2.1.1 Визначні місця Києва

Національна опера України імені Тараса Шевченка

Постійна оперна трупа була організована у Києві тільки в 1867 р. і стала поряд з театрами Москви і Петербурга однією з кращих у Російській імперії. Поштовхом до створення постійно діючого театру стали успішні гастролі італійських оперних труп 1865-66 роках у Києві. Трупа працювала у приміщенні Міського театру, збудованого в 1856 році за проектом архітектора І.Штрома.

В часи київська опера називалася як Український театр драми та опери. У серпні р. були перекладені українською мовою опери: «Галька», «Фауст», «Травіата», «Черевички», «Казки Гофмана», «Богема», «Продана наречена», «Русалка», «Сільська честь», «Жидівка», «Мадам Батерфляй». Вітчизняна преса писала, що українська державна опера має всі підстави і потенціал стати одним із кращих театрів свого часу, разом з тим застерігаючи, що «українська державна опера не повинна повторити історію петроградських державних театрів, котрі давали чужу людності й громадянству культуру...» Ними наголошувалося, що слід «організувати справу опери художньо сильної, національної і культурної».

З 1992 по 2000 рр. балетну трупу Національної опери України очолював один з найвідоміших українських хореографів Анатолій Шекера (1935–2000), з ім'ям якого пов'язані досягнення українського балету останніх трьох десятиліть ХХ ст. Окрім класичних вистав – «Лебедине озеро» і «Лускунчик» П.Чайковського, «Раймонда» О.Глазунова, «Коппелія» Л.Деліба – він здійснив постановки багатьох сучасних творів, зокрема, «Лілеї» К.Данькевича, «Спартака» А.Хачатуряна, «Ольги» Є.Станковича, «Легенди про любов» А.Мелікова, привнісши на балетну сцену поліфонізм танцю, симфонічну розгорнутість хореографічної партитури. Його постановка балету «Ромео і Джульєтта», здійснена 1971 року, вже 30 років не сходить зі сцени. Вистава була показана в багатьох країнах і відзначена медаллю ЮНЕСКО як найкраща інтерпретація прокоф'євського твору.

Дедалі частіше імена київських митців з'являються на афішах багатьох зарубіжних театрів. Анатолій Кочерга та Вікторія Лук'янець співають тепер на найпрестижніших оперних сценах Європи. З тріумфом виступають у Метрополітен-опера та Нью-Йорк Сіті-опера Володимир Гришко, Михайло Дідик – у Гельсінкі, Москві, Детройті, Ірина Дворовенко танцює в одній з найкращих американських балетних труп, Іван Путров з успіхом танцює в Ковент Гардені. Олексій Ратманський очолив Датську Королівську хореографічну трупу, а Денис Матвієнко став прем'єром балету трупи Маріїнського театру в Санкт-Петербурзі [46].

Вистави київської трупи із захопленням слухали і дивились в останні роки в Німеччині, Франції, Швейцарії, Канаді, США, Мексиці, Данії, Іспанії, Італії, Японії, Польщі, Угорщині, Австрії, Голландії. Зараз у репертуарі театру понад п'ятдесят оперних і балетних вистав (див.Додаток А).

Національна філармонія України

У творчому складі філармонії нараховується 19 народних, 32 заслужених артистів, 6 заслужених діячів мистецтв, 5 заслужених працівників культури України, багато лауреатів міжнародних та національних конкурсів, 11 художніх колективів.

Національна філармонія України поряд із активною концертною діяльністю з метою широкої пропаганди вітчизняного і зарубіжного мистецтва класичної спадщини, відродження української національної культури, постійно проводить міжнародні конкурси та фестивалі, бере участь у загальнодержавних та міжнародних художніх проектах, презентаціях, творчих звітах, науково-практичних конференціях, виставках, мистецько-культурних та громадських акціях за участю керівників держави та уряду [47] (див.Додаток Б).

Київський академічний театр оперети

Київський академічний театр оперети (Київська оперета) — театр у . Організовано у році як Київський театр музичної комедії, з року театр іменувався як Київський державний театр оперети.

Театр розміщено у будівлі колишнього Троїцького народного дому, збудованого на початку ХХ-го століття на благочинні кошти. Сучасна реконструкція театру проектувалася групою архітекторів під керівництвом лауреата .

Саме тут у році заснував перший стаціонарний театр в Україні. На сцені теперішньої оперети працювали корифеї українського театру поч. ХХ ст. – його тодішньою проимою була , свою акторську діяльність у році розпочав .

Наприкінці 1920-х років у приміщенні був клуб металістів і спортивні зали. Лише року театр відновлено як Київський театр музичної комедії

В сучасності театр поряд з традиційними популярними оперетами здійснює також постановки мюзиклів, музичних вистав, музично-пластичних дійств, шоу-програм [49].

Майже кожного сезону колектив Київської оперети готує виставу (або й декілька прем'єр). У - рр. (74-й театральний сезон) такими є оперета «Містер Ікс» та мюзикл «Лампа Аладдіна» (див.Додаток В).

Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка

1925 року було оголошено конкурс на проект кінофабрики. З 20 робіт обрали проект , в розробці якого брали участь студенти старших курсів архітектурного факультету Київського художнього інституту. Після проведення конкурсу велике значення мав вибір місця. Спеціальна комісія в Києві оглянула три земельні ділянки. Найкращою і найзручнішою визнали територію поблизу Пушкінського парку, тому що тут був водогін, каналізація і, головне, можна було налагодити постачання фабрики електроенергією. Досвід будівництва Київської кінофабрики пізніше було використано при зведенні аналогічних підприємств у Москві та інших містах. План будівництва був затверджений у тому ж році, а будівництво розпочалося весною року. Побудова велася за німецьким зразком на 40-гектарному вигоні з центральним павільйоном (110 на 40 метрів; 3600 квадратних метрів корисної площі), де можна було одночасно знімати 24 ігрові та 12 культурфільмів при напрузі 13 тисяч ампер постійного й 6 тисяч перемінного струму. Ця кінофабрика, яка заснована як організація у 1928 році, на той час була найбільшою кіностудією в і забезпечувала близько половини радянського кіновиробництва.

Першим фільмом кіностудії став фільм «Ванька і Месник» режисера Акселя Лундіна та оператора А. Майнса.

Національна кіностудія художніх фільмів імені О. Довженка – це сучасне кінопідприємство, здатне вирішити найскладніші