села Княжолуки. Загальна площа 328.6га. Більша частина заказника являє собою заболочену нижню терасу р.Свіча. Своєрідність болота обумовлюється наявністю декількох терас ріки Свічі та Саджави, які дуже різняться грунто-гідрологічними умовами та рослинним покровом. Ділянка яка прилягає до річки Саджави, являє собою верхове (оліготрофне), пухівко–сфагнове болото. Саме тут зростає рідкісний вид – журавлина дрібноплода, занесена до Червоної книги України, а також росичка круглолиста, багно болотне, андромеда багатолиста.
На периферії оліготрофної частини розташована так звана евмезотрофна, майже безлісна олуговіла частина, що є переходом між оліготрофним болотом на верхній терасі та евтрофним і мезоевтрофним на нижній терасі. Саме на цій ділянці зростають численні популяції, які занесені до Червоної книги України – пальчатокорінників плямистого, фукса, билинця комариного, любки дволистої. В цій смузі відмічені популяції цінної і рідкісної рослини, занесеної до Червоної книги України – арніки гірської.
Частина болотного масиву, що знаходиться на нижній терасі р.Свічі є евтрофним (низинним) болотом, яке ближче до тераси Свічі переходить у мезотрофне. В рослинному покриві переважають типові для Прикарпаття обводнені високотравні природні комплекси з переважанням очерету та верб. На проміжній смузі болота, що прилягає до уступу тераси зростають такі малопоширені в регіоні види як росичка круглолиста, шолудивник лісовий, лядвенець трясовинний, фіалка болотяна. Знайшли сприятливі умови для свого зростання малопоширені на Передкарпатті види – цикута отруйна та цінна лікарська рослина – валеріана висока. В північній частині болота, вкритій розрідженими кущами верб попелястої та п’ятитичинкової, зростає декілька видів пальчатокорінників. Це занесені до Червоної книги України пальчатокорінник плямистий та пальчатокорінник Фукса, зрідка трапляється пальчатокорінник Траунштейнера. Зустрічаються рідкісні для Прикарпаття цінні лікарські рослини – бобівник трилистий та вовче тіло болотне [29,с.60].
Особлива цінність заказника «Саджавський» полягає в тому, що тут порівняно на невеликій території завдяки різноманітності геоморфологічних умов представлені практично всі типи боліт України, від оліготрофних (верхових) – рідкісних для Прикарпаття, з своєрідним тундровим мальовничим ландшафтом до високотравних евтрофних боліт з переважанням очерету, найбільш характерних для Івано-Франківщини.
Тваринний світ болота також багатий. Тут гніздяться качки, зустрічається заєць-русак, квакша. З плазунів – вужі та занесена до Червоної книги України – мідянка.
Під час проведення спільної експедиції працівників музею «Бойківщина» та працівників відділу природи Івано-Франківского краєзнавчого музею по вивченню біорізноманіття природно-заповідного фонду Долинщини 2006 року було виявлено, що на сьогоднішній день заказник «Саджавський»в більшій частині своїй висушений. Внаслідок чого, це болото заросло березами, повислою осикою та вербами, тому на даний час цей заказник потребує посиленої уваги з боку природоохоронців.
Ландшафтний заказник «Цапове», площа – 6,0 га. Знаходиться в Долинському районі на території Церківнянського лісництва, Болехівського держлісгоспу. Мальовнича ділянка букового лісу з домішкою ялини, ялиці. Характерні скельні утворення з джерелом .
Орнітологічний заказник «Шевченківський», площа якого становить 3 га, створений 23.06.1997 року, розташований в Шевченківському лісництві. Заказник цінується гніздуванням колонії сірої чаплі. Об'єкт знаходиться під наглядом Вигодського держлісгоспу [28, с.49].
Лісовий заказник урочище «Ільма», площа якого становить 3294 га, створений 18.10.1984 року, розташований на території Ілемнянського лісництва. Цінні ліси, в складі яких зустрічаються породи важливі для селекції лісових культур: в’яз гірський, явір, ясен та лікарські рослини – тирлич крапчастий, арніка гірська, які занесені до Червоної книги України. У заплаві ріки Ільма створено звіро-форелеве господарство. Об'єкт знаходиться під наглядом Вигодського держлісгоспу.
Лісовий заказник «Марино», площа 763,0 га. Знаходиться в Церківнянському лісництві Болехівського держлісгоспу. Унікальний для регіону масив лісу, в складі якого: бук, смерека, ялиця, на висоті 725 до 1225 м. над р.м. Багато зникаючих, рідкісних та реліктових видів рослин: арніка гірська, осока скельна, тирлич жовтий, цибуля ведмежа, аконіт строкатий.
Ботанічний заказник «Жидовець», площа – 41,4 га. Знаходиться на території Витвицького лісництва Болехівського держлісгоспу. Високопродуктивні насадження бука лісового віком понад 80 років з домішкою дуба черешчатого, модрини європейської.
Комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Лисий потік», площа – 14,4 га. Знаходиться у Витвицькому лісництві Болехівського держлісгоспу. Високопродуктивне мішане насадження модрини європейської з участю бука і смереки. Вік – 150 років. Запас – 1140 м3/га.
Ботанічна пам'ятка природи «Правич І», площа становить 57,1 га, створений 15.07.1996 року, розташований – Правицьке лісництво Вигодського держлісгоспу. Висота – 1275м. над р.м. Цінний високопродуктивним смерековим насадженням з участю кедра європейського. Об'єкт знаходиться під охороною Вигодського держлісгоспу.
Ботанічна пам'ятка природи «Правич II» , площа становить 5,6 га, створений 15.07.1996 року, розташований – Правицьке лісництво Вигодського держлісгоспу. Цінується лісництво високопродуктивним смереково-буковим насадженням з участю кедра європейського. Об'єкт знаходиться під охороною Вигодського держлісгоспу[2, 50]
Ботанічна пам'ятка природи «Кропивник», площа становить 2,8га, створений 15.07.1996 р, розміщений в Мізунському лісництві. Еталон ялицево-буково-смерекове насадження з участю берези бородавчастої та домішкою дуба червоного, створено методом посадки лісових культур, в склад яких введено сосну кедрову, європейську (Червона книга України). Запас – 500м3/га. Об'єкт знаходиться під охороною Вигодського держлісгоспу.
Геологічна пам’ятка природи “Скелі Довбуша”- природна фортеця періоду X століття - знаходиться на висоті 668 м над рівнем моря. Це скелясті виступи пісковиків заввишки до 80 м, що утворились більше 70 млн. років тому на дні моря. Кам’яний лабіринт шириною 200 м тягнеться зі сходу на захід майже на 1 км, над ним – буковий та смерековий ліси. У X-XII ст. до н.е тут існувало язичницьке святилище – палеообсерваторія. За переказами, у XVII-XVIII століттях тут таборували опришки, які використовували печери під сховище [1,с.11].
Унікальний скельний комплекс, названий на честь легендарного опришка Олекси Скелями Довбуша,