Бакалаврська робота

ТУРИСТСЬКО-КРАЄЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА РОГАТИНСЬКОГО РАЙОНУ

ЗМІСТ

ВСТУП 3

Розділ 1. Аналіз діяльності туризму і краєзнавства у Рогатинському районі

1. 1 Загальна характеристика туризму і краєзнавства на Рогатинщині 5

1. 2 Історія заселення Рогатинської землі 7

1. 3 Етнографічна мозаїка району 12

Розділ 2. Характеристика туристсько-краєзнавчих ресурсів Рогатинщини

2. 1 Природно-рекреаційні ресурси 18

2. 2 Пам’ятки історії та культури 27

2. 3 Архітектурна спадщина Рогатинського регіону 35

Розділ 3. Перспективи розвитку туризму і краєзнавства у Рогатинському Опіллі

3. 1 Програма розвитку туризму і краєзнавства 44

3. 2 Туристсько-краєзнавчі маршрути Рогатинщини 47

ВИСНОВКИ 55

Список використаної літератури 57

Додатки 61

ВСТУП

Рогатинська земля - це край багатих національних традицій, високого рівня культури, патріотизму, батьківщина талановитих і працьовитих людей, колиска всесвітньовідомої Роксолани - Насті Лісовської. Тут на кожному кроці - подих історії, великої і самобутньої, яка писалася мечем і вогнем, горем і радістю впродовж більше як вісімсот років.

Великим досягненням Рогатинщини є історико-архітектурна та духовно-культурна спадщина. Архітектура задовольняє матеріальні й духовні, в тому числі — естетичні потреби суспільства і, таким чином, являє собою єдність матеріальної культури та мистецтва. В ній завжди відображаються всі сторони громадського життя певної історичної епохи з усіма її характерними рисами та суперечностями. Архітектура відображає корисність, міцність і красу. Вона може викликати в нас радісне і пригнічене почуття, розповісти про велич подвигу і про уклад повсякденного життя суспільства.

Шедеври будування на Опіллі можна побачити чи не в кожному населеному пункті, особливо в Рогатині. Місцеве населення та туристи милуються не тільки архітектурою минулих епох, а й сучасною. Зокрема це мап'ятник славетній Роксолані та музей-садиба Миколи Угрина-Безгрішного. Історична архітектура Опілля асоціюється саме із сакральним мистецтвом, яке в давнину для суспільства мало велике значення. Адже саме церква протягом віків була найвишуканішою і найвеличнішою будівлею. Вона також центр громадського та релігійного життя громади, виразник її ду-ховних ідеалів.

Також візитною карткою освітньо-культурного життя району стали: зліт обдарованої творчої молоді, мистецькі фестивалі - духовної пісні, «Опільські роси», «Пісні Опілля», вагомими є досягнення рогатинських спортсменів. Рогатинщина багата талановитими людьми. З цього чудесного краю вийшли відомі поети й письменники, скульптори та мистецтвознавці. В цьому куточку України черпає талант майбутня еліта нації. Тут відпочиває душа, радіє серце, кожній людині стає весело й затишно. Опілля - це квітуча земля, край любові, тепла й доброти.

Актуальність роботи. На сьогоднішній день туризм стрімко розвивається в Україні. Наша земля багата на різні рекреаційні пам’ятки. З цього приводу також може похвалитися Рогатинщина. Адже, практично, в кожному селі є об’єкти, які привертають до себе велику увагу. Рогатинське Опілля – візитна картка Івано-Франківщини, яка манить до себе туристів не тільки з України, але й із зарубіжжя.

Об’єкти дослідження. Об’єктами є архітектурне, культурне і природне багатство Рогатинського району.

Предмет дослідження. Вивчення сучасного стану туристичного ринку району.

Мета роботи. Дослідження і вивчення рекреаційний об’єктів Рогатинщини.

Завдання:

1. Проаналізувати діяльність туризму і краєзнавства у Рогатинському районі.

2. Охарактеризувати природно-рекреаційні ресурси.

3. Вивчити і дослідити архітектурну і культурну спадщину Рогатинської землі.

4. Скласти програму розвитку туризму і краєзнавства на Рогатинщині.

5. На основі рекреаційних об’єктів розробити екскурсійні маршрути.

Джерельна база. При написанні бакалаврської я користувалася 53 джерелами. Особливу увагу звернула на праці краєзнавців Воробця та Скробача. Також багато уваги приділила періодичним виданням Рогатинського району.

Структура. Робота складається із вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

Розділ 1. Аналіз діяльності туризму і краєзнавства у Рогатинському районі

1. 1 Загальна характеристика туризму і краєзнавства на Рогатинщині

Рогатинська земля зберегла чимало імен, які присвятили своє життя дослідженню рідного краю, вивченню природи, звичаїв і традицій. Проте організованого характеру вони набувають лише у ХХ ст. Першопрохідцями у вивченні Рогатинського Опілля були рогатинські емігранти. Ще 16 травня 1959 р. в Нью-Йорку відбувся Перший з'їзд рогатинських емігрантів. І, мабуть, однією із найважливіших постанов, прий-нятих на цьому з'їзді, — це рішення про видання книги-альманаху і висвітлення в ній історії Рогатинщини від сивої давнини по нинішній день. Наші славні земляки-рогатинці, доля яких закинула у далекі чужоземні краї, поставили собі за мету звер-шити велике діло — розповісти правду про свою землю, її людей [ 32, с. 6].

За період незалежності України з’явилось ряд наукових та науково-популярних робіт присвячених археології Рогатинщини. Як правило проблеми археології Рогатиищини висвітлювались в краєзнавчих збірниках в формі статтей, зокрема збірник «Рогатинська Земля». В радянський період проблеми археології Опіля були частково висвітлені в збірнику «Історія міст і сіл Івано-Франківської області».

Серед науковців які присвятили свої праці вивченню археологічних там’яток слід згадати Тимощука Б.О., Толочка П.П., Барана В.Д. Також увагу слід приділити краєзнавцям Рогатинщини Бойкевичу О., Воробцю М., М. Чолію [ 47, с. 3].

На мою думку, найбільш відомим і шанованим краєзнавцем і дослідником Рогатинщини є Михайло Воробець. Зокрема у своїй праці «Історичний путівник-довідник» він приклав багато зусиль для того, щоб громадськість ознайомилась із мальовничим куточком України.

Хоча проблемам археології Рогатинщини приділено багато уваги однак дослідження мають фрагментарний характер, досліджуються окремі періоди. Ось зокрема краєзнавець М. Воробець у праці «Історичний путівник-довідник» дослідник таке писав про походження Рогатина: «Про вік Рогатина свідчить його назва. Міста, які мають закінчення «тин» - найдавніші. Археологічні пам’ятки (знаряддя праці, посуд доби палеоліту і бронзи, статуї Велеса, Перуна, Баби, залишки уже згадуваної