На території Рогатинського району є 13 природоохоронних територій. Площа заповідних об’єктів 289,7 га, 0,35% заповідності [50, c. 6].

Лісові заказники місцевого значення.

З метою збереження в природному стані унікальних для Рогатинського Опілля природних лісових масивів бука (одне дерево бука з поверхнею листків 1600 м2 продукує 17 кг кисню за годину, використовуючи при цьому 2,4 кг вуглекислого газу. Бук покращує хімічний склад і фізичні властивості ґрунту), вивчення ходу природних процесів, поширення екологічних знань та підтримання екологічного балансу в регіоні у Пуківському лісництві на площі 50.9 га створено лісовий заказник місцевого значення «Журитин». Унікальний для Рогатинського Опілля лісовий масив природного походження з чистих деревостанів бука з домішкою клена, берези та граба. В трав'янистому покриві зустрічається рід папороті багаторядник шипуватий, багаторядник списовидний, папороть букова. Генетичний резерват бука лісового. Вік 90-110 років.

Лісовий заказник місцевого значення «Журавенківський». Площа 48 га. Знаходиться в Рогатинському районі на території Букачівського лісництва кв. 28, вид 1,2 Рогатинського держлісгоспу. Унікальне для Рогатинського Опілля букове насадження природного походження. Вік 90-100 років. Зустрічаються рослини занесені до Червоної книги України: пальчатокорінний плямистик, любка дволиста, коручка темночервона, лунарія оживаюча, баранець звичайний та інis [15, c. 18].

Ботанічний заказник місцевого значення «Бубонець». Площа 25 га. Рогатинський район с. Загір'я. Ділянка з рідкісним степовим угрупованням. Більшість видів занесені до Червоної книги України - ковила волосиста, сон чорніючий, ковила пірчаста, офрис комахоносний, змієголовник австрійський [47, c. 56].

Гідрологічні заказники місцевого значення.

«Під Верховиною». Площа 27 га в Рогатинському районі с. Княгинині. Збережене в природному стані низинне болото. Регулятор водного режиму ріки Свірж.

«Болото». Площа 6 га в Рогатинському районі с. Добринів. Збережено в природному стані низинне болото. Регулятор водного режиму.

Комплексна пам'ятка природи місцевого значення «Великі голди».

Площа 24,03 га Рогатинського району с. Лучинці. Висота 300 м над рівнем моря. Унікальний скельно флористичний комплекс де збереглася багата степова рослинність. Серед яких вівсюнець пустельний, осока низька, горицвіт весняний, очиток іспанський, сон широколистий, юринея павутиниста. Місце зростання цінний лікарських рослин: гадючник шестипелюстковий, шавлія лучна, родовик лікарський, первоцвіт весняний та ін. Лілія лісова, беленець комариний, пальчатокорінний травневий - види занесені до Червоної книги України.

Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Ожеред».

Площа 7,6 га в Рогатинському районі с. Добринів. Рідкісний для Рогатинського Опілля осередок степової рослинності: горицвіт весняний, рутвиця мала, льон жовтий, марена рожева, скорцонера пурпурова, синяк червоний, осока низька, ковила волосиста, осока гірська, чемериця чорна та інis [50, c. 8].

Заповідні урочища місцевого значення.

«Журавенківське». Площа 21,4 га в Рогатинському районі с. Журавенки. Болотний комплекс стариці Дністра. Місце зростання сальвінії плаваючої (Червона книга України), цикути отруйної, угруповання латаття білого і глечиків жовтих (Зелена книга України), також гніздування диких птахів (зокрема журавель сірий). Відіграє важливу роль як регулятор водного режиму ріки Дністер [41, c. 2].

«Козарівське». Площа 17,7 га Рогатинського району с. Козари. Болотний комплекс стариці Дністра. Місце зростання сальвінії плаваючої (Червона Книга України), цикути отруйної, угруповання латаття білого і глечиків жовтих (Зелена книга України), а також гніздування диких птахів ( зокрема журавель сірий).

«Козарівське». Площа 17,7 га.

«Козарівське». Площа 18,2 га. В селі Козари Рогатинського району є 3 заповідні урочища місцевого значення [42, c. 6].

Зоологічний парк місцевого значення «Підмихайлівський». Площа – 5 га. Розташований в селі Підмихайлівці Рогатинського району. В парку існує колекція диких тварин, яка має пізнавальне, наукове та виховне значення [15, c. 19].

Найбільшою гордістю Рогатинщини у природно-заповідному плані є ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Чортова гора».

По дорозі з Пукова до Рогатина, біля автомобільного шляху на Беоежани, на лівім боці серед піль і па-горбів, виступає зі землі довга гора, немов дітьми зліплений рів-ний хребет якоїсь неповоротної тварини, на своїм шпилі плоска, з чималим простором (можна б вздовж зробити два футбольні май-данчики), здалеку щось майже як гора Тавор у Палестині. Гора зветься Чортова Гора (додаток В). Тільки третина гори належала до господа-рів Пукова, а решта до підміських сіл Бабинці і Кутці [23, c. 7].

Гора одержала статус пам’ятки природи загальнодержавного значення 14 жовтня 1975 року, вона має площу 13 гектарів. За своїм рельєфом – це трапецієвидний горб висотою до 450 метрів над рівнем моря і досить крутими схилами 20-30 градусів [45, c. 5].

Не дивно, що трав'яним покриттям Чортової Гори зацікавилися ботаніки, бо воно насправді дуже унікальне. Тому Митрополит Андрсй Шептицький у свій час розпорядився, щоб частина гори, яка належала Рогатинській парохії церкви Різдва Пресвятої Богородиці, стала ботанічним заповідником. Прикладі Митрополита наслідували радянські вчені—вони добилися від держави дозволу, щоб Чортова Гора як заповідник була взята під охорону. Враховуючи стратегічне розташування гори, її постійно використовували під час воєнних дій. Для того дуже надасться її конфігурація, а також висота, яка сягає 353 метрів над рівнем моря [19, c. 22].

Таємницею оповите походження Чортової гори. Першим питанням, котре виникло, було: чи завжди ця гора називалася Чортовою, другим – час утворення топоніма. З цього приводу існує гарна легенда.

Отож, коли Бережини програли Рогатину «дипломатичне змагання» за важливу купецьку трасу, між посадниками обох міст не на жарт розпочалася неприязнь. Оскільки