Природні ресурси в районі є таких видів: надрові (цегельні глини, будівельні піски, вапняки та пісковики, гіпси, мінеральні води та лікувальні грязі), кліматичні (тривалий вегетаційний період, достатня кількість опадів), водні, грунтові, рослинні й тваринні. їх треба дбайливо охороняти й примножувати [48, c. 33].

Тваринний світ, як і рослинність, зазнав великих змін як під впли-вом антропогенного фактора, так і поведінки людини. Тут водяться у невеликій кількості типові для зони широколистих лісів звірі, птахи, земноводні й плазуни. Зі звірів ще стрибають зайці, козулі, риють нори лисиці, пташине царство репрезентують ворони, сороки, яструби, солов’ї, дикі голуби, зозулі, у селах гніздяться лелеки, ластівки, горобці тощо. Над ставками гніздяться перелітні птахи. У заплавинах, річках та озерах розводяться дикі качки,рідше гуси, у річках Гнилій Липі, Свірж, Студеному Потіку та їх притоках є щука, плітка, плотва, червонопірка, пі-дуст, лин, пічкур, карась [35, c. 76].

Річкова мережа району представлена ріками Гнила Липа (вона є найбільшою лівою притокою Дністра в межах Івано-Франківської області), Свірж, Любешка, Нараївка, Студений Потік, Охаба, Бибелка. На території Рогатинщини існує 7 струмків, які впадають в ріку Гнила Липа. Струмки безіменні і поки що мають порядкові номери №1-7, згодом вини мають бути нанесені на карту [47, c. 85].

За 5 км на захід від Рогатина розкинулось село Черче, яке знане далеко за межами області й України курортом «Черче» із своїми болотними й сірководневими ваннами й купелями та лікувальними грязями [7, c. 102]. Сірководневі води пов’язані з гіпсоносними породами неогенового віку, які поширені в контактній зоні зовнішньої частини Передкарпатського прогину і суміжної окраїни Руської платформи. Кілька років тому санаторій діяв круглорічно, тепер, через фінансову скруту, - сезонно. Сотні, тисячі людей поправили в «Черчу» своє здоров'я [30, c. 37].

Ці води та лікувальні грязі місцеве населення використовувало давно. В 1904 р. в околицях Рогатина відбувались великі так звані цісарські маневри. Військові лікарі звернули увагу на черченські води. Набравши води у пляшки вони від'їхали. А невдовзі черченська громада одержала з Відня пропозицію відступити віденській компанії на експлуатацію ярок з дже-релами й громадськими оболонями на 30 років. Тодішній війт Федір Гладун все робив, щоб громада погодилась, вказуючи на користь, яку з того матиме село, але громадська рада не погодилася [46, c. 4].

Минуло понад два десятки років з того часу, аж поки «Купелеве заведення у Черчі» розпочало будову. А до цього ще перед Першою світовою війною деякі селяни з Черче купали в бочках у водах із запахом «гнилих» яєць рогатинських євреїв. Ще частіше почали приїжджати вони по війні, а за ними - й деякі рогатинські ревматики, щоб у нагрітій воді з «панської криниці» вимочити свої болі. У 1925 році вперше побудовано примітивну водогрязелікувальню на чотири ванни [30, c. 37].

В 1926 році черчанин Павло Дмитрів збудував спеціальне приміщення з котлами для нагрівання води та ванною для купелі. Очевидно такі події піддали думку іншим громадянам Черче взятися за більшу справу. Під проводом директора школи Петра Бігуса було створено грошову спілку для викупу від громади цілої долини «Кут» та збудування мазничок. З весни 1928 року розпочалась будова. Акціонерне товариство «Мінеральне джерело Черче» розпочало будівництво лікувального приміщення, каптажу мінеральних джерел тощо і в 1929 р. красувалася вже й «Палатка» [18, c. 146].

Після Другої світової війни санаторій «Черче» розбу-дувався. Цілющі властивості його води і боліт привернули увагу багатьох, кому потрібне було лікування. Тож і з'явились нові корпуси санаторію. Під час наступних наполегливих розвідувальних робіт виявлено нові джерела сірководневих вод, що дозволило відновити курорт, який знову почав працювати з 1956 року [47, c. 36].

Тепер для лікувальних ванн у санаторії використовують воду з трьох свердловин, називають джерелами № 1,2,3. Вміст сірководню в них непостійний і не перевищує 120 мг/л. Мінералізація вод досягає понад 2 г/л; основні компоненти сольового складу — сульфати, гідрокарбонати і кальцій. Дебіт свердловин — до 50 м з/добу. Для пиття на курорті «Черче» використовують воду з джерел № 4, 5 дещо підвищеної мінералізації (2 г/л) сульфатно-кальцієвого складу. У її хімічному складі наявні у незначній кількості літій та залізо. Загальний дебіт цих .джерел становить 117 м з/добу. Для успішного лікування одночасно з сірководневою водою застосовується торф'яна грязь [46, c. 4].

На курорті «Черче» лікують інфекційний, ревматичний і травматичний поліартрити, неврити, радикуліти, початкові форми склерозу, язву тощо [31, c. 16].

Для лікування опорно-рухового апарату використовують бальнеологічні ресурси (торф'яні грязі та мінеральні води) с. Черче. Черченська мінеральна вода має у своєму складі біологічно активну сполуку - сірководень у концентраціях до 22,6 мг/л. Мінералізація вод перевищує 2 мг/л, основні компоненти сольового складу - сульфати, гідрокарбонати і кальцій [46, c. 4]. Сульфідні (сірководневі, води бальнеологічного курорту Черче за своїми властивостями не поступаються водам таких відомих курортів України як Немирів, Любінь Великий та Шкло на Львівщині [18, c. 147].

Охорона природи — дуже актуальна проблема краю, як і всіх густозаселених районів. Особливо важливим є тут питання бороть-би з ерозією грунтів, яка, внаслідок великого ерозійного розчле-нування рельєфу, поширена на землях усіх 88 населених пунктів Рогатинщини. Цьому сприяє й широке розповсюдження просап-них культур на схилах, неправильний