Здійснюючи диференційований підхід, як правило, виходять з того, що вплив екскурсовода розрахований не на індивідуалів, а на групу у 25-40 чол.

Екскурсійна група - така сукупність людей, які при соціальній єдності самі не схожі, не однакові між собою. Це повинен враховувати екскурсовод під час викладу матеріалу: екскурсія повинна бути зрозумілою та цікавою для всіх.

Особливо це необхідно під час роботи зі збірними групами, кількість яких найбільш чисельна - це люди, які прагнуть познайомитись з містом, в яке вони на незначний час потрапили. їх поведінка стереотипна і питання, як правило, вони задають однакові: "хто автор пам'ятника? яка висота телевізійної вежі? хто архітектор споруди?" тощо.

Екскурсія для них - зручний засіб інформації, не більше.

З такими екскурсантами працювати цікаво і важко. Від окремих фактів та статистики їх необхідно повернути до "відкриття міста", його цілісного сприйняття, його неповторності серед інших міст, зацікавити, торкнутися почуттів.

Прагнення забезпечити однорідність аудиторії примусило екскурсійних працівників шукати інші, більш припустимі види угрупувань екскурсантів. Розглянемо їх.

Другий вид угрупування. Тут поділ екскурсантів на групи відбувається за більш складними ознаками.

Перша ознака - розподіл екскурсійних груп за віком (діти, молодь, люди середнього віку, пенсіонери). Екскурсії для вікових груп відмінні між собою за способом пересування (автобусні та пішохідні), тривалістю, методикою викладу матеріалу, змістом.

Друга ознака - рід занять екскурсантів. Ця ознака лежить в основі створення окремих груп з працівників різних професій -педагогів, студентів тощо. Під час проведення екскурсій для подібних груп необхідно враховувати професійні інтереси кожної з них.

Третя ознака - за характером суспільної діяльності людей.

Четверта ознака - поділ екскурсантів на групи залежно від форми навчання.

П'ята ознака - створення екскурсійних груп залежно від виду аматорських занять, яким люди віддають години свого культурного дозвілля.

Третій вид угрупування. До цього виду відносимо екскурсії, які проводяться для різних груп, які відрізняються одна від одної рівнем розвитку учасників, їх загальноосвітнього, професійною підготовкою. Врахування цих умов надає можливість проводити екскурсії більш глибокі за змістом, є основою для викладу матеріалу різного ступеня складності.

Головна відміна екскурсій у цьому виді угрупування екскурсантів - це зміст. Прикладом може бути проведення екскурсій на одну архітектурну тему для різних груп, їх можна виділити вісім-десять. Вони відрізняються одна від одної рівнем підготовки: школярі V-VIII класів, одинадцятикласники, робітники, студенти гуманітарного вузу, інженери, педагоги, студенти архітектурного вузу, архітектори тощо. Для всіх груп тема одна - "Архітектура нашого міста". І хоча розповідь про одне й те ж, об'єкти показу ті ж самі, для кожної з виділених груп ця екскурсія повинна проводитись по-різному. У міру зростання знань у аудиторії, зростає складність екскурсії, іншим стає показ екскурсійних об'єктів, проводиться більш глибокий аналіз матеріалу, ускладнюються методичні прийоми, які використовує екскурсовод.

При цьому слід мати на увазі, що школяр буде почувати себе незатишно на екскурсії для педагогів, так само як лікар чи інженер - на екскурсії для практикуючих архітекторів-фахівців. Не все їм буде однаково доступним і зрозумілим у розповіді екскурсовода, не всі деталі екскурсійного об'єкту будуть ними сприйняті.

З урахуванням рівня підготовки аудиторії слід створювати кілька варіантів екскурсій. Це вимагає постійної серйозної роботи екскурсовода над удосконаленням своєї екскурсії. Показовий у цьому плані досвід екскурсовода Запорізького бюро подорожей та екскурсій Олімпіади Іванівни Кіценко, яка працювала екскурсоводом 26 років, проводила екскурсії з 12 тем, була автором багатьох екскурсій.

Науковість екскурсій, які вона проводила, забезпечувала розроблена система вивчення першоджерел та інформаційної літератури, відбір фактичного матеріалу.

У її особистих перспективному та річному планах завжди були загальні розділи певних галузей знань: Філософія. Історія. Психологія. Педагогіка. Ораторське мистецтво.

Поряд з фундаментальними науковими працями до плану включалося вивчення галузевих наукових журналів, робота в архівах, фондах та музеях.

Враховуючи, що значна частина екскурсантів були школярі та учні профтехучилищ, приділяла особливу увагу ознайомленню з підручниками, методикою викладання історії, літератури та інших, предметів, з працями видатних педагогів К. Д. Ушинського, Я. Корчака, В. А. Сухомлинського, вчителів-новаторів, сучасників. Набір матеріалу для екскурсії проходив за такою схемою:

-

-

Завершення роботи - практична апробація матеріалу безпосередньо при проведенні екскурсії.

О. І. Кіценко мала 37 варіантів оглядової екскурсії "Від Олександрівська до сучасного Запоріжжя": для працівників підприємств та організацій за основу бралися питання економічного розвитку міста, впровадження іноземного капіталу, приватизації, переходу до ринкової економіки. Для збірних груп - умови життя, торгівлі, відпочинку. Для дітей та молоді - становище дітей, соціальна диференціація, навчальні заклади (особливо нового типу - ліцеї, гімназії тощо), зміст та якість викладання.

Враховуючи особливості диференційного підходу до кожної екскурсійної групи, предметом вивчення та дослідження О. І. Кіценко була проблема відповідності особистості екскурсовода темі екскурсії, яку він проводить, пошук нових форм: екскурсія-спектакль, екскурсія-діалог, екскурсія - ділова гра тощо. Впроваджувала нові методичні прийоми. Так, у підтемі "Екологія міста" біля будинку Держадміністрації мова йшла про проведення міського конкурсу на заміщення посади керівника екологічної служби. Екскурсовод пропонувала подумки ввійти до залу засідань та взяти участь в засіданні. Потім використати новий в екскурсійній практиці прийом діалогу з дослідженням при розгляді екологічних програм трьох претендентів.

На цьому прикладі наочно показано, що робота екскурсовода з різними категоріями екскурсантів вимагає від нього розробки найбільш ефективних прийомів диференційованої