Експонуються прапори військових формувань та парамілітарних організацій, зброя, військові мундири, мистецькі баталістичні твори, музичні інструменти, театральні костюми артистів українських театрів, документи, скульптурні портрети Симона Петлюри, Дмитра Вітовського, Євгена Коновальця, предмети побуту[2,c.231].

Ресторан «Криївка»

З метою створити інтерактивну екскурсію, таку що може зацікавити туристів та дати їм змогу безпосередньо доторкнутись до минувшини останнім оглядовим об’єктом ми пропонуємо відвівати тематичний ресторан «Криївка». Тут гарно відтворений дух того часу. У меню «Криївки» ви матимете нагоду ознайомитись із традиційними стравами повстанської кухні, про кожну з яких є невеличка весела розповідь. Офіціанти, одягнуті у повстанські строї, подають їду на дерев’яних та металевих приборах, які повстанці використовували у своєму побуті. Також туристи матимуть змогу постріляти у тирі, а також сфотографуватись на пам'ять зі справжньою зброєю.

Висновок до третього розділу

Для покращення виконання програми туризму в першу чергу необхідні кошти. Основними джерелами фінансування Основних напрямів мають стати:

· кошти туристичних підприємств і організацій, у тому числі й на умовах пайової участі;

· кредитні ресурси та іноземні інвестиції;

· державні асигнування на розвиток рекреаційних зон загальнодержавного значення та відновлення історико-культурних пам'яток;

· інші джерела, не заборонені законодавством України.

Реалізація Основних напрямів стимулюватиме туристичну діяльність в Україні, посилить взаємозв'язок туризму з іншими пріоритетними сферами соціального, економічного та культурного розвитку окремих регіонів і всієї країни. А це, у свою чергу, сприятиме зростанню авторитету України на світовому ринку туристичних послуг, зміцненню економіки країни, наповненню державного бюджету, створенню потужної туристичної галузі, зростанню добробуту українських громадян, збереженню історико-культурної спадщини, піднесенню духовного потенціалу суспільства[13].

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Проаналізувавши музейний потенціал Львова я дійшла висновку, що Львів був, є і буде краєм туризму. Він має давні і красиві туристичні традиції, знаючих і кваліфікованих туристичних лідерів, а головне - чудові історико-етнографічні і економіко-географічні передумови розвитку туризму. Регіон є придатним для прокладання різних видів категорійних маршрутів. Програма розвитку туризму у Львові орієнтується на створення умов для конкурентно-спроможного входження туристичної галузі Львівщини на ринок туристичних послуг України і Європи, та максимального задоволення потреб туристів у регіоні. Але показники розвитку туризму можна значно покращити, шляхом формування й розвитку цілісного туристичного культурно-економічного господарського комплексу (індустрії туризму), в якому взаємодіють на партнерських засадах підприємства, організації, установи з сфер туризму, культури, освіти, мистецтва, торгівлі, громадського харчування, транспорту, побутового обслуговування. Тісні взаємозв’язки туристичної та інших галузей економіки будуть сприяти створенню багатогалузевих корпоративних систем туристичної діяльності, рекреації, комерції, торгівлі, банківської та страхової справи, які зможуть забезпечити розвиток економіки міста в цілому. Історико-культурні та природні умови і ресурси, природо-заповідний фонд в поєднанні з унікальною гостинністю і етнокультурним потенціалом забезпечують великий потенціал для розвитку туристично-рекреаційної галузі на території Львова та Львівської області. Розвиток туризму і рекреації на його території, сприятиме покращенню зайнятості, добробуту населення, оптимізації стану довкілля. Справа в тому, що для забезпечення відпочиваючих і туристів однаково потрібні і харчування, і транспорт, і зв’язок, і вироби місцевої промисловості та народних майстрів і цікаві екскурсійні об’єкти. А все це – і замовлення, і робочі місця для місцевого населення[14].

Разом з тим в розвитку туристично-рекреаційної галузі Львівського регіону і використанні історико-культурних ресурсів постає ряд проблем: незадовільний стан доріг, самовільні несанкціоновані ремонтні роботи і реконструкції пам’яток архітектури і будівництва, нестача потенційних інвесторів і таке інше. Необхідне комплексне вирішення назрілих проблем, бо доки з ним зволікає держава і не достатньо уваги приділяє розвиткові визначальної галузі краю, доки інвестори, в страху втратити свої гроші не вкладають їх у розвиток рекреаційної галузі Львова, марнується потенціал, який би вже зараз міг давати щедрі плоди. Деякі історико-культурні об’єкти знаходяться у незадовільному стані і потребують негайної реконструкції, деякі з них взагалі не використовуються у екскурсійній діяльності, в той час як інші є перевантаженими.

Однією з форм залучення іноземних інвестицій є проведення економічних форумів та ярмарку інвестицій. Так у Львові щороку відбувається Міжнародний економічний форум «Україна - ЄС». І Міжнародний ярмарок інвестицій та нерухомості. Львівська міська рада на експозиційній площі представляє інвестиційні муніципальні проекти у сфері комунального господарства, збереження архітектурної спадщини, розвитку туризму та рекреації. Зважаючи на важливість туризму для Львова, успішно реалізовується політика покращанню іміджу Львова, створенню привабливого соціально-культурного середовища, вдосконаленню туристичної інфраструктури, залученню інвестицій до участі у розбудові туристичного комплексу міста. Це зумовило вихід туристичних можливостей Львова на міжнародний та вітчизняний туристичні ринки, і як наслідок, Львів став одним з найбільш популярних міст України. Екскурсійні маршрути у львівських туристичних програмах обслуговують майже 200 кваліфікованих ліцензованих екскурсоводів та гідів-перекладачів. У Львові працюють 49 готелів різних категорій. Готельна інфраструктура щороку зростає на 15%. Більшість фешенебельних готелів пропонують послуги добре обладнаних конференц-залів. Усе це відкриває широкі можливості для розвитку інсентів – туризму для Львова[20,c.104].

Список використаних джерел

1. Альбом «Іоанн Георг Пінзель Скульптура Перетворення ». – Львів: «Грані-Т», 2007.

2. Багрій Р. С., Мельник Б. В., Свєшнікова І. О. Львівський історичний музей. Путівник. – Каменяр, 1976. – с.245.

3. Василенко А. О. Літопис історії становлення і розвитку народних музеїв України. – К.: Наукова думка, 1974.

4. Возницький Б. Г. "Каплиця Боїмів у Львові". – Львів: "Каменяр", 1979.

5. Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. – Львів: Каменяр, 1987. – с. 80.

6. Географічна енциклопедія України: У 3 т. – К.: Українська енциклопедія імені М. П. Бажана, 1993 .

7. Грабовецький В. Народні музеї Львівщини. – Л.: Книжно-журнальне видавництво, 1962.

8. Данилюк А. Г., Красовський І. Д., Присяжний К. В. та ін.