У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


завдання при зйомках фільмів різної постановочної складності та будь-яких жанрів.

На кіностудії працюють понад 300 режисерів, операторів, художників, художників-декораторів, художників-гримерів, звукооператорів високої професійної кваліфікації.

При кіностудії функціонує Театр кіноактора, в штаті якого до 90 акторів різного віку. Багато з них мають чудові вокальні дані, володіють різними музичними інструментами.

Займаючи площу більш як 17,5 га, кіностудія має чотири знімальні павільйони. Один з них, площею 2520 кв.м, є найбільшим у Європі. Павільйон розрахований на одночасну роботу в ньому десяти знімальних груп. Ще три павільйони мають площу 775 кв.м кожний. В павільйонах обладнані три басейни. Є і натурний басейн, оснащений системою хвилеутворення, який дає змогу, не виїжджаючи на море, знімати морські баталії, корабельні аварії, проводити підводні зйомки, комбіновані та прямі зйомки на воді.

Окрасою території кіностудії є невеличке природне озеро, розташоване біля натурного басейну, і славнозвісний Довженківський сад, що займає понад один гектар площі.

Кіностудія має вітчизняну та зарубіжну знімальну техніку, трюк-машину, оптичний друк, повний комплект деревообробного устаткування, значну колекцію костюмів, п'ять тонательє, оснащених сучасним звукотехнічним обладнанням, арсенал вітчизняної та зарубіжної зброї, легковий та вантажний транспорт та інші, необхідні для кіновиробництва засоби і пристосування.

Основні виробничі цехи кіностудії оснащені й укомплектовані необхідною технікою, яку обслуговує висококваліфікований персонал.

Національна кіностудія імені О. Довженка являє собою підприємство з повним комплексним технологічним циклом. Разом із зйомками власних фільмів кіностудія надає послуги іншим кіно- та телекомпаніям у роботі над виробництвом їх продукції [51].

2.1.2 Храми та монастирі

З-поміж забудови київських кварталів, як і багато століть тому, здіймаються у височінь величні храми й монастирі. Сяючі золоті бані на синьому тлі небес являють дійсно вражаюче та незабутнє видовище. Так, свого унікального вигляду місто набуло здебільшого завдяки святиням, розміщеним на пагорбах і в долинах. Саме храми визначають образ нашого міста, надаючи йому неповторності.

Сьогодні в Києві діє 53 релігійні центри й управління, 18 монастирів, у яких постійно мешкають близько 800 ченців і черниць, 106 релігійних місій і братерств, 38 духовних закладів освіти, де навчаються близько 5 тисяч студентів.

Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра

Києво-Печерська Лавра – печерний монастир, заснований у середині 11 століття. Він став одним з центрів розповсюдження християнства у Київській Русі та Східній Європі. Ченці монастиря, які будували його, вклали у створення цієї обителі своє уявлення про прекрасне та явили світові визначний архітектурний комплекс.

На сьогоднішній день він складається з трьох різних груп: Верхня Лавра, комплекси Ближніх та Дальніх печер. В цьому місці, на благословенних київських пагорбах, співіснують Києво-Печерський історико-культурний заповідник та Свято-Успенський монастир, відроджений в 1988 році після тривалого атеїстичного періоду.

Особливий інтерес для паломників і туристів являють печери Києво-Печерської Лаври, які називають ближніми і Дальніми. Вони відділені поміж собою яром та хребтом гори. У печерах спочивають нетлінні мощі святих угодників, які, за віруванням багатьох, наділені силою зцілення. Печери вириті на глибині від 5 до 15 метрів, в них є підземні храми, поховальні ніші, келії ченців-затворників.

На території Києво-Печерського історико-культурного заповідника діють музеї та виставки, серед них – музей книги та друкарської справи, музей історичних коштовностей, українського декоративного мистецтва та ін. Великою популярністю користується виставка мікромініатюр. ІІ автор, М.С. Сядристий, за допомогою інструментів, розроблених власноруч, створив експонати, роздивитись які можливо лише у мікроскоп. У цій колекції – найменший в світі діючий електромотор, бабка, в очах якої годинник, що показує правильний час, портрет на половинці макового зернятка, підкована блоха та інші.

Архітектурний ансамбль Києво-Печерської Лаври має унікальну художню цінність. Усі будівлі розташовані у місцевості надзвичайної краси, за принципом контрасту високих та низьких об'ємів. Стрункі дзвіниці чудово поєднуються з характерними силуетами храмів та невисокими, сяючими білизною стін келіями та іншими спорудами, що ніби ховаються в гущі зелені.Все це надає комплексу мальовничості та оригінальності. За рішенням ЮНЕСКО Києво-Печерська Лавра знаходиться у Списку пам'ятників всесвітньої спадщини [50] (див. Додаток Г).

Київський Софійський собор

Собор святої Софії (Софійський Собор) – в центрі , пам'ятка архітектури і монументального живопису 11–18 століть, одна з небагатьох уцілілих споруд часів . Був однією з головних святинь Східної Європи та центром . Знаходиться на території Софійського монастиря, що перетворений сьогодні на державний архітектурно-історичний заповідник .

Собор, як головний храм держави, відігравав роль не тільки духовного, а й політичного та культурного центру. Під склепінням Cв. Софії відбувалися урочисті «посадження» на великокняжий престол, церковні собори, прийоми послів, затвердження політичних угод. При соборі велося літописання і були створені перші відомі на Русі бібліотека та школа. У закладини собору датуються 1017 або 1037 роком. Храм був закладений . Його будівництво велося в 20-30-і роки XI століття. Навколо Софійського собору – центральної споруди Ярославового міста – стояли кам'яні храми, боярські палаци, житла городян, а подвір'я митрополії було огороджено муром. До наших днів з XI століття збереглися лише Софійський собор і руїни – парадного в'їзду в древній Київ.

Храм присвячено Софії – Премудрості Божій. Це одна з найскладніших абстрактних категорій християнського богослів'я, що має багато тлумачень. За апостолом Павлом, Софії символічно відповідає іпостась Христа – втіленого Слова Божого. Тільки пізніше, коли розповсюдилося ототожнення Софії з Божою Матір'ю, храмове свято київського собору перенесли на 8 (21) вересня – день Різдва Богородиці. Художній образ Софійського собору мав втілити багатогранний зміст, вкладений у цей символ. Тим пояснюються його грандіозні розміри та надзвичайно ускладнена структура. Загально кажучи, інтер'єр


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22