Скала-Подільський замок – оборонна споруда в смт. Скала-Подільська Борщівського району Тернопільської області. Пам'ятка архітектури національного значення. Розташований на високій скелі на правому березі річки Збруч. Має витягнуту форму, що зумовлене рельєфом місцевості. З трьох боків природний захист забезпечує річка Збруч та її стрімкі скелясті береги. З єдиного доступного південного боку – глибокий рів, кам'яний мур із виступаючою напівкруглою пороховою вежею. Поряд із нею – в'їзна брама, дістатися до якої можна було лише через підйомний міст. Перший дерев'яний замок, на думку багатьох дослідників, збудований на місці давньоруського городища і зруйнований в часи монголо-татарського нашестя. В 1331 році тогочасні власники Поділля литовські князі Коріятовичі звели кам'яний замок. Від кінця XVIII ст. до 1939 замок – власність Ґолуховських, які звели у місті окремий палац і заклали навколо парк. 1930-ті влада забезпечувала збереження руїн замку, виконала його фотографії, проведені архітектурні обміри. В наш час збереглися чотирьох ярусна порохова вежа, частина оборонних мурів, руїни вежі над Збручем та рештки палацу з залишками кам'яного орнаменту [12, c.38].

Сидорівський замок розташований в селі Сидорів, приблизно сімома кілометрами південніше районного центру Гусятин Тернопільської області. Він стоїть на високому пагорбі, що омивається з трьох боків річкою. Побудовано замок з пісковику та вапняку в 40-х роках XVII століття Марціном Калиновським з відомої та могутньої на той час родини Калиновських. Замок мав 7 веж і досить витягнуту з півночі на південь форму. Довжина замку з півдня на північ 178 метрів, а з заходу на схід лише 30 метрів. Замок був сильно пошкоджений під час турецької навали 1672 року, потім відновлювався, але вже с початком XVIII століття втратив своє оборонне значення, занепав і потроху руйнувався аж до наших часів. Південно-східна частина замку повністю зруйнована. Найкраще збереглась північна частина замку, де домінує двоярусна трикутна в плані та дещо закруглена ззовні дозорна башта. В стіни, що йдуть з обох боків від дозорної башти, вбудовані два напівкруглі двоярусні бастіони.

Токівський замок – пам'ятка архітектури місцевого значення, оборонна споруда у селі Токи Підволочиського району Тернопільської області. Розташований на вершині кам'яного пагорба на півострові, з усіх боків оточений широким ставом, утвореним на старому руслі річки Збруч. Мури замку – неправильний трикутник із трьома вежами на кутах; одна - п'ятикутна, дві – півкруглі. Кожна вежа мала в нижній частині два ряди стрільниць, верхні частини займали каземати. Доступ до фортеці здійснювався через підйомний міст, який охороняла ще одна – надворітна вежа. Збудований наприкінці XVI ст. брацлавським воєводою князем Я. Збаразький. 1631-1744 належав князям Вишневецьким, після смерті останнього представника роду – Чарнецьким і Матковським. 1648 Токівський замок захопило козацьке військо, 1675 – зруйнували турки. Відбудувася і утримувався у належному стані до кінця XVIII ст. Нині збереглися руїни п'ятикутної вежі й частина фортечного муру.

Обласний художній музей – створений першого травня 1991 року. Діяльність Художнього музею спрямована на науково-дослідну фондову, просвітню, експозиційно-виставкову, методичну і реставраційну роботи. Музейна збірка складає 2165 експонатів, у тому числі живопису – 530, графіки – 1403, скульптури – 81, декоративно-ужиткового мистецтва 101. Окремі фонди складають картини, гравюри та архівні матеріали А.Петрика, Д.Шолдри, А.Малюци, екслібриси з приватної колекції професора Е.Бергера.

Постійна експозиція побудована за історико-хронологічним принципом і представляє мистецтво України та країн Західної Європи. Серед визначних вітчизняних експонатів – ікони ХУІІ-ХІХ ст., різьба Й.Пінзеля та А.Осинського, портрети, стародруки з гравюрами ХУІІІ ст.. Щороку в музеї проводиться 15-18 індивідуальних, збірних і докуметально-ілюстративних виставок. Експозиційна площа складає 368 кв.метрів. Серед традиційних виставок : Різдяна – ікон, Шевченківська ілюстративна, Великодня – писанок, дитячих малюнків. Тут експонувалися роботи митців української діаспори – В.Савчака (Австралія), В.Курилика (Канада), Д.Шолдри (США), Никифора (Польща) о. Д.Блажейовського (Італія), твори з приватних колекцій І.Гречка, Е.Бергера, І.Герети, Б.Климчука. Інтерес у відвідувачів викликали індивідуальні виставки Т.Мердака, А.Ткаченка, О.Петрової, В.Ропецького, воскових фігур із Санкт-Петербурга, виставки писанок і вишивок, фотографій і компютерних копій [15, c.17].

Обласний краєзнавчий музей – Тернопільський обласний краєзнавчий музей заснований в 1913 році. У фондах музею зберігається більше 274 тис. експонатів. Особливо великими є збірки українського народного одягу з різних регіонів Тернопільської області, образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва, нумізматики, філателії, документів і світлин, речей побуту. Експозиційна площа музею – 6899 кв.м. Сьогодні діюча експозиція створена у 1982 році. У структурі музею є 7 відділів три експозиційні відділи (природи, давньої історії та нової і новітньої історії), а також відділи фондів, науково-методичної роботи, науково-просвітницької роботи та художньо-реставраційний. Експозиція відділу природи знайомить відвідувачів з рослинним і тваринним світом, кліматом, грунтами, природними багатствами Тернопільської області, яка була створена 4 грудня 1939 року. Експозиційний відділ стародавньої історії відтворює період від найдавніших часів до Першої світової війни. Відділ новітньої історії охоплює період від Першої світової війни (1914-1918 рр.) до сьогодення. Тернопільський обласний краєзнавчий музей – це один із найсерйозніших наукових і просвітницьких закладів України. У його складі – 42 наукових