Кожна деталь пам'ятника глибоко символічна: традиційна дівоча прикраса - коралі, чоло перев'язане стрічкою, коси падають на її спину - все це відповідало тодішній дівочій моді. Права рука, зігнута в лікті, тримає гілку з квітами шипшини, яку вона притискає до себе. Композицію вдало доповнює опущена додолу чалма, яку в свій час подарував улюбленій дружині її чоловік Сулейман II Пишний. З її плеча злегка опускається верхній одяг турецької султанші. Всі перелічені композиційні елементи підкреслюють бажання позбутися розкошів султанського життя і повернутися до свого, національного [25, c. 58].

Пам'ятник стоїть у центрі міста Рогатина на тому місці, де колись був пам'ятник Леніну. Підніжжя пам'ятника - зріз хвилі, над якою ми бачимо ігри чайок. Одна з них втомилася, приспустила крила над водою, а дві інші несуть Роксолану.

Ось і стоїть Настя серед рідного міста. Вона - славетна жінка, яка золотими літерами вкарбувалась у світову історію та у серця нашого рідного, всіма любимого українського народу [24, c. 91].

У Рогатині є багато інших пам’ятників та меморіальних дощок, які заслуговують уваги. Пам'ятник «Борцям за волю України» встановлений у м. Рогатині в жовтні 1999 року на честь воїнів ОУН-УПА, жителів Рогатинщини, які віддали свої життя в боротьбі за свободу рідної землі під час Другої світової війни [21, c. 4].

На міському цвинтарі у Братській могилі поховано понад 250 солдатів Великої Вітчизняної війни, які полягли в боях за визволення району в липні 1944 року. На великій стелі викарбувано імена усіх полеглих. У підніжжі горить вічний вогонь, а поруч у скорботному мовчанні застигла в камені жіноча постать [37, c. 5].

Пам'ятник УГА, архітектора Романа Грицая споруджено у 1929 році на міському цвинтарі. В центрі пам'ятника є меморіальна кам'яна плита з написом «Полеглим героям стрільцям УГА», завершує його тризуб, всередині якого три хрести, накладені на гілку калини. Проектом було передбачено виготовити два світильники по боках на три стеаринові свічки кожний, але їх замінили на факельні чаші. У підніжжі стели виготовлено масивну труну з хрестом посередині. З переднього боку труни напис: «Василь Михайлицький - хорунжий УГА і два невідомі стрільці УГА». В лівому кутку залишено один квадратний метр для росту червоної калини.

Особливу цінність для людей мають музеї. Офіційно зареєстрованих у Рогатинському районі є 5 музеїв це: музейний комплекс міста Рогатина – філіал Івано-Франківського художнього музею (музей-садиба Миколи Угрина-Безгрішного та церква Святого духа), меморіальний музей штаб-квартира Р. Шухевича «Короленко» у селі Княгиничі, музей Богдана Лепкого та визвольних змагань у селі Жовчів, музей історії села Заланів, музей села Чернів [50, c. 4]. Проте є ще неофіційні музеї в бібліотеці села Пуків, Рогатинській гімназії та інших селах де виставлені експонати народного мистецтва, побуту та стенди присвячені життя і діяльності Роксолани.

Найбільшим і найвідомішим є музей Миколи Угрина-Безгрішного. Рогатинський художньо-краєзнавчий музей як складову частину музейного комплексу м. Рогатина – філіалу Івано-Франківського обласного художнього музею – було створено 27 квітня 2004 році в приміщенні відновленої садиби Миколи Угрина-Безгрішного. Микола Угрин-Безгрішний (1883-1960) – відомий прозаїк, поет, драматург, видавець, фотограф, педагог, а також активний учасник національно-визвольних змагань та громадський діяч. На місті колишньої садиби видатного громадського діяча М. Угрина-Безгрішного тут зведено її копію - будинок-музей, маленьку перлину Опілля, у якому зібрані цікаві, в певній мірі унікальні експонати, що розповідають про минуле Рогатинщини, її яскраві і відомі особистості. Музей-садиба складається з чотирьох залів і меморіальної кімнати-кабінету Миколи Угрина-Безгрішного [2, c. 34].

В музеї є багато експонатів, частина з яких зберігається за склом у спеціальних вітринах - старовинні речі домашнього вжитку, ікони, вишиття, роботи відомих художників Ю. Панькевича, В. Баляса, та інших, книги, історичні унікальні фотознімки, інші безцінні реліквії. Декотрі передано з Івано-Франківського художнього музею, немало старовинних речей поприносили жителі [5, c. 6]. Ось, приміром, є тут писаний Ю. Данькевичем портрет трирічного хлопчика в солом'яному брилику. Це - уродженець Жовчова Л. Гривнак, згодом знаний в районі лісничий. Про історію цього портрета розповіла дружина вже покійного пана Любослава. Унікальну річ - вишитий пояс - подарувала інша жителька Рогатина І. Висп'янська. Таких експонатів тут декілька, і є надія що з часом люди, приходячи сюди на екскурсію, поповнюватимуть цю колекцію [37, c. 13].

У першому залі музею зібрані матеріали, що ілюструють життя та творчість Миколи Угрина та його сучасників. Серед них архітектор Роман Грицай (1887-1968), художник Едвард Козак (1902-1992). З Рогатинщиною пов'язана творчість видатного галицького живо-писця і графіка Юліана Панькевича (1863-1933), який іноді підписував свої твори псевдонімом Простен Добромисл. Яскравими взірцями творчості Ю. Панькевича є його роботи: «Краєвид моря», «Портрет Івана Франка» та інші. Другим славетним митцем був Володимир Баляс (1906 -1980). Експонується «Автопортрет» майстра 1930-их років, створений в Рогатині та «Автопортрет» часів еміграції, а також його живопис («Соняшники», «Натюрморт з зеленою вазою»), графіка («Кошики», «Самітна неділя»...) [4, c. 13]. Зокрема саме в нашому музеї зберігаються найбільші в Україні колекції робіт Володимира Баляса та Юліана Панькевича (додаток Ж), а також документи та фотоматеріали з життя художників, ескізи обкладинок, книги з ілюстраціями, проспекти виставок тощо.

Другий зал присвячений сакральному мистецтву. Тут представлені зразки іконопису XVII - XVIII століть : «Спас Вседержитель», картуш з пророками, розписана ренесансним орнаментом предела