У другій половині 1890 року почались її тріумфальні виступи на сценах театрів світу: Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Росії, Польщі, Австрії, Єгипту, Аргентини, Чилі в операх «Аїда», «Трубадур» Д. Верді, «Фауст» Ш. Гуно, «Страшний двір» С. Монюшка, "Африканка" Д. Мейєрбера, «Манон Леско» і «Чіо-Чіо-Сан» Д. Пуччіні, «Кармен» Ж. Бізе, «Електра» Р. Штрауса, «Євгеній Онєгін» і «Пікова дама» П. Чайковського та інших. У 1951 році Соломії Крушельницькій присвоїли звання заслуженого діяча мистецтв УРСР, а в жовтні 1952 року, за місяць до кончини, Крушельницька, нарешті, отримала звання професора. 16 листопада 1952 року перестало битися серце великої співачки. Поховали С.А. Крушельницьку у Львові на Личаківському кладовищі поруч з могилою друга і наставника – Івана Франка. У 1993 році у Львові іменем С.Крушельницької названо вулицю, де вона прожила останні роки свого життя. В квартирі співачки відкрито меморіальний музей Соломії Крушельницької [23, с. 64].

Сьогодні ім'я С.Крушельницької носять Львівський оперний театр, Львівська музична середня школа, Тернопільське музичне училище, 8-річна школа в селі Біла, вулиці у Львові, Тернополі, Бучачі. У Дзеркальному залі Львівського театру опери й балету встановлений бронзовий пам'ятник Соломії Крушельницькій. В 1997 році Національним банком України була випущена в обіг пам'ятна монета, номіналом у 2 гривні присвячена 125-річчю від дня народження співачки.

Музей Володимира Гнатюка – обласний комунальний етнографічно-меморіальний музей у селі Велеснів Монастириського району Тернопільської області. В експозиції 1-4-ї кімнат – матеріали про життя і наукової діяльність Володимира Гнатюка. Є його речі, світлини, альбоми, книги з автографами вченого, предмети, що він зібрав під час експедиції. 5-а кімната – «Вшанування пам'яті В. Гнатюка». 6-а – меморіальна «Вітальня сім'ї В. Гнатюка». 7-а кімната – меморіальний «Робочий кабінет В. Гнатюка». Тут є особисті речі вченого та членів його сім'ї, рукописи і листи В. Гнатюка, рукописні фольклор. збірки О. Бодянського, Ф. Главачека, С. Грабовського, 3. Доленги-Ходаковського, І. Франка з архіву В. Гнатюка, спогади про нього І. Крип'якевича, видання праць вченого, книги з його бібліотеки, альбоми тощо. Перед входом у музей – погруддя В. Гнатюка (1971, скульптура Л. Біганич, архітектор В. Блюсюк).

Меморіальний музей-садиба Леся Курбаса – державний музейний заклад у селі Старий Скалат Підволочиського району Тернопільської області. Відкритий у лютому 1987 до 100-річчя від дня народження Леся Курбаса. Експозицію розгорнуто в п'яти кімнатах родинного будинку, на ньому встановлено меморіальні таблиці Лесю Курбасу та його батькові Степану Яновичу (Курбасу) (скульптор І. Козлик). Експонати розповідають про життєвий і творчий шлях Леся Курбаса, вшанування його пам'яті, діяльність театрів товариства «Руська бесіда», «Тернопільські театральні вечори», «Молодого театру», театрів «Кийдрамте», «Березіль». Є матеріали про творчість Г. Бабіївни, В. Василька, М. Крушельницького, діяльність Тернопільського академічного театру імені Тараса Шевченка, Тернопільського театру актора і ляльки, самодіяльних народних театрів області.

Лесь Курбас (25 лютого 1887 – 3 листопада 1937) – український режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. Народний артист Республіки (1925). Народився у родині акторів галицького театру Степана та Ванди Курбасів (за сценою Яновичі). Навчався у Тернопільській гімназії, у Віденському та Львівському університетах. Лесь Курбас був засновником спочатку політичного (1922-1926), а потім і філософського (1926-1933) театру в Україні. У виставах свого філософського театру «Березіль» (Харків) Курбас малює всесвіт, де головним стає особлива довіра до життя людини у всіх його суперечностях. Першою його п'єсою на сцені «Березолю», стала «Комуна у степах» (Київ). Багато чого з творчих пошуків Курбаса не розумілося широкими масами глядачів. Це стосується і його вистави «Маклена Граса», яка досягає справжньої філософської глибини. Але незважаючи на несприятливу для творчості атмосферу нерозуміння, недоброзичливості, Лесь Курбас не занепадав духом, він до останньої можливості вів боротьбу з поширеними у той час тенденціями спрощенства, вульгаризації мистецтва. Опоненти ж щонайменшу невдачу Л. Курбаса завжди розцінювали як цілковитий провал театру. Можливо, саме тому, що режисер не відступив, не поступився своїми переконаннями, його було звільнено з посади керівника «Березолю» і заарештовано у Москві, де він кілька місяців працював у єврейському театрі на Малій Бронній. Його було вислано на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу на Медвежу Гору, потім його відправили на Соловки. 1937 року після повторного суду його було розстріляно, а 1957 року посмертно реабілітовано. 1989 року на фасаді Харківського державного академічного українського драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка було встановлено меморіальну дошку в пам'ять про Леся Курбаса, а «Мала сцена» театру знову отримала назву «Березіль» [37, c. 42].

Музей Богдана Лепкого — літературно-меморіальний музейний заклад у місті Бережани Тернопільської області. Відкритий 27 серпня 1995. Музей пропагує творчість Богдана Лепкого через проведення уроків літератури, вечорів, зустрічей із письменниками, лауреатами премії ім. Братів Лепких, наукових конференцій, поетично-пісенних фестивалів, книжково-ілюстративних виставок.

Тернопільський державний технічний університет носить ім'я Івана Пулюя. Іван Павлович Пулюй (2 лютого 1845 - 31 січня 1918, Прага) – український фізик і електротехнік, організатор науки, громадський діяч. Закінчив Тернопільську гімназію та, з відзнакою, теологічний факультет Віденського університету, згодом фізико-математичне відділення філософського факультету. Викладав у Військово-морській академії у Фіуме (Рієка, Хорватія). Доцент Віденського університету. Професор Вищої технічної школи в Празі, ректор її першого в Європі електротехнічного факультету. Доктор Страсбурзького університету. Державний радник з електротехніки Чехії і Моравії. Автор близько 50 наукових праць українською, німецькою, англійською мовами, насамперед із проблем катодного випромінювання та Х-променів, які відкрив