У рамках фестивалю відбулося святкування Івана Купала, тріал, естафети, швидкісні перегони, трофі–рейд по гірській місцевості. Загалом у фестивалі взяло участь більше 3-х тис.осіб.

20 – 22 липня 2007 року в с.Новий Мізунь проведено ІІІ Всеукраїнський фестиваль молодіжної та екстремальної культури «Мізунська Zвигода». У організації вищевказаного заходу взяли участь: Івано-Франківська громадська молодіжна організація "Клуб альтернативних видів спорту «Адреналіновий стиль», Долинська райдержадміністрація, Старомізунська сільська рада.

Значну допомогу при проведенні фестивалів надано такими підприємствами району, як ВАТ «Вигодський ЛК», ТзОВ «Уніплит» та державне підприємство «Вигодське лісове господарство».

Метою проведення цих заходів стало привернення уваги до проблеми самореалізації та залучення молоді до активного проведення дозвілля і пропагування здорового способу життя; популяризація карпатського туризму та курорту Мізунь; сприяння розвитку туризму Карпатського регіону та Вигодського краю зокрема.

Значного розвитку набуває історичний, паломницький та сентиментальний туризм:

· в липні цього року відбулося сходження на гору Яворина (с.Липа) з метою вшанування пам'яті загиблих воїнів ОУН-УПА;

· в серпні проходило сходження на гору Марина (с.Лужки);

· у селі Лолин щороку відбувається святкування Франкових днів.

Щороку у селищі Вигода у рамках громадської ініціативи розвитку екологічно-рекреаційних заходів в карпатському регіоні та з метою збереження історико-технічної спадщини краю, науковцями, спільно із представниками ТзОВ «Уніплит», проводиться Міжнародний форум "Карпатський трамвай".

Цей форум має на меті привернути увагу до проблем організованого туризму в Карпатському регіоні, адже нинішню мережу вузькоколійного транспорту використовують здебільшого для промислових потреб, нехтуючи її можливостями щодо туризму.

Програмою розвитку туризму в Долинському районі на 2008-2011 роки передбачено заходи, направлені на сприяння розбудові туристично-рекреаційної інфраструктури територій сіл Мислівка, Новий Мізунь та гірських сіл Витвицького напряму (Лужки, Липа, Станківці), що володіють високим туристично-рекреаційним потенціалом і визначені як пріоритетні території розвитку туризму. Треба зауважити, що населені пункти Мислівка та Новий Мізунь є курортними [42].

Для реалізації комплексного підходу до управління сферою туристичного бізнесу, промоції туристичного продукту, прогнозування попиту на туристичні послуги, вивчення потреб ринку санаторно-курортних та туристичних послуг і активного впливу на його формування та для підвищення інвестиційної привабливості цієї галузі проводиться інформаційно-рекламна діяльність та ведеться розробка інвестиційних проектів у сфері туризму.

Ведеться відповідна робота щодо пропагування туристичних можливостей району. Інформація про розвиток туристичної галузі та нові рекреаційно-туристичні можливості регулярно розміщується у засобах масової інформації району та на сайті «Долинщина туристично-інвестиційна»[39].

Крім того, з метою залучення потенційних інвесторів до розвитку туристичної сфери району, 7 – 8 грудня 2007 року у м. Долина відбувся І Бойківський регіональний інвестиційний форум, де були представлені на розгляд потенційних інвесторів пропозиції щодо розвитку туристичної інфраструктури району.

З метою підтримки розвитку сільського зеленого туризму та надання консультативно-методичної допомоги бажаючим займатися цим видом діяльності, 20 лютого цього року Долинськими районною радою та районною державною адміністрацією із регіональним туристично-інформаційним центром укладено договір про співпрацю у сфері реалізації проекту «Сприяння економічному розвитку жіночих ініціатив у галузі сільського туризму Івано-Франківщини».

У рамках даного проекту 6 березня цього року у с.Мислівка на базі відпочинкового комплексу «Ведмідь» проведено семінар-навчання для власниць садиб сільського зеленого туризму.

З метою обміну досвідом щодо започаткування власної справи у сфері сільського зеленого туризму 22 квітня здійснено поїздку до с.Татарів Яремчанської міської ради. У даному навчальному турі взяли участь власниці садиб із сіл Вишків, Старий та Новий Мізунь, Сеничів та інших гірських сіл району.

Крім того, проводиться робота щодо знакування пішохідних туристичних маршрутів району: прознаковано туристичний маршрут "Дубовий Кут – бункер Роберта (гора Яворина)" (кошти американського проекту SPA Project ).

Незважаючи на досягнення позитивних результатів у туристичній сфері району, існує ряд проблем:

· не облаштовано достатньої кількості місць короткочасного відпочинку автотуристів;

· досить повільними є темпи залучення інвестицій у розвиток матеріальної бази туризму;

· незадовільним є стан автотранспортних шляхів району;

· невідповідність переважної більшості туристичних закладів міжнародним стандартам;

· не відновили свою діяльність санаторій-профілакторій "Джерело Прикарпаття" та санаторій "Мізунь", хоча ВАТ "Вигодський лісокомбінат" розроблено інвестиційний проект по відновленню функціонування "Джерела Прикарпаття";

· недостатньо розвинута мережа розважальних закладів у місцях із яскраво вираженим туристичним потенціалом;

· відсутні інформаційні стенди щодо туристичних об"єктів на автошляхах [42].

Немаловажливим фактором, що стримує розвиток туризму, є неготовність місцевого населення до сприйняття розвитку туристичної галузі як реального джерела надходжень до бюджету домогосподарств.

3.2 Проблеми та перспективи використання вузькоколійок у рекреації

Історія розвитку промисловості в Карпатському регіоні України тісно пов’язана з розвитком залізничного транспорту. Спорудження ряду залізничних напрямків колії ширини 1435 мм (Відень–Львів, Львів–Станіслав–Чернівці, Станіслав–Коломия, Станіслав–Бучач, Галич–Підвисоке, Львів–Потутори, тощо) сприяли розвитку товарообміну, стимулювали промислове виробництво як в рамках Австро-Угорської імперії в цілому, так і Галичини зокрема. Інтенсивна розробка лісогосподарського комплексу в Галичині покликала до життя мережу вузькоколійних залізниць.

Історично склалось так, що вузькоколійний транспорт у другій половині минулого сторіччя суттєво занепав, тоді як у загальному комплексі залізниць він міг би надзвичайно сприяти не тільки освоєнню природних багатств краю, а й бути опорою у туристичному бізнесі. Саме тому є вкрай необхідним використати виробничі потужності і залучити науковий потенціал держави, щоб усунути відставання в цій галузі.

Беручи до уваги те, що Карпатський регіон є не тільки джерелом корисних копалин, деревини, а й чистої води, цілющого гірського повітря та чудових, що милують око і серце, гірських пейзажів, залучення потуг державних діячів, промисловців та наукових працівників до всебічного розвитку