ВСТУП

РОЗДІЛ І МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1 Характеристика основних складових туристично-рекреаційного потенціалу

1.2 Основні принципи визначення туристично-рекреаційного потенціалу району

РОЗДІЛ ІІ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ ДОЛИНСЬКОГО РАЙОНУ

2.1 Природно-географічні ресурси

2.2 Природно-антропогенні ресурси

2.3 Соціально-історичні ресурси

2.4 Соціально-економічні ресурси

РОЗДІЛ ІІІ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДОЛИНСЬКОГО РАЙОНУ

3.1 Сучасний стан розвитку туристичної галузі району

3.2 Проблеми та перспективи використання вузькоколійок у рекреації

3.3. Велосипедний маршрут

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми. За даними Всесвітньої туристської організації (ВТО), він використовує приблизно 7% світового капіталу, на туризм припадає 11% світових споживчих витрат і він дає 5% усіх податкових надходжень. Ці цифри характеризують прямий економічний ефект функціонування індустрії туризму.

Невід’ємною складовою світового туристичного процесу є вітчизняна туристична галузь. Це й не дивно, адже особливості географічного розташування та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалу України створюють усі можливості для всебічного задоволення пізнавальних, оздоровчо-спортивних і духовних потреб вітчизняних та іноземних туристів.

Стратегічна мета розвитку туризму в Україні полягає у створенні конкурентоспроможного на внутрішньому та світовому ринках національного туристичного продукту, здатного максимально задовольнити потреби населення України, розширенні внутрішнього туризму та постійному зростанні обсягів в’їзного туризму, забезпеченні на цій основі комплексного розвитку курортних територій та туристичних центрів з урахуванням соціально-економічних інтересів їх населення, збереженні та відновленні природного середовища та історико-культурної спадщини, завдань щодо наповнення державного і місцевих бюджетів.

Завдяки своєму розташуванню Долинський район має надзвичайно значний рекреацйно-туристичний потенціал, що надає області значні можливості для розвитку туризму. Цьому сприяють як і різноманітність природних факторів, так і наявність пам’яток історії та культури.

Об’єктом дослідження є Долинський район, як туристичний об’єкт.

Предметом дослідження виступають туристичні ресурси даного району.

Метою є дослідження природно-рекреаційних, історико-культурних та соціально-економічних ресурсів, а також дослідження проблем та перспектив розвитку туризму у Долинському районі.

Для реалізації зазначеної мети потрібно виконати наступні завдання:

-

-

-

-

-

Хронологічні рамки дипломної роботи охоплюють період з часу заснування найдавнішого міста району Болехів ( 1371) і до сьогодення.

Географічні рамки обмежуються територією сучасного Долинського району.

РОЗДІЛ І МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Характеристика основних складових туристично-рекреаційного потенціалу

Рекреаційні ресурси – це сукупність природних, природно-технічних, соціально-економічних комплексів та їх елементів, що сприяють відновленню та розвитку фізичних та духовних сил людини, її працездатності. Розрізняють природні і соціально-економічні (або природні і культурно-історичні) ресурси рекреаційної діяльності.

Фактори привабливості рекреаційно-туристичних ресурсів:

31,1% – природа,

28,5% – клімат,

14,5% – мистецтво,

11,3% – історія,

7,7% – харчування,

3,7% – архітектура,

3,2% – релігія

До основних видів рекреаційних ресурсів належать:

1) узбережжя теплих морів;

2) береги річок, озер та водосховищ;

3) лісові та лучні масиви;

4) передгір'я та гірські країни;

5) міста – столичні та історичні центри;

6) міста-курорти або курортні місцевості;

7) релігійно-культові комплекси та окремі споруди, розташовані поза межами населених пунктів;

8) давні міста, фортифікаційні споруди (печерні міста, фортеці тощо), каменярні [21, с.220].

Поняття "рекреаційні ресурси" є набагато ширшим від поняття "туристичні ресурси", оскільки включає в себе компоненти природи, соціально-економічні принципи і культурні цінності, які задовольняють туристичні потреби споживачів. Зробивши порівняння всіх факторів привабливості рекреаційно-туристичних ресурсів, ми прийшли висновку, що і надалі основним джерелом задоволення туристичних потреб залишається природній потенціал. Зупинимось на найбільш важливих складових саме природного потенціалу.

В Україні є великі рекреаційні ресурси, які мають міжнародне значення. Уся територія України характеризується виключно сприятливими умовами та наявністю різноманітних рекреаційних ресурсів для відпочинку і лікування населення, проведення різних видів туристичної діяльності.

Урізноманітнення та розширення рекреаційної діяльності внаслідок розвитку туризму як масового явища є головною причиною виділення нових рекреаційних територій, а основа їхнього виділення – конкретні ландшафти з індивідуальним набором сприятливих для відпочинку характеристик та природних умов. Оцінка та врахування природних умов і ресурсів сприяють ефективному веденню рекреаційної діяльності в кожній ландшафтній місцевості та правильному виділенню профілю рекреаційної зони.

Природні умови з огляду на їхню циклічність та періодичність необхідно розглядати окремо для зимових та літніх видів відпочинку.

Основа територіальної організації туризму – наявність на цій території рекреаційних ресурсів. Виділяють такі їхні типи: природні, історико-культурні та соціально-економічні.

Природні рекреаційні ресурси формують компоненти ландшафтних комплексів. Їхні властивості повинні мати сприятливі для рекреаційної діяльності якісні та кількісні параметрами, що відповідають потребам відпочинку, лікування та оздоровлення суб'єкта рекреації.

Рельєф залежно від ступеня розчленованості сприяє формуванню пішохідного, гірськолижного, водного та інших видів відпочинку, зумовлює естетичність території.

Кліматичні характеристики повинні враховувати сонячний, температурний, вітровий режими, вологість повітря та опади, що оцінюють з урахуванням теплового стану людини та її потреб. Кліматичний комплекс також повинен охоплювати дані про стан повітря: чистоту, насиченість фітонцидами, ступінь іонізації. Кліматичні дані є основою для розрахунку середньорічної кількості сприятливих для кліматотерапії днів.

Гідрологічні складові потенційної рекреаційної зони також є сприятливим рекреаційним чинником. Потенційні експлуатаційні запаси термальних вод у цілому по Україні за способами експлуатації становлять:

–

–

–

Гідротермальна енергія досягає 687,2 млн. і 441 млн. Гкал/добу. Термальні води розміщені в Україні у двох артезіанських басейнах – Причорноморському і Закарпатському.

Ріки, озера, ставки, водосховища створюють можливість для водних видів спорту, прогулянок на воді, купання, любительського рибальства. Крім того, до водних плесів тяжіють водоплавні птахи, які є об'єктом спортивного мисливства. Наявність підземних мінеральних вод, пелоїдів свідчить про доцільність розвитку лікувально-оздоровчої рекреації на цій території. Доглянуті джерела стають для рекреанта під час походу головним постачальником