в 1970-і році "Екскурсія - особлива форма навчальної та позакласної роботи, в якій здійснюється спільна діяльність вчителя-екскурсовода та керованих ним школярів-екскурсантів у процесі вивчення явищ дійсності, які спостерігаються в природних умовах (завод, колгосп, пам'ятки історії, культури, визначні місця, природа тощо) чи спеціально створених сховищах колекцій (музей, виставка); вона служить справі виховання підростаючого покоління".
Прослідкуємо визначення поняття "екскурсія" у словниках.
Найбільш давнє (1864 р.) зустрічаємо в «Настольном словаре для справок по всем отраслям знания» В. Ф. Зотова та Ф. Толля: „Екскурсія - поїздка з ученою метою; подорож для розваги, вчені пошуки в рукописах, книжках та ін.". Трохи пізніше (1882 р.) В. Даль у «Толковом словаре великорусскрго язьіка» визначає: «Екскурсія - проходка, прогулянка, вихід на пошук когось, для збирання трав та ін.».
У «Настольном знциклопедическом словаре» Граната говориться: „Екскурсія (лат.) - подорож з навчальною чи науковою метою.
У «Малом знциклопедическом словаре» Брокгауза-Ефрона узагальнюються всі визначення, які мали місце раніше: "Екскурсія - подорож з науковою, виховною чи розважальною метою".
У Малій Радянській енциклопедії дається таке пояснення: „Екскурсія - колективне відвідування якоїсь місцевості, промислових підприємств, радгоспів, музеїв, ін. переважно з науковою чи просвітньою метою".
Більш докладно, ніж в інших, пояснювався термін "екскурсія" у першому виданні Великої Радянської енциклопедії: "Один з видів масової, культурно-просвітньої та навчальної роботи, мета. якої - розширення та поглиблення. знань підростаючого покоління, робітників та колгоспників шляхом виходу із звичного оточення не тільки для безпосереднього спостереження та дослідження явищ природи та суспільного життя, природних продуктивних сил, процесів... виробництва, фактів культури та побуту тощо, але й для наочного ознайомлення з певними об'єктами (напр. музей, виставка) за заздалегідь складеним планом і, як правило, під спеціальним керівництвом".
У "Словнику іноземних слів" поняття "екскурсія" формулюється так: "Подорож, прогулянка, відвідування будь-якої установи з освітньою, спортивною чи розважальною метою".
У «Малой Советской знциклопедии» визначено, що «Екскурсія - колективна подорож чи похід у визначні місця з науковою, освітньою або культурно-просвітньою метою".
«Большая Советская знциклопедия» визначає: "Екскурсія - відвідування визначних об'єктів (пам'ятки культури, музеї, підприємства, місцевість та ін.), форма та метод набуття знань. Проводиться, як правило, колективно під керівництвом спеціаліста-екскурсовода".
І, нарешті, в "Українській Радянській енциклопедії"; "Екскурсія - (лат. ехсигсіо - поїздка, подорож, похід) - пізнавальний вид діяльності, який сприяє активному сприйманню людиною нових знань, колективні подорожі, походи до визначних місць, музеїв, промислових підприємств, сільськогосподарських виробництв, на різні географічні, природні, економічні, історичні об'єкти з науковою, загальноосвітньою, культурно-просвітньою метою"
У усіх приведених визначеннях мають місце деякі розбіжності. Це закономірно і пояснюється тим, що протягом більш ніж вікового шляху розвитку екскурсійної справи змінювались вимоги, які ставилися перед екскурсією, і в залежності від цього змінювався, постійно поглиблюючись, її зміст, як явища суспільного життя.
На початковому етапі екскурсія - прогулянка для розваги, далі вона вже переслідує практичні завдання, наприклад, збирання лікарських трав. Далі перед екскурсією ставиться вже наукова мета - вияв експонатів для краєзнавчого музею. Поява навчальних; завдань залучила на екскурсії школярів. Пошуки нових форм самоосвіти поставили перед нею освітню мету. Намагання вдосконалити процес виховання, зробити його більш ефективним перетворило екскурсію на один з видів культурно-освітньої роботи.
За двадцять років (1959-1989) екскурсії збагатилися за змістом, формами та методикою проведення, про що більш детально сказано у працях Б. В. Ємельянова, П. С. Пасічного та ін. і на кінець 1980-х рр. являли собою "цілеспрямований наочний процес пізнання навколишнього світу, процес, який будується на заздалегідь підібраних об'єктах у природних умовах або тих, які знаходилися в цехах промислових підприємств, приміщеннях лабораторій, науково-дослідних інститутів, залах музеїв, виставок-майстерень архітекторів, живописців, скульпторів, графіків тощо. Показ об’єктів проходить під керівництвом кваліфікованого спеціаліста-екскурсовода. Процес сприйняття підпорядкований завданню висвітлення певної теми. Екскурсовод передає аудиторії науково обґрунтоване власне бачення об’єкту, оцінку визначеного місця, поняття, історичної події, пов’язаної з зазначеним об’єктом.
Закон України „Про туризм” (1995р.) дає більш стисле визначення екскурсійної діяльності, розглядаючи її лише як один з видів подорожей, тим самим зводить нанівець її значення як самостійної послуги: „Екскурсійна діяльність – діяльність по організації подорожей, що не перевищують 24 години, у супроводі фахівця –екскурсовода за заздалегідь складеними маршрутами з метою ознайомлення з пам’ятками історії, культури, природи, музеями, визначними місцями тощо.
Міждержавний стандарт „Туристсько-екскурсійне обслуговування” дає вже визначення терміну „екскурсія”, враховуючи її виховне значення: „Екскурсія – туристська послуга, що забезпечує задоволення духовних, естетичних, інформаційних потреб туристів”.
2. Функції екскурсії
Функція – виконання, звершення, еквівалентний зміст. Функція – це зовнішній прояв будь-якого об’єкта, форма роботи установи, підприємства тощо.
У функції реалізуються основні сутності речі в залежності від умов існування.
Функціональні відношення характерні тільки для певним чигом організованих речей, здатних до самозбереження, спрямованих і цілеспрямованих систем, тобто до явищ живої природи і суспільства".
Функції екскурсії слід розглядати як її основні властивості, а саме: інформативну, наукову, просвітницьку, виховну, гуманістичну та культурологічну.
Кожна екскурсія в залежності від теми містить у собі певну наукову інформацію Основні вимоги до змісту екскурсії - достовірність (вірогідність) та повнота наукової інформації, викладення її відповідно до сучасних наукових досліджень і сприяння розповсюдженню об'єктивних наукових знань.
Творці екскурсійної теорії підкреслювали, що "екскурсія -це одна з форм просвітницької роботи. А всяка просвітницька робота має за мету виховання тих, хто є її об'єктом, будуть це діти чи дорослі" і "основними властивостями екскурсії є освіта та інтелектуальне виховання".
"Виховна функція екскурсії реалізується у