· недостатня підтримка туризму як галузі економіки (недосконалість державної нормативно-правової бази, відсутність належного фінансування програм тощо);

· негативна інформація щодо Україні в засобах масової інформації (злочинність, низький рівень розвитку інфраструктури та обслуговування та ін.).

Причини внутрішнього характеру:

· недостатня координація діяльності галузей міського господарства, а також нерозвиненість внутрішньогалузевих зв’язків в умовах стихійної ринкової економіки;

· відсутність необхідної законодавчої бази і, як наслідок, відсутність гнучкої системи стимулювання (в тому числі, відсутність податкових пільг);

· недостатня кількість засобів розміщення різних категорій;

· брак коштів для комплексу рекламних заходів щодо просування туристичного продукту Києва на міжнародний туристичний ринок.

Туризм розглядається як складна соціально-економічна система, в якій матеріально-речову її базу становить інфраструктура туризму – сукупність підприємств, що забезпечують виконання основних послуг щодо переміщення (транспортні засоби); розміщення (готелі, пансіонати, турбази, кемпінги, мотелі та ін.); харчування (ресторани, бари та ін.); екскурсійного обслуговування (тур бюро); додаткових послуг: банківських, валютно-фінансових, спортивно-оздоровчих, побутових, торгівельних, культурно-розважальних, а також суміжних, що охоплюють бронювання квитків, комплекс інженерних споруд, які забезпечують функції туристського виробництва [22, c.10].

Отже, при написанні даного розділу було розкрито питання туристичної пропозиції міста Києва як міжнародного центра. При розкритті даного питання були розглянуті характеристики Києва як міжнародного центру туризму, а також його туристичні пропозиції.

Стратегія розвитку туризму у м. Києві передбачає комплексний підхід, який має поєднати різноманітні компоненти туристичної індустрії та її інфраструктури. Такий план має включати декілька підпрограм, а саме:

- програму розвитку готельної бази міста;

- спеціальну програму з окремих видів туризму;

- програму благоустрою м.Києва із врахуванням перспектив розвитку туризму;

- програму розвитку інфраструктури (автошляхів із наданням різних послуг, модернізацією комунального обслуговування, модернізацією аеропортів)

- програму розвитку індустрії розваг;

- програму професійної підготовки кадрів для сфери туризму;
- розробку та впровадження комплексної комп’ютерної інформаційної системи , в результаті чого стане можливим аналіз показників темпів росту туризму, його ефективності, тенденції розвитку зайнятості, фінансових відносин та організаційної структури [9, с.27].

Також було проведено аналіз факторів, які впливають на покращення розвитку туризму в Києві.

Отож, привабливість Києва як об’єкту туризму визначається наступними факторами:

1.Величезна історична і культурна спадщина міста, що нерозривно пов’язана з історією і культурою як України, так і інших слов’янських народів.

2.Існування найбільшого готельно-туристичного комплексу (більше 7% від загальної кількості підприємств по Україні).

3.Проведення міжнародних конгресів, симпозіумів, семінарів, виставок, ярмарків, фестивалів як бази розвитку в столиці ділового і конгресного туризму.

4.Міжнародний культурний центр для розвитку пізнавального та подієвого туризму.

5.Найбільший центр Православ’я – передумова для розвитку релігійного туризму.

6.У Києві проводяться міжнародні змагання з різних видів спорту (спортивно-оздоровчий туризм).

7.Поїздки туристів до столиці можуть поєднуватись з річковими і морськими круїзами.

8.Акваторія Дніпра є основою для розвитку яхтинг туризму [4, с.200].

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТУРИСТИЧНОЇ

ПРОПОЗИЦІЇ М. КИЄВА

3.1 Шляхи вдосконалення туристичної пропозиції

Туризм для Києва представляє собою сферу економіки, яка дозволяє при відносно невеликих капіталовкладеннях забезпечити економічно рентабельне використання місцевих ресурсів – історико-культурної спадщини, традицій, природи. Тому для умов Києва доцільним є вибір туристського розвитку міста в якості пріоритетного напрямку по відношенню до його промислового розвитку.

Сьогодні Київ – це розвинене європейське місто з легендарним минулим. До столиці України звідусіль їдуть люди, щоб побачити всесвітньо відомі пам’ятки: Софійський собор, Андріївську церкву, Києво-Печерську лавру, відвідати Києво-Могилянську академію – найдавніший університет Східної Європи; місця, пов’язані з діяльністю Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Івана Мазепи; здійснити мандрівки Подолом, Китаєвим, Пироговим, Феофанією.

Впровадження нових інформаційних технологій в туристську сферу – необхідна передумова не тільки її розвитку та створення нових місць туристичного призначення, але й нормального існування та реалізації туристичного продукту. Туристський продукт розробляється, пропонується, замовляється, продається в вигляді інформації, тобто купуються права на туристські послуги. При цьому важливим є об’єктивність інформації, легкість доступу і оперативність її отримання, повнота, наочність, можливість інтерактивного оформлення замовлень і оплати послуг [13, с.90].

Сучасні інформаційні мережі та системи дозволяють ефективно реалізовувати такі функціональні напрямки діяльності в сфері туризму і гостинності:

· довідкова діяльність;

· реклама туристичних можливостей;

· маркетинг послуг і туристичного продукту;

· замовлення і продаж туристичного продукту і послуг;

· моніторинг, аналіз та планування туристичної діяльності;

· розробка туристичного продукту;

· автоматизація роботи суб’єктів туристичної діяльності.

Перші п’ять напрямків можуть бути ефективно реалізовані з використанням глобальних інформаційних мереж (дистриб’юторних мереж, мережі Інтернет) та технологій електронного маркетингу. На поточний момент в світі більше ніж 90% туристських продуктів і послуг можна замовити та придбати в режимі он-лайн (інтерактивному діалоговому режимі) через агентів або безпосередньо самими споживачами. Біля 30% туристських послуг (номери в готелях, тури подорожей, екскурсії, квитки на культурно-розважальні заходи тощо) і більше 50% квитків на пасажирські перевезення продаються через глобальні мережі. І технології електронного маркетингу розповсюджуються стрімкими темпами. До того ж впровадження нових інформаційних технологій не потребує дуже великих інвестицій, котрі необхідні для капітального будівництва, промисловості, транспорту [18, с.15].

За даними ТІА (Travel Industry Association) у 2000 р. більше 59 млн. американців використовували мережу Інтернет для планування та замовлення подорожей або отримання довідкової інформації про ціни і розклад руху транспортних засобів, що на 400% більше ніж у попередні три роки. З цієї групи 25 млн. фактично купили турпослуги у 2000 р. (збільшення на 382% в порівнянні з 1997 р.).

В країнах розвиненого туристичного бізнесу практично вся туристична, довідкова і рекламна інформація представлена на серверах і сайтах в мережі Інтернет з реалізацією можливостей контекстного та варіантного пошуку, бронювання та купівлі. Практично всі країни (крім аматорських) мають високий