Основними напрямками музею є: навчально-виховна робота; масова робота з краєзнавства та туризму; пошукова та дослідницька діяльність; етнографічна робота.

Монастирський літопис(1570 рік) засвідчує, що церкву і монастир при ній в селі Гошів збудував побожний лицар коронного війська. Ченці вели тут спокійне богоугодне життя до початку ХVII століття, поки одна з розбійницьких ватаг не сплюндрувала обитель, а монахів повбивала. Відбудував монастир і церкву на свої кошти й назвав храм іменем Успіння Пречистої Богородиці Володарки український шляхтич Євстахій Шумлянський — сотник кінноти короля Яна Казимира. Він був одружений з Анною Гошовською і володів тоді селом. Подарувавши монастиреві три тисячі польських злотих, шляхтич на схилі літ прийняв чернечі обов’язки. А поховали Євстахія Шумлянського в монастирській церкві під головним вівтарем. У 1668-69 роках його син, львівський єпископ Йосип, висвячував у цьому храмі тих, хто побажав стати священиком. Не раз турки і татари брали монастир в облогу, а в 1762 році вони підпалили його разом із церквою. Ліс на відбудову храму дав Станіслав Косаковський, а його дружина з роду Потоцьких пожертвувала чималу суму грошей [3].

У 1837 році закінчено будівництво монастиря, а будівництво церкви завершилось у 1842 році. Донині монастирський храм Преображення стоїть на Ясній горі. Саме у ньому зберігається і унікальна проповідальниця у вигляді човна з Апостолами, рибалками людських душ. В радянські часи монастир використовувався як склад під добрива. Відновлення споруд було зроблено львівськими архітекторами протягом семи років на кошти німецьких доброчинців. З 1990 року Гошівський монастир повернули собі його правдиві власники монахи василіани УГКЦ.Монастир широко відомий в Галичині своїми відпустами і чудотворною іконою богоматері, яка зберігалася в церкві с. Преображення. Місцева ікона, намальована на зразок ченстоховської, визнана грамотою митрополита Афанасія Шептицького чудотворною і подарована монастиреві у 1737 р. У 50-роках ікона Богородиці зникла. Хтось каже, що її вивезли в Сибір, хтось – за кордон, версій чимало, але, на жаль, донині монахи не можуть знайти оригінал ікони, її шати та корону. У 2001 році вони віднайшли найстарішу копію Гошівської ікони. У 2009р. Папа Римський Бенедикт XVI благословив і освятив золоті корони для Гошівської чудотворної ікони. Апостольська столиця надала Гошівському монастиреві декрет про оголошення його великою Базилікою і прилученням до великих Маріїних відпустових місць Католицької церкви в усьому світі. На Успення Пресвятої Богородиці, 28 серпня, на Ясній горі відбулося коронування ікони Богородиці. Уже майже три століття тисячі паломників моляться біля ікони Матері Божої з думкою про зцілення власної душі й тіла, з проханням заступництва Богородиці для своєї родини, з надією та вірою.

Греко-католицька церква Різдва Богородиці спочатку була дерев'яна , збудована у Долині у 1648р., була 24м завдовжки і 11 - у ширину. Храм простояв майже 250 років, а у 1896р. громада вирішила збудувати нову велику муровану церкву. Земельну ділянку під будівництво було вибрано на головній вулиці міста (тепер це вул. Шептицького у Старій Долині). Примішення храму - хрестоподібне. Довжина - 32м, ширина - 22м, висота - 32м до хреста. Будівництво церкви Різдва Богородиці завершили у 1904р., а у 1906р. митрополит А.Шептицький освятив нову церкву. Іконостас виготовлено 1934р., його третій ярус малював відомий український художник А.Монастирський [24,с.85].

Костел Різдва Марії знаходиться у Старій Долині. Будівництво було розпочате ще у 1835р. Довжина собору - 34м, ширина - 14м. Внутрішній простір храму закінчується апсидою, в якій виготовлено вівтар, а вхід вирішено у формі вежі-дзвіниці, що опирається на два великих прямокутних приміщення, сходи з яких ведуть на просторий балкон, де колись був орган. 1838р. храм було освячено Львівським митрополитом Ф.П.Піштеком. З 1848 року костел використовували, як шкільний спортзал, а за радянських часів костел, звичайно, закрили, використовували під склад зерна. У 1990р. храм повернули римо-католицькій громаді міста, а у 1991р. храм знову освятили. Сьогодні це діюча святиня з богослужіннями на польській мові.

2.4 Соціально-економічні

Туристично-рекреаційна галузь проголошена стратегічним напрямом розвитку економіки Долинщини і є важливим чинником стабільного й динамічного збільшення надходжень до бюджету, істотного позитивного впливу на стан справ у багатьох галузях економіки. Об'єктивно район має всі передумови для інтенсивного розвитку внутрішнього та іноземного туризму.

Розвиток туристичної сфери носить мультиплікативний характер, тому завдяки туризму відбувається стимулювання розвитку таких супутніх секторів економіки, як транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, виробництво товарів широкого вжитку та ін.[5,с.232]

У Долинському районі діє Програма розвитку туризму на 2008 – 2011 роки, виконання заходів якої передбачає ефективність використання рекреаційного, історико-культурного, природно-кліматичного потенціалу району, розвиток матеріально-технічної бази гірських населених пунктів, проведення рекламно-інформаційних акцій та фестивалів

У Долинському районі інфраструктура, орієнтована на туристичну індустрію частково вже розвинена. На території району функціонує кілька відомих санаторних закладів. [9].

Насичене киснем повітрям і лікувальна мінеральна вода становить основу відпочинку і оздоровлення. Обсяг запасів мінеральної води дає змогу займатись її промисловим виробництвом: неподалік від санаторію-профілакторію розміщене підприємство “Джерело Прикарпаття”.

В оточенні гір і ріки Свіча знаходиться оздоровча база “Бескид”. Тут не заважають відпочинку ані рух транспорту, ані шум міського життя. На межі Закарпаття і Прикарпаття розташована база відпочинку “Високий перевал”, на якій у зимовий