Хлориди (Сl) – стимулюють обмінні процеси в організмі, покращують секрецію шлунку, підшлункової залози, тонкого кишечника. Вміст < 0,25 мг/г

Магній (Мg) – приймає участь у формуванні кісток, регуляції роботи нервової тканини, обміні вуглеводів. Вміст < 0,05 мг/л [39].

Люди, що страждають порушенням обміну речовин, зокрема цукровим діабетом легкого та середнього ступенів, ожирінням, втрачають велику кількість рідини, постійно відчуваючи спрагу. Медики радять відновлювати втрачену рідину з допомогою гідрокарбонатних та натрієвих мінеральних вод.

З лікувально-профілактичною метою вода "Горянка" вживається при: гастритах з нормальною і підвищеною секрецією шлунку, порушеннях моторної функції шлунку й тонусу: панкреатитах, дискинезіях, гепатитах, алкогольній хворобі печінки; жовчнокам’яних хворобах, сечокам'яних хворобах (вода такого типу має протизапальну, сечогінну дію, що допомагає почистити нирки і сечовивідні шляхи).

По-справжньому якісна питна вода (та яку людина повинна пити в сирому, природному вигляді) – це велика цінність, яка сьогодні зосереджена тільки в екологічно здорових територіях.

"Горянка" видобувається і розливається безпосередньо зі скважини № 8Г глибиною 100 м природного родовища мінеральних вод, що розташоване в заповідній частині Івано-Франківщини, (висота 465 м над рівнем моря), на території сучасного заводу мінеральних вод з новітнім обладнанням. Методика фільтрації звела до мінімуму техногенний вплив на саму воду, забезпечивши збереження унікального природного еліксиру, впорядкованої структури і природної енергетики "живої води", яка позитивно впливає на людину і посилює її біоенергетику.

За висновком, директора Інституту екології людини М. Курика, –"Фізичні властивості питної води "Горянка" в співставленні з іншими фасованими питними водами одні з найкращих, з чого виходить, що сьогодні ця вода як природна, без консервантів, без будь-яких техногенних впливів на властивості, має найближчі параметри до внутрішньоклітинної води людського організму. Саме тому природна мінеральна вода "Горянка" розглядається як еталон питної води України" [38].

В історичні часи пануючим типом рослинності на території Долинського району були ліси. На рівнині і в передгірних районах ліси займають понад 20 % території, а на схилах Карпат - 40 %.

Майже не збереглась у непорушному стані природна трав'яна рослинність, оскільки більша частина безлісих територій розорана під сільськогосподарські угіддя. Болота і на рівнині, і у високогір'ї дуже нечисленні.

У лісах ростуть бук, дуб, граб, липа, береза, ясен, явір, клен, смерека, ялина, сосна.

З кущів можна зустріти брусницю, ліщину, калину, глід, терен, шипшину. Серед трав поширені тонконіг, осока, фіалка лісова, анемона дібровна та ін.

На освоєних землях рівнинної частини області ростуть яблуні, груші, смородина, аґрус, пшениця, жито, кукурудза, картопля, помідори, огірки.

Різнотрав'я полонин: осот, тонконіг, полин, чебрець, примула.

Різноманітність тваринного світу краю зумовлена характером рослинності. У широколистяних лісах, на рівнинах району можна зустріти таких тварин, як заєць-русак, кріт, лисиця, дикий кабан, козуля; плазунів - ящірка, вуж; птахів - шпак, горобець, синиця, галка, сойка. У річках водяться щуки, коропи, в'юни, окуні. Про деяких тварин, таких, як тур, зубр, бобер, було відомо вже в стародавні часи. Зараз у горах можна побачити бурого ведмедя, оленя карпатського, козулю, рись, дикого кабана, вовка, білку, куницю, а з птахів - глухаря карпатського, шишкаря ялинкового, лелеку гірського. Є також у Карпатах тритон, саламандра, форель струмкова [30,с.216].

У цій місцевості розводять в основному коней, корів, свиней, овець, кролів, гусей, качок, та курей, а також собак та котів.

За довгий історичний час завдано неабиякої шкоди рослинному і тваринному світу. Вирубані значні площі лісів рівнинної і гірської частини району, розорані ділянки з дикорослою трав'янистою рослинністю. Тепер їх зменшення відбувається і через забруднення навколишнього середовища отруйними промисловими викидами.

Зараз під загрозою зникнення багато рослин : тис ягідний, шафран, рододендрон, едельвейс (шовкова косиця), сон білий, первоцвіт полонинський. Всі вони занесені до Червоної книги. За останні роки тут вже не можна побачити таких птахів, як лебеді, сірий журавель, чорний лелека, білоголовий і чорний грифи. На грані зникнення кіт лісовий, куниця, білоспинний дятел, карпатська білка. Щоб зберегти і примножити рослинні і тваринні багатства району, під охорону держави взято значні території.

2.2 Природно-антропогенні ресурси

На території Долинщини нараховують 3 природні заповідники загальнодержавного значення: ботанічна пам’ятка природи урочище «Осій», 2 гідрологічні пам’ятки природи болото «Ширковець» та «Лисак». Загальна площа природних заповідників загальнодержавного значення становить 40,3га.   

Урочище «Осій» знаходиться на схилах однойменної гори (764 м. над р.м.), поблизу селища Вигода на лівобережжі ріки Свіча. Площа становить 13,9 га Малотур’янського лісництва Вигодського держлісгоспу.   

Назва «Осій» походить від слова «оса». В сиву давнину на південному схилі гори Осій гніздилося багато диких бджіл і ос. Вперше опис лісового резервату Осій як цікавої та цінної в науковому відношенні ділянки, її флори та фауни подав Йосип Урбанський в 1933 році. За його пропозицією тут був створений резерват. Як природно-заповідна зона загальнодержавного значення створена 14.10.1975р [29, с.33].  

Урочище характеризується мішаним листяним пралісом віком 100 років з участю бука, клена та сосни кримської. Середня висота дерев сягає 20 м., середній діаметр 24 см. На південних схилах лісового масиву домінують буки. Вперемішку з буком ростуть дуб, явір, граб, береза. На східних схилах ростуть хвойно-листяні мішані ліси. Крім всіх вище перерахованих листяних порід дерев на цій ділянці ростуть смерека, ялиця біла і ялиця звичайна. Тут знаходиться також осередок реліктової сосни звичайної. На незатінених галявинах росте ліщина, ялівець, а на мокрих і вологих ґрунтах та над водою – плакуча верба, осика, береза, клен, бузина чорна, горобина червона, вовчі ягоди.   

На території урочища зустрічаються рідкісні реліктові рослини, які занесені в