присвоювалася аптекам Австрійської монархії в тому випадку, коли її власник був обраний і призначений головою колегії аптекарів. Так, як аптека «Під чорним орлом» протягом цілого століття була «циркулярною» то слід вважати, що вона була однією з найкращих аптек міста Львова. «Циркулярна» аптека забезпечувала ліками міських жителів, а також військовий гарнізон, який був розташований на теперішній вулиці Лисенка.
У 1874 році наступними власниками аптеки стали поляки Кароль Склепінський, а згодом і цого син Антоній. Склепінський відремонтував аптеку та оздобив Торговий Зал. З 1923 по 1939 рік власником аптеки був українець Михайло Терлецький.
Експозиція.У 1966 році на базі старовинної аптеки створено музей історії фармації. Ідея створення музею виникла ще у XIX столітті. У 1868 році було створено Галицьке товариство аптекарів, якому вдалося зібрати невелику колекцію експонатів, та в умовах Австро-Угорської імперії створити музей було неможливо. Після ремонтно-реставраційних робіт експозиція музею значно розширилась і нараховувала 16 експозиційних залів загальною площею 700 мІ[5,c.70].
Огляд музейної експозиції розпочинається з Торгового Залу. Стеля Торгового Залу прикращена поліхромними розписами, виконаними на початку 19 століття віденським майстром Штаалем. Це овальні медальйони, що символізують чотири праелементи Всесвіту та за вченням Емпідокла становлять основу всього існуючого. Це «Aqua» («Вода»), «Ignis» («Вогонь»), «Terra» («Земля»), «Aer» («Повітря»). Найбільш цікавими експонатами Торгового Залу є унікальні фармацевтичні ваги. Особливо цікавими є одні з них, що кріпляться на бронзових фігурах, висотою біля одного метрa, Асклепія — давньогрецького бога медицини та його доньки Гігеї, богині здоров'я. У Торговому Залі можна придбати лікарські препарати та знамените «Залізне вино».
Матеріальна кімната. У другому залі колись була матеріальна кімната, де зберігались запаси медикаментів. Тепер тут виставлено колекції посуду для зберігання медикаментів, частину аптечного обладнання різних епох, старі патентовані ліки тощо.
Лабораторія. Інтер'єр третього залу відтворює вигляд старовинної аптечної лабораторії. Розміщені тут експонати знайомлять з різними етапами переробки рослинної сировини і виготовлення з неї ліків. У маленькій і тісній кімнатці знаходилась аптечна кухня (кокторій), де методом теплової обробки виготовлялись ліки.
Кімната історії фармації. У одній з наступних кімнат на художньо оформлених стендах популярно викладається історія фармації від найдавніших часів до наших днів, розповідається про основні етапи розвитку її в Єгипті, Стародавній Греції та Римі, державах Близького Сходу та Західної Європи.
Флігель. Далі йде дерев'яна галерея у чотириповерховий флігель, збудований на зламі 15 — 16 століть. Перша реставрація будинку виконана у 1757 році. У флігелі розмістились алхімічна лабораторія, бібліотека, яка налічує понад 3 тисячі книг. Цікавість викликає алхімічна лабораторія, яка відтворена за старовинними картинами і гравюрами[39].
Аптечні підвали. Вниз по сходах, розміщені старі аптечні підвали, де відновлено інтер’єри початку 18 століття. Тут експонуються великі дерев’яні бочки та бутлі для зберігання лікувальних медичних вин.
Внутрішній дворик. З аптечних підвалів дубовими сходами знаходиться внутрішній дворик — єдиний об’єкт у Львові, де вдалося реставраційними засобами відтворити вигляд жилого будинку заможного міщанина 16 — 17 століть.
У 1964 р. за ініціативою фармацевта Л.Крилова почалося створення музею (розпочав роботу в 1966 р.), у цьому ж році аптека відновила назву "Під чорним орлом". Зібрані тут експонати (2 -8 тис.) та документи висвітлюють історію аптечної справи - і не тільки у Львові. Аптека діє не тільки як музей, а й як звичайний фармацевтичний заклад.
Експонати розташовані в кількох залах першого поверху та у підземеллях (це аптечний посуд, фармацевтична техніка, книги). Перший зал - торговий.
Красива залізна люстра та світильники виконані ковальським способом. Тут зберігається аптечка, яка була на кораблі у Савицької і Дженібекова[39].
Та особливу увагу привертають музейні експонати, стелажі з аптечним посудом. Посуд виконаний з різних матеріалів - дерева (для сипучих ліків), глини (для мазей), скла (для рідин), металу. Є посудини досить поважного віку, яким по 200-250 років. У цьому посуді ліки покупцям не відпускалися, а лише зберігалися в аптеці. Він був своєрідною рекламою аптеки. Стояв, як правило, на одних і тих же місцях. Від його форми, кольору, зовнішнього оформлення залежало часто враження від аптечного приміщення. Аптеки були приватними, і кожен власник намагався надати своєму закладові імпозантного вигляду. Тому оформленню інтер'єра надавалося великого значення. Як звичайно, посуд замовлявся для кожної аптеки з однорідного скла. Бідніші замовляли його з простого, прозорого скла, багатші - з більш дорогого, кольорового (через яке не проходить сонячне проміння), і лише дуже багатий фармацевт міг дозволити собі придбати посуд із червоного рубінового скла.
Це скло оберігало від сонячного проміння світлочутливі препарати. Ось що розповідає про нього легенда. Жив бідний склодув. Його дружина, мріючи про пишні сукні та дорогоцінні прикраси, щоденно влаштовувала сімейні сцени. Одного разу, розгнівавшись, вона зірвала з пальця єдину свою золоту річ - обручку і жбурнула її в казан із скломасою. І раптом безбарвна маса набрала чудового темночервоного кольору. Склодув не розгубився. Він виготовив із цього скла посуд, який з вигодою продав аптекарям. З тих пір у сім'ї запанував мир.
Кожна аптека мала свою емблему, яка зображувалась на аптечному посуді. Є цілий ряд посудин із зображенням змії - емблеми медицини. Цікаві також аптечні ваги, штативи яких виконані у "вигляді фігур Ескулапа - батька давньогрецької медицини і його доньок Панацеї і Гігеї (гігієна)[5,c.73].
Один з експонатів музею - гасова лампа. У 1853р. в аптеці Петра Міколяша (тепер аптека 24) магістр фармації Ян 3ех одержав ратифікат гасу. Там же