До 250-річчя відкриття аптеки була проведена реставрація приміщення. З руїн відроджено чотириповерховий флігель, розчищено і обладнано старі підвали. Львівські реставратори відновили у флігелі дерев'яні балки ХVІІст., кам'яну різьбу на колонах, відреставрували розписи вікон та дверей. Майже в чотири рази зросла площа музею. У флігелі відтворено інтер'єр алхімічної лабораторії, яка там колись містилася.

Цікаво, що у Львові вже у ХІV ст. працювали авторитетні серед тодішнього наукового світу вчені-алхіміки. Леонард із австрійського міста Мауерперга і священик Варфоломей з Праги спеціально приїжджали у Львів, щоб зустрітись із магістром Дмитром і дізнатись у нього про таємницю виготовлення філософського каменя. Дмитро, який жив на Вірменській вулиці, дав їм рекомендаційний лист до вчителів якоїсь "грецької школи", розташованої за Тебрізом. Цей факт свідчить,наскільки широкими були зв’язки львівських алхіміків[33,c.131].

Львівський музей пивоваріння — перший в Україні музей пивоваріння; відкритий 14 жовтня 2005 року під час святкування 290-ї річниці найстарішої броварні в Україні — Львівської пивоварні.

Музей займає площу 600 квадратних метрів напівпідвальних площ Львівського пивзаводу. Експозиція музею розповідає про історію пивоваріння у Львові та про Львівську броварню. В експозиції представлені макети й справжні знаряддя праці броварників минулого й сьогодення, колекції пивних бочок і пляшок, зразки реклами, тощо.

Для відвідувачів музею передбачена можливість переглянути відеофільм про Львівську пивоварню, відвідати дегустаційний зал, який потішить всіх поціновувачів пива найкращими сортами «Львівського». У музеї працює сувенірна крамничка. Із музею є перехід до пивного ресторану «Хмільний дім Роберта Домса», який розташований у колишніх пивних підземеллях. Сьогоднi Львiвська пивоварня є найстарiшим виробником пива в Українi. Завiтавши у Музей пивоварiння у Львовi, можна доторкнутись до її славного минулого i скуштувати чудовий хмiльний напiй, який тут виготовляють ще з 1715 р[24,c.98].

2.3 Мистецькі музеї

Львівська галерея мистецтв (до 4 лютого 1998 — Львівська картинна галерея) — найбільший художній музей України Загальна кількість експонатів становить понад 50 тисяч.

Історія створення

Рішення про створення у Львові галереї європейського мистецтва було прийнято міським магістратом у 1897 році. У 1902 році першими експонатами стали твори художників: В. Леопольського «Смерть поета Ацерна», «Скупий» Я. Стики, Ф. Вигживальського, Я. Матейка, Е. Окуня.

На початку 1907 року на кошти магістрату була придбана колекція західноєвропейського мистецтва українського цукрового магната з села Сутківці на Поділлі І. Яковича, до якої входило близько 2 тисячі експонатів, в тому числі понад 400 картин. 14 лютого 1907 року ця колекція була перевезена до Львова і ця дата вважається початком роботи музею.

У 1914 році для галереї було спеціально придбано будинок по вулиці Оссолінських, 3 (нині вулиця Стефаника), що належав професору Львівського університету, історику та колекціонеру В. Лозинському.

До новоствореної галереї увійшли збірки, подаровані Львову М. Топфером у 1905 році та Б. Ожиховичем у 1919 році.

У 1920-ті-1930-ті роки фонди музею поповнювалися переважно за рахунок робіт польських художників[23,c.34].

Після реорганізації львівських музеїв у 1939—1946 роках галереї були передані частини колекції музею імені Любомирських, Ставропігійського братства, Бібліотеки імені Баворовських, Історичного музею. Значних втрат картинна галерея зазнала у часі Другої світової війни.

Протягом 1960-их-1990-их років Львівська картинна галерея перетворюється на значний музейний центр з кількома філіалами.

Складові частини галереї. Відділи: (Див. Додаток А)

· Відділ мистецтва Італії

· Мистецтво Іспанії

· Мистецтво Нідерландів та Фландрії

· Мистецтво Голландії

· Мистецтво Німеччини

· Мистецтво Австрії

· Мистецтво Франції

· Мистецтво Польщі

· Мистецтво країн Західної Європи 19-20століть

· Мистецтво Угорщини та Чехії

· Мистецтво країн Далекого Сходу

· Мистецтво Російської імперії

· Мистецтво Західноукраїнських земель 16-18 ст

· Ужиткове мистецтво та меблі

· Скульптура

Декоративно-ужиткове мистецтво

Все, що оточує людину у побуті і не належить до картин та гравюр, можна віднести до ужиткового мистецтва. Ужиткове мистецтво народу і панів розійшлося давно. Народні вироби розглядає етнографія. Декоративно-ужиткове мистецтво панів — надбання музеїв та осель можновладців теперішніх[16,c.28].

Збірка Львівської галереї мистецтв має цікаву колекцію ужиткових витворів різних країн (Китаю, Фландрії, Польщі, Австрії, Франції). Особливе місце в ній займає порцеляна Китаю, батьківщини порцеляни взагалі.

В Україні ніхто спеціально не колекціонував гобелени. Тому ніде не можна побачити низку цих творів від середньовічних мільфльорів Франції до гобеленів доби класицизму 18 століття. До речей рідкісних і надзвичайно цікавих належать два гобелени Львівської галереї мистецтв. Один з гобеленів — твір мануфактури з Фландрії на релігійний сюжет («Навернення Савла у апостола Павла» початку 17 століття). Добу короля франції Луї ХІV представляє стіл 17 століття . Другий тканий килим — це витвір наступного, вісімнадцятого, століття «Путті,що танцюють» на світський сюжет. Мистецькі твори 18 століття підтримує і гарнітур білих меблів у стилі рококо, а також рідкісний зразок музичних інструментів того часу спінет, що передував фортепіано.

У філіях галереї розміщено церковні та світські меблі, зразки камінів, надгробки, зразки тканин та килимів, вироби з кришталю. Так, в Олеському замку представлені ще два гобелени 16 століття майстерень міста Брюссель на теми «Одісеї» Гомера .

Філії Львівської галереї мистецтв:-

· Каплиця Боїмів,

· Олеський замок,

· Підгорецький замок,

· Золочівський замок,

· Музей мистецтва давньої української книги,

· Музей найдавніших пам'яток Львова,

· Музей Пінзеля,

· Музей оборонної архітектури «П'ятничанська вежа»,

· Музей-садиба Маркіяна Шашкевича,

· Музей модерної скульптури Михайла Дзиндри, Брюховичі,

· Музей «Русалка Дністровая»[16,c.32].

Каплимця Боїмів — пам'ятка сакральної архітектури у Львові на площі Катедральній, 1.

Каплиця збудована у 1609 - 1615 роках (за іншими даними у 1606 -