Узагальнюючи вищесказане, можна визначити такі шляхи вирішення поставлених проблем:

1. Потрібно удосконалити методику розрахунку туристичного потенціалу регіонів України, що має включати в себе характеристику за всіма основними чинниками: рівнем розвитку природно-географічних, природно-антропогенних, соціально-історичних та соціально-економічних ресурсів регіону.

2. Необхідно розробити повну систему класифікації видів туризму з метою подальшого чіткого визначення потенціалу регіонів України за кожним з основних напрямів туризму.

РОЗДІЛ ІІ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ ДОЛИНСЬКОГО РАЙОНУ

2.1 Природно-географічні ресурси

Долинський район розташований у північно - західній частині Івано-Франківської області в Карпатському передгір'ї та гірській частині Карпат.

Площа району 156 тис. гектарів. Населення біля 100 тис. чоловік; міське населення складає 38 тис. чоловік, сільське - понад 60 тис. чоловік.

На території Долинського району розміщено два міста, одне селище міського типу та 53 сільських населених пункти [23,с.154].

Район розташований в західній частині Івано-Франківської області. Районним центром є м. Долина, яке знаходиться на відстані 58 км від обласного центру. Загальна площа території району — 1,25 тис. кв. км. В структурі адміністративного територіального поділу Долинський район значиться з 1939 року. Район межує з Львівською, Закарпатською областями, Рожнятівським та Калуським районами Івано-Франківської області. Найближчі районні центри — м. Калуш та Рожнятів Івано-Франківської області, м. Стрий Львівської області, м. Міжгір'я Закарпатської області.

Територія Долинського району являє собою невід'ємну частину Карпатського гірсько-складчастого регіону та Передкарпаття, характеризується складною будовою, складом та властивостями гірських порід [8,с.48].

За характером рельєфу територія Долинського району чітко ділиться на дві орографічні області:

- Передкарпатську рівнину;

- Зовнішні Карпати.

Передкарпатська рівнина має горбистий характер на фоні загального пологого нахилу поверхні на північ.

Припідняті вододільні простори Стрий-Свічівське і Свічівсько-Лімницьке порівняно вузькі та витягнуті в субмеридіальному напрямку. Бистрицько-Стрийський вододільний простір досить широкий і складно розчленований.

Найбільш широко представлені Стрий-Свічівський вододіл, від Болехова на півдні до села Олексичі на півночі. Його максимально припідняті ділянки досягають 431,2 м (гора Болехівська), 371,5 м (гора Ведерниця), 352,4 м (урочище Олексичі). Понижені ділинки цього вододілу пов'язані з долиною ріки Бережниця та її приток. Вони визначаються абсолютними відмітками в 330 м на півдні та 275 м - на півночі.

Зовнішні Карпати являють собою гірську область. Передня частина Зовнішніх Карпат - низькогірна та відносно спокійна. Тут відсутні різко виражені хребти, гірські вершини і глибоковрізані вузькі річкові долини. Елементи рельєфу злагоджені. Низькогірна частина рельєфу повністю відповідає площі розповсюдження Берегової та Оровської скиб. Максимальні висотні відмітки окремих гірських вершин не перевищують 800 м. Так, гора Клековець - 705 м., гора Забуй - 773,6 м.

Більш південна частина Зовнішніх Карпат - Бескиди і Горгани - відносяться до середньогірських районів. В орографічному відношенні вони характеризуються чітко вираженими моноклінальними хребтами (Бескидами) або окремими різко відокремленими висотами (Горганами). Рельєф цієї частини Зовнішніх Карпат перевищує 1000 м. над рівнем моря (гора Лиса- 1158,5 м, гора Пянула Верхня - 1232,1 м ; гора Кігола- 1122,5 м) [20,с.129].

Долина ріки Свіча і її притоки Мізунка та Лужанка в межах Зовнішніх Карпат досить вузькі та глибокі.

Клімат району помірно - континентальний, вологий, прохолодний влітку та м'який взимку.

У районі протягом року в середньому переважають північно-західний та південно-східний напрямки вітру.

На території Долинського району річні суми опадів залежно від висоти місця коливаються у межах 600 - 1800 мм. У теплий період випадає близько 73 % опадів від річної норми. Найбільш дощові літні місяці (VI, VII, VIII), протягом яких випадає близько 44% опадів. Максимум опадів здебільшого випадає на червень.

Найбільші суми опадів пояснюються впливом Карпат на атмосферні процеси.

Теплий період в районі триває від 260-270 днів; загальний період вегетації відповідно від 200-210 до 165-и днів; період активної вегетації - від 160 - 165 до 80 днів.

Припинення весняних приморозків на передгірських ділянках в середньому припадає на кінець квітня - початок травня, а настають вони восени в кінці вересня - на початку жовтня. Тому середня тривалість безморозного періоду становить 150 - 155 днів. Весняні приморозки найнебезпечніші для плодових культур під час їх цвітіння і утворення зав'язі.

У літній сезон (червень - серпень) 50% днів мають середні добові температури в межах 15-20 °C. У липні (найтеплішому місяці) налічується близько 13 днів з температурами 20 - 25 °C. Протягом року в середньому в межах району буває 28 - 29 днів з грозами.

Осінь у районі наступає на початку вересня, коли відбувається перехід середньої добової температури через 15 °C, і закінчується у перших днях після переходу температури через нуль градусів за Цельсієм. Восени помітно збільшується повторюваність південно-східних вітрів, що спричинюють часте поширення на території області ще теплого континентального повітря. Тому перша половина осіннього сезону тепла.

Метеорологічна весна починається з першої декади березня і закінчується наприкінці травня – початку червня.

Перший період зими на рівнинах характерний повільним пониженням температури від 0 до -5 °C і становить близько 40-50 днів. Період підвищення температури від -5 до 0 °C в кінці зими триває 35 днів.

Поява першого снігового покриву припадає в середньому на листопад, і тільки через місяць настає його стійке залягання. Руйнування снігового покриву починається в середньому на початку березня. Загальна тривалість періоду зі сніговим покривом становить близько 115 - 120 днів [20, с.206].

За умовами тепло-вологозабезпеченості і особливостями розподілу інших метеорологічних факторів у регіоні виділено два кліматичні райони:

1. Надмірно зволожений, помірно теплий, що охоплює передгірську частину району.

2. Надлишково зволожений, що охоплює гірську частину району і ділиться на два вертикальних підрозділи:

- помірно