В 1970 році музеєві було присвоєно звання Народного. Краєзнавча робота музею набула розголосу і популярності, про що свідчили факти нових унікальних надходжень для експозиції: фрагменти рукописних богослужбових книг XVII ст. із стародавнього монастиря і церкви с. Довжки, цикл фотографій з періоду перебування в Болехові відомого українського скульптора Михайла Черешньовського (1939-1944), митрополита Андрея Шептицького (1909 р.). Зі Стрия передано цінний подарунок – ноти, написані рукою Т. Бобринського на емігрантську пісню, з власним штампом Н. Кобринської [42].

14 квітня 1999 року згідно з наказом Управління культури Івано-Франківської облдержадміністрації музей став державним. Він розміщений у шести залах.

Експозиція складається з таких розділів:

· «Історія міста Болехова»

· «Бойківська світлиця»

· «Розвиток промисловості, освіти і культури в 20-30-х роках ХХ ст.»

· «Друга світова війна, жертви фашистської і більшовицької окупації»

· «Національне і духовне відродження нашого краю»

· «Боротьба українського народу за утвердження своєї державності»

2005 рік було названо роком Наталії Кобринської в Болехові. 16 жовтня 2005 року відкрито нове приміщення з експозицією про відому галицьку письменницю, громадську діячку Наталію Кобринську, яке містить наступні розділи:

· «Белелуя»

· «Болехів у часи Наталії Кобринської»

· «Наталія Кобринська в колі сучасників»

· «Меморіальний куток»

· «Болехів вшановує пам’ять про письменницю»

· «Наталія Кобринська і Січове стрілецтво»

· «Наталія Кобринська і Іван Франко»

Земляки гідно оцінили подвижницьку працю Р. Скворія. З нагоди 70-річчя від дня його народження та до 30-річчя музею встановили меморіальну дошку на будинку бібліотеки, де він тривалий час працював. Відповідно до рішення ІІ сесії Болехівської міської ради від 07.02.2007 року «Про вшанування пам’яті Романа Скворія» музеєві історії міста Болехова присвоєно ім’я його засновника.
Працівники музею проводять оглядові і тематичні екскурсії, літературні години і консультації, уроки краєзнавства і народознавства, різноманітні виставки, конференції [24, с.65].

Музей Івана Франка в селі Лолині, його експозиції розповідають про незабутні зустрічі молодого гімназиста з чарівною і освіченою донькою місцевого пароха, про титанічну творчість велета думки в царині національної культури, літератури, публіцистики. Тут збережені бойківські хатні старожитності, музичні інструменти, давні одяг і взуття. Село має свій герб, на якому зображені гусяче перо і два серця, що символізують поезію і кохання Івана Франка та Ольги Рошкевич. Усе тут дихає високою лірикою. У Долинському районі народились українські письменники О.Шухевич, М.Рашкевич, художниці О.Грицей, Г.Захарясевич, композитор В.Верховивець, заслужена артистка України Н.Наум.

Всім зрозуміло, що при сучасній дотаційній підтримці з боку держави, культура, а особливо музейна справа не виживе, надто вона мізерна. Час вчитися працювати в нових умовах : розробляти нову концепцію роботи, залучати до неї комерціїні структури, опановувати нові технології. Один із варіантів – співпраця місцевих органів влади з туристичними структурами. На теренах України проводяться вже подібні експерименти : за підтримки Фонду Євразії у м. Івано-Франківськ з 2003 р. діє проект «Розширення бізнес можливостей розвитку музейної справи на базі регіонального туристично-інформаційного центру. Стратегія полягає в спільній роботі щодо вивчення діяльності музеїв та пошуку відкриття нових – на базі замків, фортець, історичних садиб та регіонів. Необхідно координувати і розповсюджувати інформацію про культурні заклади та культурну спадщину, яка є в тому чи іншому регіоні [37].

Музей історії села при Новошинській загальноосвітній школі відкрито на підставі наказу №27 від 19. 11. 1990 року.

Профіль музею – побут і культура села. Загальна кількість експонатів по книзі фондів 130. Всі експонати знаходяться в належному порядку і зареєстровані в інвентарній книзі. Музей займає одну кімнату.

В експозиції нараховується чотири експозиційних розділів по темах:

· «Національний одяг»

· « Куток Берешня»

· «Хатина мого дідуся»

· «Народна медицина»

Пошукова робота стала основою роботи музею, надихнула дітей на працю, творчість.По особливому проходять у школі вечори – зустрічі «Наше село тепер і колись», «Борці за волю України», «В нашому серці Україна». Протягом останніх трьох років було проведено 24 позакласних заходів та відкритих уроків, здійснено 105 екскурсій (для учнів школи та вчителів району).

Музей постійно поповнюється новими експонатами, з кожним роком зростає його популярність. Він є найбільш масовою формою краєзнавчої роботи [42].

Музей історії села Шевченкове створено при Шевченківський ЗОШ І-III ст. в 1998 р. Для музею виділено окрему кімнату площею 54 кв.м.Тут зібрані експонати старовини, знаряддя праці, зразки старовинної вишивки, бойківський одяг. На стендах висвітлено історію села в різних її періодах.

Експонати музею розповідають про далеку минувшину з історії села: назва села, видатних людей, що народилися в селі Шевченкове, їх творчу та наукову діяльність, роботу «Просвіти» в 30- ті рр. ХХ ст. Зібрано безліч документальних матеріалів, які розповідають про історію шкільництва, воїнів ІІ Світової війни, які є вихідцями з села та односельчанами з далекої діаспори. В музеї багато фотодокументів з історії села, зокрема, світлини обрядові, строю січових стрільців, діяльності «Просвіти».

Доповнюють експозиції музею постійні виставки про життя і діяльність великих поетів, письменників та з нагоди державних свят.Музей є центром пошукової роботи, яка проводиться в школі, зокрема з історії школи, бойків, назв урочищ, гір, річки, струмочків, запису старовинних пісень, легенд та інше.

Музей при Кропивницькій загальноосвітній школі 1-2 ст. імені М. Ф. Тимочка відкрито в 2000 р.

Метою його діяльності є залучення учнівської молоді до вивчення та збереження історико-культурної спадщини села Кропивник, виховання патріотизму, любові до рідного краю та пошани і поваги до людей, які творили історію села, й до тих, хто сьогодні збагачує її своїми працями і подвигами.

Музейна кімната поділена на 7 експозиційних розділів: