На сьогодні заклади розміщення Долинського району, а це переважно санаторії, бази відпочинку і готелі, можуть прийняти близько однієї тисячі людей. Для району з таким потужним природно-ресурсним потенціалом це вкрай мало. Для прикладу стільки ж місць мають деякі санаторії в м. Яремче, Трускавці. Звичайно, самих закладів розміщення не достатньо для того, щоб запрацював механізм домінування туристичної галузі в економіці району [42].

Слід зауважити, що туристи додатково багато коштів витрачають на транспортні засоби, розваги, продукти харчування, промислові товари, сувеніри та інші послуги, що значно збільшує загальну масу надходженнь від туристичної діяльності. Тим самим туризм підтримує практично всі галузі економіки, починаючи від мешканців Долинського району і закінчуючи такими галузями, як зв’язок, харчова промисловість, транспорт.

Однак попри все, цей мальовничий карпатський район відвідує ще дуже мало туристів, туризм у ньому повільно розвивається. Для Долинського району, економіка якого переважно базується на деревообробній промисловості, туристична індустрія може стати додатковим джерелом наповнення місцевого бюджету і збільшення добробуту населення.

По-іншому, мабуть, міркують місцеві урядовці. Об’єкти, зведені в другій половині ХХ ст., а це санатарій “Мізунь”, санаторій- профілакторій “Джерело Прикарпаття”, і успішно функціонували, давали значний прибуток, були економічно рентабельними, сьогодні закриті.

Характеристики цих об’єктів достатньо позитивні. Санаторій “Джерело Прикарпаття” розташований в c. Мізунь, в одному з наймальовничих куточків Прикарпаття. Його унікальні джерела мінеральних вод — ефективний засіб лікування шлунково-кишкових захворювань. В арсеналі лікування: вживання мінеральної води “Горянка”, яка є аналогом трускавецької "Нафтусі", хвойні ванни і душі, озокеритолікування, кишкові та гінекологічні зрошення, масаж (звичайний, підводний душ-масаж), фітотерапія, інгаляції, великий комплекс сучасних клініко-біохімічних та інструментальних методів обстеження, лікувальна фізкультура. В минулі роки санаторій круглорічно був заповнений і щоденно міг прийняти понад 100 осіб [38].

Тут же знаходиться санаторно-курортний комплекс “Мізунь” – оздоровчо-туристичний об’єкт, розташований в екологічно чистій зоні Карпат. На території санаторію є свердловини, що дають мінеральну воду типу “Миргородська”, “Моршинська”, ‘Трускавецька”, “Нафтуся”. Санаторний корпус розрахований на 150 місць загальною площею 3 154 м2.

Послуги готелю зв'язані з забезпеченням "гостинності" клієнтам, що проводять тривалий час під її дахом. І якість персональної взаємодії співробітників готелю з клієнтом-єдиний інструмент створення в клієнта відчуття гостинності й уваги в обраному їм готелі.

Крім персонального обслуговування, у готельному бізнесі значну роль відіграють "операційні" стандарти, пов'язані з чистотою, охайністю, комплектацією номерів, освітленням, зовнішнім і внутрішнім дизайном готелю, функціонуванням устаткування. При цьому підтримка операційної частини сервісу в ідеальному стані ніколи не компенсує байдужого і недоброзичливого відношення з боку персоналу. Клієнти не стануть повертатися навіть у самий чудовий і сучасний готель, що виблискує чистотою й оздобленням номерів, якщо персонал у ньому грубий і негостинний.

Дитячий туризм та оздоровлення проводиться в санаторіях "Долина", "Карпати", "Дружба" та "Бескид".

Культурно-виховна програма включає в себе захоплюючі екскурсії на легендарні Скелі Довбуша, в Гошівський монастир, урочище Шандра, на гірські річки Свіча, Прут. Здійснюються екскурсії в міста Львів, Івано-Франківськ, Галич, Яремче, Трускавець, Моршин, Чернівці, перлину Карпат - озеро Синевир. До послуг відпочиваючих - диско-зали, кафетерії, бібліотеки, кінозали, ігрові майданчики, де проводяться різноманітні розважальні програми, спортивні заходи.

Протягом минулих років спостерігалася тенденція активного входження малого бізнесу у сферу туризму.

На початку минулого року відкрито колибу у готельному комплексі «Князь Олег», завершено будівництво готелю в м. Долина по вул. Промислова.

Транспортна система району - автомобільний та залізничний транспорт. В межах району функціонують 26 приміських регулярних автобусних маршрутів, якими щоденно здійснюється 118 оборотних рейсів. Добре налагоджене сполучення з обласним центром, в напрямку якого щодня здійснюється 21 оборотний рейс з м. Долина та 15 рейсів з сіл району. Районний центр м. Долина має пряме сполучення з м. Київ. Щоденно виконуються міжнародні рейси до міст Праги та Варшави.[19,с.149]

Функціонують – 6 служб таксі (Еліт-Клас; Афганець-; Радіо-таксі 2-88-88; Економ-клас; Радіо-таксі 2-82-82; Вибір).

В районі за фізичними особами рахується - 9743 траспортні засоби (без тракторів та мотоциклів), власниками яких є 8348 осіб. Із них 105 автобусів та мікроавтобусів. За юридичними особами рахується – 1511 т.з. (без тракторів), із них 100 автобусів.

Перевезення пасажирів всіма видами транспорту – 5080 тис. осіб, у тому числі:

· залізничним – 84,46 тис. осіб;

· автомобільним (з врахуванням перевезень фізичними особами) – 4995,6 тис. осіб.

Автомобільні дороги загального користування району є найважливішою складовою частиною транспортної системи району.

Протяжність мережі автомобільних доріг загального користування в районі складає 280,2 км., в тому числі:

· державного значення-83,5 км;

· місцевого значення (районних)-144,5 км;

· місцевого значення (сільських)-36,7 км.

Послуги телефонного зв'язку в районі надаються Долинським центром електрозв'язку Івано-Франківської дирекції ВАТ „Укртелеком".

На території району розміщено 3 міські та 11 сільських телефонних станцій. Сьогодні центр електрозв'язку обслуговує понад 7 тис. абонентів, в т. ч. 5,7 тис. домашніх абонентів.

Послуги поштової пересилки надає робочий вузол поштового зв'язку, який має свої відділення в 30 населених пунктах.