- підвищення якості та розширення асортименту туристичних послуг;

- розвитку сільського туризму, створення сільських садиб, що прийматимуть туристів;

- впровадження нових туристичних маршрутів і тематичних екскурсійних програм;

- підготовки та випуску якісної рекламної продукції та сувенірів.

В області збереглося більше третини всіх українських замків і палаців, понад сотню дерев’яних церков різних епох, десятки унікальних кам’яних храмів і костьолів тощо. Те саме можна сказати і про пам’ятки природи. Сьогодні в Тернопільській області зосереджена п’ята частина всіх таких пам’яток, що нараховуються в Україні. Насамперед це об’єкти спелеології. У світі поки що не відкрито інших таких великих горизонтальних гіпсових печер із специфічною будовою. Розташовані вони на глибині від 10 до 50-60 метрів під землею. Існує думка, що в області відкрито лише 20% печер, а ще 80% з них чекають на свого першовідкривача. До послуг туристів-спелеологів печера “Млинки”, “Озерна”, “Угринь” тощо. І, звичайно, “Оптимістична” – найбільша за розміром печера у Європі, найбільша у світі серед гіпсових печер і друга – серед вапнякових. Сумарна кількість її ходів – 214 км. Для масового туризму пристосована печера “Кришталева”, яку називають підземною перлиною Поділля. Туристський маршрут довжиною 2800 метрів – електрифікований. А в печері “Вертеба” відкрито оригінальний навіть за світовими мірками заклад – музей археології і Трипільської культури [33, c.7].

Гірські пасма, каньйони, десятки водоспадів, унікальні навіть за світовими мірками геологічні стінки, заповідна рослинність, наявність практично всіх видів мінеральних лікувальних вод – це все теж в Тернопільській області. Ще одна характерна особливість – контрастні кліматичні зони. На півдні області, у Дністровському каньйоні, клімат близький до субтропічного, середземноморського, а на півночі він холодніший, близький до карпатського. Релігійний туризм на Тернопільщині – це мільйони паломників з усього світу щороку. Область давно стала маленьким Єрусалимом для паломників різних конфесій.

Ситуації, яка об’єктивно склалася на ринку туристичних послуг області, однозначно засвідчує: подальший розвиток туристичної галузі області стримується відсутністю належної інфраструктури, закладів комплексного обслуговування туристів.

Сьогодні найбільшою проблемою є пошук інвесторів для розбудови готельного господарства, закладів сервісного обслуговування європейського типу, для реставрації, реконструкції історико-архітектурних пам’яток з метою їх раціонального екскурсійно-туристичного обслуговування.

За інформацією управління з питань туризму в області нараховується 40 готелів, біля 16 з них у м. Тернополі. Ця цифра постійно змінюється, оскільки з’являються невеликі приватні готелі на 8-12 місць. Найактивніше ця робота проводиться у Кременці, Борщові. За даними Кременецько-Почаївського ДІАЗу на сьогоднішній день у кількох готелях м. Кременця можна розмістити біля 150 чоловік. При щоденних тисячних потоках туристів у Почаєві і Кременці цього не достатньо. Такі заклади повинні бути біля усіх туристичних об’єктів, які користуються попитом серед відвідувачів. Це і печери, і такі історичні міста як Бучач, Теребовля, Чортків, район Дністровського каньйону тощо.

Надзвичайно перспективним для всіх районів області є сільський туризм. За інформацією центру розвитку туризму, актуальним для власників агросадиб є питання пільгового мікрокредитування для проведення робіт з облаштування санітарно-гігієнічних приміщень[22, c.153].

Окремої уваги заслуговує питання використання пам’яток архітектури із безумовним збереженням їх статусу під заклади туристичної інфраструктури. Управлінням архітектури і містобудування облдержадміністрації визначено 14 замків області, які при наявності капіталовкладень можна було б обладнати у туристичні об’єкти і заклади сервісного обслуговування туристів (готелі, музеї, майстерні, кафе, ресторани) [18, c.102].

Слід нарешті зробити реальні кроки у зрушенні з місця питання створення курортополісу в смт. Гусятині, враховуючи наявність там знаменитої лікувальної води типу “Нафтуся”. За серйозного підходу до проблеми Гусятин у майбутньому може скласти конкуренцію Трускавцю і сусідньому Сатанову Хмельницької області, який в розбудові курортної галузі за останні роки зробив колосальні кроки.

*****

Отже, в третьому розділі ми розглянули стан туристичної галузі в Тернопільській області; основні проблеми, їх вирішення та перспективи розвитку туризму в області. Також створили маршрути по історико-культурних пам’ятках Тернопільської області, які були розглянуті в другому розділі.

Туристично-рекреаційна галузь визнана в Тернопільській області пріоритетною. Тут діють два Державних історико-архітектурних заповідники з десяти, що є в Україні (це – Кременецько-Почаївський та Бережанський), один Національний історико-архітектурний заповідник з чотирьох (це –„Замки Тернопільщини” з центром у Збаражі). В області збереглося більше третини всіх українських замків і палаців, понад сотню дерев’яних церков різних епох, десятки унікальних кам’яних храмів і костьолів тощо. Те саме можна сказати і про пам’ятки природи. Сьогодні в Тернопільській області зосереджена п’ята частина всіх таких пам’яток, що нараховуються в Україні. Насамперед це об’єкти спелеології. Але для підтримки цих об’єктів в належному стані потрібні кошти.

Сьогодні найбільшою проблемою є пошук інвесторів для розбудови готельного господарства, закладів сервісного обслуговування європейського типу, для реставрації, реконструкції історико-архітектурних пам’яток з метою їх раціонального екскурсійно-туристичного обслуговування.

Подальший розвиток туристичної галузі області стримується відсутністю належної інфраструктури, закладів комплексного обслуговування туристів.

Висновки

Після збору матеріалів і написання дипломної роботи, ми зробили наступні висновки:

Туризм ставав особливою формою пересування людей. Він розвивався на основі подорожей та відкриттів, здійснюваних мореплавцями, дослідниками, істориками, географами і представниками ділового світу, які зібрали численні наукові дослідження, описи, літературні, історичні і географічні матеріали, звіти і щоденники.

Останніми роками спостерігається тенденція поліпшення розвитку туризму в Україні: збільшується потік охочих відвідати Україну, поліпшується якість обслуговування, держава підтримує розвиток туризму.

Аналізуючи туристичні ресурси України слід відзначити, що вони мають важливе значення для розвитку як міжнародного, так і внутрішнього туризму. Внаслідок цих обставин вони зумовлюють і визначають найважливіші економічні показники туризму, такі як кількість