ремонту та реставрації проводяться лиш на замку 16 ст. в с. Пнів Надвірнянського р-ну та замку.
3.4 Пішохідний маршрут I категорії складності
Протяжність походу 137 км. Тривалість 6 днів, 5 ночівель (додаток М).
1) Гвізд – 2) Надвірна – 3) Пнівський замок (ночівля)– 4) Пасічна –5) Зелена – 6)Бистриця – 7) г. Довбушанка (ночівля)– 8) Дора – 9) Делятин(ночівля) – 10) Білі Ослави – 11) Микуличин – 12) Татарів(ночівля) 13) Ворохта – 14) Яблуниця (ночівля) - 15) Поляниця.
Гвізд Перша письмова згадка про село належить до другої половини XVIII століття. Походить назва від того, що в селі було багато