· створення сприятливих умов для збільшення туристичних потоків шляхом спрощення, згідно з міжнародною практикою, візових, митних і прикордонних формальностей;

· формування мережі туристичних представництв України за кордоном;

· створення тематичних програм, у яких всебічно, повно та правдиво висвітлюється вітчизняна історія, життя і діяльність видатних українських політичних і військових діячів, народних героїв, митців;

· проведення науково-практичпих, методичних конференцій, семінарів та інших заходів для визначення науково обгрунтованих напрямів розвитку туризму;

· підготовку кваліфікованих кадрів у сфері туризму[28].

3.2 Використання музеїв Львова в туристичній галузі

Пропонуємо вашій увазі тематичну екскурсію розроблену з метою покращення національної само ідентифікації учнівської та студентської молоді «Зі зброєю в руках, з любов’ю в серці» за маршрутом Музей оборонної архітектури «П'ятничанська вежа» - музей зброї «Арсенал» - Музей Історії Визвольних Змагань України – ресторан «Криївка». «Зі зброєю в руках, з любов’ю в серці» за маршрутом Музей оборонної архітектури «П'ятничанська вежа» - Арсенал - Музей Історії Визвольних Змагань України – Криївка

Музей оборонної архітектури «Пятничанська вежа»

Зведено цю сторожову башту на межі XIV -XV століть. На момент побудови вежа теж стояла при битому шляху - з Галича на Хелм. Археологічні знахідки біля неї датуються XIV ст., а от ніяких письмових документів про неї на жаль не збереглося. Колись башту вважали рештками замку Сєнявських або рештками оборонних споруд василіанського монастиря. Служила споруда для захисту населення села перед частими татарськими нападами. Та скоріше за все це була мурована вежа при типовій для цієї місцевості дерев‘яній фортифікації - одна з багатьох, які охороняли кордони Галицько-Волинського князівства. Її посестри збереглися в Дрогобичі, білоруському Кам'янці, польських Любліні і Хелмі. З другої половини XIV століття, коли ця земля увійшла до Польщі, і аж до ХІХ століття на території П'ятничанського замку існував монастир.

Вежа в плані квадратна, знаходиться на високому пагорбі над селом. Висота - 10 метрів. Довгий час стояла руїною, та відреставрована в 1990-1991 рр. Зараз навколо реконструйовано оборонний паркан, на подвір‘ї, серед квітів, - дерев‘яна криниця та інші господарські споруди. Все чисто і гарно, виглядає таким собі типовим європейським скансеном в мініатюрі.

Якщо вірити стендам всередині вежі, планується відновити підйомний міст за наведеними кресленнями. Історики вважають, що міст саме такого типу був колись в П'ятничанах. Такі мости (з "жеравцем" (журавлем) застосовувались в оборонній архітектурі ще з часів Київської Русі: перша згадка про них відноситься до 1151 року в Київському літописі. До речі, це ще й перша згадка про підйомні мости в Східній Європі. Реконструкція обіцяє, що колись поблизу вежі з'явиться підйомний міст з противагою (такого типу мости широко застосовувались в фортифікація з XIII по XVII століття. Прості й надійні: при незначному зусиллі в 25-30 кг., прикладеному до підйомної линви, процес піднімання або опускання моста займав всього хвилину-півтори. Таблиця на вході повідомляє, що перед вами – музей-заповідник “П‘ятничанська вежа”[37].

Музей зброї «Арсенал»

Арсенал, прибудований до високого муру - потужній вузол оборони. Збудований під керівництвом майстра Івана Лиса у 1556 році на місці старого, який існував уже в 1430 році. Після пожежі 1571 року відбудований і майже без змін доіснував до нашого часу. Він споруджений з великорозмірних кам’яних блоків, з маленькими віконцями-бійницями. Встановлено, що у 1582 р. перед арсеналом була споруджена ливарня гармат. Арсенал мав своїх коней, для того, щоб розвозити зброю. Стайня для коней знаходилася тут неподалік, пізніше там стояли коні губернатора, розібрана вона була тільки в 1835 році.

У 18 ст. арсенал використовувався як в’язниця. У 1768-70 рр. тут були ув’язнені гайдамаки - учасники Коліївщини. В останні роки 18 ст. під час засипання рову було також засипано нижній поверх арсеналу. В австрійські часи його використовували як склад і добудували третій поверх. Про нижній поверх взагалі забули, і він був розритий тільки в 70-х роках 20ст. під час реставраційних робіт.

Нині в арсеналі розмішується один із відділів Історичного музею - Музей зброї, відкритий у 1981 р. У ньому зберігається і експонується велика колекція стародавньої зброї. Це єдиний музей такого зразка в Україні. У нижньому поверсі - виставковий зал.

З півдня до арсеналу прилягала вежа Шевців. Під час реставрації арсеналу в 1980 році біля його південної стіни зробили імітацію конструкції старої вежі[12,c.3,7].

Музей історії Визвольних Змагань України

Відділ Львівського історичного музею. Сюди було перенесено п'ятитисячну колекцію Історичного музею, відкриту для огляду 22 вересня 1929 р.

Розміщена тут експозиція відображає найвизначніші події в історії України від початку й до 40-х років ХХ століття. Зокрема це бойовий шлях легіону Українських Січових Стрільців, події національно-визвольної революції 1917 — 1921 рр. в Наддніпрянській Україні та Галичині (УНР, Гетьманат Скоропадського, ЗУНР), Західна Україна у складі Польщі (1929—1939), та в період сталінського режиму 1939 — 1941 рр.

У будинку розміщено також виставку «Воєнно-історичні пам'ятки». В експозиції представлено документи підпільних організацій — Української Військової Організації (УВО), Організації Українських Націоналістів (ОУН) міжвоєнного часу, комплекси матеріалів — листівок, жетони Бойового Фонду, підпільні видання, які розповідають про боротьбу Української Повстанської Армії (УПА), збройного підпілля ОУН, Української дивізії «Галичина» — 1- УД — УНА, матеріали Української Головної Визвольної Ради (УГВР) та документальні