- результатів соціологічного вивчення пропозицій екскурсантів щодо умов обслуговування".1

Виходячи з цих вимог, кожний екскурсовод повинен дбати про науковість, наочність та глибину змісту екскурсії. Ефективність екскурсії значною мірою залежить від вміння екскурсовода образно, дохідливе та переконливо викласти матеріал слухачам, а отже, від володіння технологією та методикою її підготовки та проведення.

Екскурсійний технологічний процес складається з двох основних розділів - підготовки екскурсії та її проведення.

Технологічний процес екскурсії слід розглядати у двох планах: розробку нової теми для організації та підготовку екскурсовода до нової для нього теми.

Технологія створення нової екскурсії досить складний процес. Він починається з глибокого вивчення духовних запитів та інтересів населення, екскурсійних можливостей міста, краю, району. Для підготовки нової екскурсії, як правило, створюється творча група у складі 3-7 найбільш творчих екскурсійних працівників. Найбільш досвідчений з них призначається керівником. Все це визначається наказом по організації.

Кожному учаснику групи виділяється певний розділ роботи, при цьому враховуються хист та спеціальні знання виконавця.

Технологічний процес створення нової екскурсії здійснюється поетапно.

Теоретиками екскурсознавства визначені 15 етапів розробки екскурсії:

1. Визначення мети і завдань екскурсії.

2. Вибір теми.

3. Вибір літератури і складання бібліографії.

4. Знайомство з експозиціями і фондами музеїв за темою.

5. Відбір вивчення екскурсійних об'єктів.

6. Складання маршруту екскурсії.

7. Об'їзд або обхід екскурсії.

8. Підготовка контрольного тексту екскурсії.

9. Комплектування „портфеля екскурсовода".

10. Вибір методичних прийомів проведення екскурсії.

11. Визначення техніки проведення екскурсії.

12. Складання технологічної карти.

13. Підготовка індивідуального тексту.

14. Прийом (здача) екскурсії.

15. Затвердження екскурсії як продукта туристичної фірми. У нашому посібнику пропонуються три основних етапи, а саме:

1. підготовча робота - визначення теми, мети, завдання екскурсії, добір та вивчення матеріалів по темі, першовитоків, монографій, знайомство з фондами та документами архівів, музеїв тощо, відбір вивчення та дослідження екскурсійних об'єктів;

2. створення екскурсії - її основної та допоміжної

(додаткової) технологічної документації: маршрута,

технологічної карти, контрольного тексту, "портфеля

екскурсовода", карток (паспортів) екскурсійних об'єктів, бібліографічного списку літератури тощо;

3. завершальний етап - доведення екскурсії до робочого стану: одержання рецензії наукового фахівця, прийом екскурсії на маршруті, затвердження її, підготовка екскурсоводів до виходу на маршрут.

Підготовчий етап починається з визначенням теми, мети та завдання екскурсії. Вірно сформульована мета має виключно важливе значення, їй підпорядковується все, що буде показано та про що йтиме розповідь у ході екскурсії.

Метою екскурсії може бути виховання громадянської свідомості, сприяння формуванню національної ідеї, ідеї державності України, відповідальності за історичний спадок, прилучення до розуміння української національної культури у світовій цивілізації, моральне, естетичне виховання тощо.

Наприклад, ось як визначено мету екскурсії "У Сорочинці на ярмарок", яку створено в Полтавському туристично-екскурсійному комплексі "Еней": "виховання патріотизму, любові до рідного краю поваги до народних традицій України, розуміння важливості надбань наших предків, непересічної естетичної та моральної вартості спадщини у формуванні свідомості наших сучасників".

Крім загальної мети, звичайно, обумовлюється і конкретне завдання, яке в названій екскурсії визначено так: "Познайомити з історією українських ярмарків, побувати на найбільшому у країні Сорочинському ярмарку, переконати учасників екскурсії, що сучасний ярмарок - не атрибут епохи феодалізму, а потужний центр торгівельних та культурних зв'язків, познайомити з народним мистецтвом у центрі килимарства та вишивки у Решетилівці, на самому Сорочинському ярмарку і, як результат, підвести екскурсантів до усвідомлення, що народне мистецтво не баласт, який заважає поступальному рухові вперед, а першовитік сьогоднішніх мистецьких явищ і процесів, що час творення народних майстрів не залишився у минулому, що місце витворів народного мистецтва - не лише у музеях, а й у нашому повсякденному побуті, як речей гармонійних, досконалих".

Мета та завдання екскурсії визначають актуальність теми, а саме того, що покладено в її основу, на чому будується показ та розповідь. Вірне визначення теми відображується найрішучішим чином на змісті екскурсії та методиці її проведення. Важливо, щоб тема розкривалась уже у назві екскурсії. Слід уникати назв - особливо це характерно для позаміських екскурсій, які визначають маршрут екскурсії: "Черкаси-Умань", "Київ-Канів". Краще назвати "Шевченків край".

Для визначення теми та мети екскурсії вирішальне значення мають екскурсійні об'єкти.

Об'єктами екскурсії, як правило, бувають пам'ятки історії та культури, експозиції музеїв та виставок, пам'ятки природи, інженерні споруди, місця, пов'язані з перебуванням відомих людей тощо. В Україні нині на державному обліку зареєстровано понад 132 тис. пам'яток, серед яких:

історичних - майже 56 тис.;

археологічних - майже 70 тис.;

пам'яток культури - більше 6,5 тис.

У музеях знаходиться майже 10 млн. експонатів.

Екскурсійні об'єкти класифікуються за:

- змістом: однопланові - твір живопису, будинок, рослина та багатопланові - пам'ятка архітектури та мистецтва, інженерна споруда, які одночасно є й історичними пам'ятками; архітектурні ансамблі та ін.

- за функціональним призначенням: основні - ті, без яких неможливо розкрити зміст екскурсії; додаткові - пов'язані з локальними подіями, окремими епізодами та фактами, вони допомагають у розкритті змісту, теми в цілому;

- за ступенем збереження: збережені повністю - об'єкти,

які потерпіли значних змін, але збереглися у своїй

основі (Кирилівська церква у Києві); перебудовані

(Золоті ворота у Києві, Спаський собор у Чернігові);

реконструйовані, відтворені заново (Свято-Успенський

собор та комплекс Михайлівського Золотоверхого

монастиря у Києві, П'ятницька церква у Чернігові);

- не збереглися, але демонструються як пам'ятні місця.

Добір об'єктів, особливо якщо їх дуже багато, справа досить

складна. Він проводиться на основі значення об'єкту для розкриття

теми екскурсії. При цьому бажано, щоб об'єкти однієї з екскурсій не

дублювалися в іншій, але це бажання не може відноситись до

багатопланових об'єктів. Так, Софія Київська може фігурувати в

екскурсіях на різні теми: як визначна історична пам'ятка, як шедевр

давньоруського зодчества