Залишки 80слідів забудови дозволить відтворити комплекс у найбільш вірогідному вигляді – створити єдиний комплекс дерев‘яних наскальних укріплень, який, безумовно, вразить і захопить уяву туристів та екскурсантів, додасть привабливості унікальному природному явищу.

2.3 Соціально-історичні ресурси

Долинський район утворено у 1939 році. Районний центр - м.Долина, яке виникло приблизно у другій половині X ст. Заселення цих земель було певною мірою зумовлене наявністю покладів солі серед густих лісів. Тут побудували Вознесенський монастир, у якому з 1112 року монахи почали писати своєрідний літопис Долини.

Саме солі, білому золоту Середньовіччя, завдячує Долина своїм виникненням. Літопис монаха Теокліста відзначає, що ще в 979р. тут, поблизу Карпат, були знайдені соляні джерела. Легенда пов'язує виникнення поселення з полуміфіческім князем Андрійовичем з Ілемні, чиї отари набрів на джерело соляної ропи. Князь звів на місці джерела високу вежу, куди прикріпив сплетених з соснових гілок «барана» з п'ятьма кругляка на спині, що символізують п'ять топок солі. Згодом ці топки з'являться на гербі міста. Жрець Перуна з Бубнища начебто вже тоді пророкував Долині «солону» славу на весь світ. У 1525р. Долина отримала Магдебурзьке право і привілеїв на видобуток солі. Від ворожих чужинців місто був захищений високими валами, які, однак, не вберегли міщан від спустошливих набігів кочівників: в 1594р. місто було майже повністю зруйноване. Залишки валів ще де-не-де помітні у гори Замчіще. З плином віків змінювалася коньюктура, сіль вже не була на вагу золота, Долина потихеньку приходила в занепад. 8 червня 1791р. поселення позбавили міського статусу. Але непокірні прікарпатци не погодилися з такою несправедливістю і неодноразово опротестовивалі це рішення, поки влада не здалася і не повернула Долині міські привілеї. Залізнична дорога, що зв'язала в 1875р. Долину зі Львовом і Станіславовим, вдихнула нове життя в місто. Навіть страшні пожежі 1886 та 1898рр. не зупинили його розвиток. А в 1950 році Карпати подарували місту новий чудовий презент: тут було відкрито потужне Долинське родовище нафти. Чорне золото нафти замінило біле золото солі. Уже в 1958р. Долинський район давав 65% республіканської видобутку нафти. Долина - батьківщина кардинала Івана Любачівского, композитора Ярослава Лопатинського, архітектора Івана Левинського, який збудував чимало красивих споруд у Львові. У місті діє краєзнавчий музей [39].

До давніх населених пунктів відносяться Гошів (1469 р.), Міжріччя (1371 р.), Тисів (1464 р.). Найдавніше місто на території району - Болехів. Болехів - місто обласного підпорядкування. Перша письмова згадка про "болехівські землі" належить до 1371 року. У 1546 році в Болехові, на Старій Бані, було споруджено перше підприємство - солеварню.

З історією Болехова тісно пов'язаніімена видатних людей. До них насамперед належить Н.Кобринська (1855-1920) - відома українська письменниця і громадська діячка, організатор жіночого руху на Прикарпатті. Спільні справи єднали Н.Кобринську з О.Кобилянською, яка часто відвідувала Болехів у 20-х роках XX ст. У Болехові в 1884-1888 рр. бував І.Франко. Він також перебував у с.Лолин, де написав ряд оповідань, а згодом на основі місцевого матеріалу створив драму "Украдене щастя" [24,с.59].

Долинський краєзнавчий музей Тетяни і Омеляна Антоновичів "Бойківщина" – один із наймолодших в Карпатському регіоні – заснований 1998 року. Тут створено відділи природи, історії, етнографії та сакрального мистецтва.

Це перший музей на Прикарпатті, присвячений Бойківщині – краю, що незважаючи на свою яскраву самобутність і давню історію, до цих пір мало досліджений і вивчений. Нова сторінка діяльності музею розпочалась з вересня 2003 р., коли завдяки усесвітньо відомій благодійній фундації Тетяни та Омеляна Антоновичів (США) музей одержав новозбудоване приміщення. Урочисте відкриття нового музею відбулося 05.09.2003 р. і було приурочене першому Всесвітньому бойківському фестивалю на Прикарпатті. Серед матеріалів експозиції – цікаві археологічні знахідки, знаряддя праці та побуту минулих часів, бойківський одяг і вишивка. У музеї є документи, що висвітлюють різні події з історії краю, стародруки, видані в Україні, твори образотворчого українського і народного мистецтва, а також твори сакрального мистецтва. Безперечними родзинками музею є реконструкція бойківської хати - типової бойківської оселі; писанки, вишиті кольоровими нитками; колекція ляльок та сакральні пам'ятки XVI - XVIII століть[42].

Теми екскурсій по музею:

· «Оглядова»

· «Сім’я Антоновичів»

· «Історія міста Долини»

· «Видатні люди Бойківщини»

· «Кам’яне диво Бойківщини»

· «Митці Долинщини»

· «Природні ресурси Прикарпаття»

Музей історії міста Болехова імені Романа Скворія заснований 28 листопада 1967 року краєзнавцем, ентузіастом Романом Теодоровичем Скворієм. Поштовхом до збиральницької роботи стала підготовка до 40-річчя від дня смерті Наталії Кобринської, що припадало на січень 1960 року. Адже понад 30 років праці цієї письменниці і громадської діячки в Болехові та поза його межами залишили глибокий слід в пам’яті багатьох поколінь. І в 1964 році при бібліотеці почала діяти