Хоростківський державний дендрологічний парк - пам'ятка садово-паркового мистецтва всеукраїнського значення. Розташований в м. Хоростків Гусятинського району Тернопільської області. Підпорядкований Тернопільській державній сільськогосподарській дослідній станції Української Академії аграрних наук. Тут проводиться робота по інтродукції (перенаселенню), акліматизації (пристосуванню до нових умов) різних видів дерев та чагарників, зокрема акліматизації хвойних, магнолієвих, вивиденню нових їх різновидностей та форм. У колекції понад півтори тисячі різних видів, різновидностей, форм екзотичних, реліктових та аборигенових дерев і чагарників, представників трав'янистої флори з усіх континентів [43. с.19].

Білокриницький дендропарк – дендрологічний парк місцевого значення. Розташований у селі Білокриниця Кременецького району Тернопільської області, в межах садиби Кременецького лісотехнікуму. Заснований у другій половині XIX ст. Рішенням виконкому Тернопільської обласної ради від 14 березня 1977 № 131 Білокриницькому дендропарку було надано статус «парк – пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення». Перебуває у віданні Кременецького лісотехнікуму. Площа – 16га.

Дністровський каньйон. Територією Тернопільщини протікає одна з найкрасивіших річок у Європі і друга за величиною в Україні – Дністер. Його загальна протяжність – 1365км. Типовий вигляд у Дністровському каньйоні – круті скелясті або залісненні береги, дика і неторкана природа, мальовничі острови. Тут знаходяться відомі у всьому світі відслонення (с.Стінка Бучацького і с.Трубчин Борщівського районів), які містять у собі давні скам'янілі рештки флори і фауни, яким близько 500 мільйонів років. Скельні відслонення на Дністрі , так звані стінки – пам’ятки природи, подібних до яких у світі практично немає. Дністровські схили містять велику кількість рідкісних рослин, тварин, птахів. Теплий клімат у каньйоні відрізняє цю місцевість від інших територій Західної України. Стіни каньйону затримують сонячне тепло, через що влітку дощів тут майже не буває, а навесні зелень розцвітає на 2-3 тижні швидше. Саме тому традиція сплавів у цих місцях сягає понад 70 років. На відтинку близько 250 км можна зустріти понад десяток карстових печер і гротів, які знаходяться у вапняках. Їх химерний вигляд з рівня річкового плеса вражає. А невеликі водоспади – “дівочі сльози”, що збігають по зарослих густими мохами скелях, які зустрічаються по всьому маршруту, являють собою унікальної краси видовище.

Недалеко від Дністра знаходиться один із найбільших та найкрасивіших водоспадів України – Червоногородський (Джуринський), вода в якому падає із 17-метрової висоти. Навколо нього скелі з червоноколірних пісковиків. Каньйон вражає своїми масштабами, красою і величчю. Посеред каньйону високий пагорб, на вершині якого, наче з казки, постають в усій красі залишки замку ХVІІ ст. На березі каньйону знаходяться печера “Джуринська”, а у лісі в урочищі Пустельня – печера пустельника, біля якої тече джерело мінеральної води. Тут доречно згадати ще про каскад водоспадів у селі Русилів Бучацького району. Він починається з декількох джерел, які зливаються в один і, долаючи стрімкі уступи червоних секль, вливаються у Стрипу – притоку Дністра. На своєму шляху струмок утворює 15 водоспадів. Окремі з них падають з висоти 8-13метрів. Це найбільш водоспадистий струмок України. У Дністровському каньйоні, між іншим, нараховується більше трьох десятків окремих водоспадів або їх каскадів [3, с.154].

Річка Серет є однією з найбільших приток Дністра, протікає через всю територію Тернопільської області. У нижній своїй течії вона тече через глибокий мальовничий каньйон, що є характерним і для деяких інших річок Тернопільщини – лівих приток Дністра. Особливо цікавою є ділянка від Більче-Золоте Борщівського до с.Касперівці Заліщицького району. Тут можна побачити оригінальні форми вивітрювання вапняків («кам’яні гриби», «Касперівські сфінкси» тощо). На згаданій ділянці крім печери “Вертеба” варто відвідати вапнякові скелі, давньослов’янський печерний храм ІХ-ХІ ст. і язичницький камінь-жертовник у с. Монастирок (Міжгір’я) Борщівського району.

Кременецькі гори – гряда мальовничих, покритих лісом, пагорбів, які розкинулися на площі 1600 кв. км. Тут розташовані такі гори як Замкова, Черча, Дівочі Скелі, Божа, Гостра, Страхова, Маслятин. У ХІІІ ст. Кременецькими горами проходив торгівельний шлях, для охорони якого тут було збудовано укріплені городища і поселення. Гори приваблюють своїми краєвидами, оригінальними силуетами, скельними відслоненнями, багатою історією і пам’ятками архітектури.

Заліщицький парк – пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення. Розташований у місті Заліщики Тернопільської області біля колишнього палацу. Рішенням виконкому Тернопільської обласної ради від 20 грудня 1968 № 870 із змінами, затвердженими рішенням виконкому тієї ж ради від 29 грудня 1972 № 228, йому надано статус об'єкта природно-заповідного фонду. Перебуває у віданні 3аліщицької ЦРЛ. Площа – 5 га.

Заснований у кінці XIX століття на лівому березі річки Дністер. Один із старовинних парків Тернопільської області, де зростають дерева, кущі та ліани 45 видів, у тому числі 25 екзотів: гінкго дволопатеве (діаметр 143см, висота 22м), 3 дерева бундука канадського (діаметр 78-79см, висота 19-20м), дуби звичайні (діам. 172см, вис. 25м) та північні (діам. 105см, вис. 22м), гіркокаштан звичайний (каштан кінський; діам. 101см, вис. 15-16м), тополя дельтовидна (діам. 110см, вис. 25м), софора японська плакуча, керія японська, бархат амурський, гледичія звичайна безколючкова та інші. Для поліпшення естетичного стану посаджені декоративні кущі: спірея середня, вейгела рожева, жимолость татарська, форзиція європейська та інші [3. с.98].

Скала-Подільський парк - пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, розташоване у смт.Скала-Подільська Борщівського району Тернопільської області. Постановою РМ УРСР №