На думку О. А. Костенко, "в екскурсії вони повинні чергуватися, створюючи тематичну, методичну, емоційну, стилістичну "мозаїку", призначення якої знімати одноманітність, однобарвність екскурсійної розповіді".

6. ТЕХНІКА ВЕДЕННЯ ЕКСКУРСІЇ

До техніки ведення висуваються ряд вимог, а саме: знайомство екскурсовода з групою; правильне розташування групи біля об'єкта, вихід екскурсантів з автобусу і повернення в автобус {інший транзитний засіб); використання мікрофону; дотримання часу, що відведений на екскурсію в цілому та розкриття окремих підтем; відповіді на питання екскурсантів тощо.

Коли екскурсовод заходить у салон автобуса, він знайомиться з групою, тобто, привітавшись з групою, називає своє ім'я, прізвище, установу, яку він представляє, знайомить екскурсантів з водієм автобуса, таким чином починає екскурсію.

У вступі екскурсовод зазначає і кількість зупинок з виходом групи до об'єктів, пояснюючи значення цих виходів, зацікавлює екскурсантів їхньою атрактивністю.

На зупинках, де передбачений вихід екскурсантів, екскурсовод виходить першим, показуючи напрямок руху екскурсантів до об'єкту.

Необхідно вимагати від екскурсантів дотримання регламенту проведення екскурсії, що впливає на графік руху автобуса за маршрутом. Екскурсовод повідомляє екскурсантам про час зупинки в екскурсії, рух пересування на маршруті до екскурсійних об'єктів.

Екскурсоводу необхідно вміти вкластися у відведений для екскурсії час, дотримуватися часу при висвітлюванні окремо взятої підтеми, основних питань тощо, виділити час на відповіді на питання екскурсантів.

Важливе значення має й пауза в екскурсії. Між окремими частинами розповіді, розповіддю та екскурсійною довідкою на шляху, логічним переходом і розповіддю про об'єкти і події, що пов'язані з ними, повинні бути невеликі перерви.

Паузи виконують як сенсорну роль для того, щоб обдумати те, про що почули екскурсанти і побачили на власні очі, а також як короткочасний відпочинок екскурсантам. Паузи можуть бути і як вільний час, що використовується для придбання сувенірів, вгамування спраги, санітарних зупинок тощо.

Під час проведення екскурсій використовуються елементи ритуалу. Так, у місцях поховань, меморіалів екскурсанти вшановують пам'ять загиблих хвилиною мовчання, беруть участь у ході та мітингах, прослуховують траурні мелодії. Перед початком екскурсії екскурсовод повідомляє про все, підкреслюючи значення дотримання ритуалу при відвідуванні історичних місць.

Складовою частиною багатьох екскурсій є відвідування музею. Воно має деякі відмінності від звичайного огляду музею. Головне правило - огляд музейної експозиції неодмінно повинен бути ув'язаний з розкриттям основної теми, певної підтеми. Тому при такому відвідуванні оглядається не вся експозиція, а тільки потрібна її частина, певні експонати. Бажано, щоб по музею екскурсантів вів керівник екскурсії, а не екскурсовод музею. Це стосується і відвідування художніх галерей, постійних та тимчасових виставок.

7. МЕТОДИКА ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ ТЕКСТІВ ЕКСКУРСІЇ

Відомо, що робота екскурсовода вимагає посиленого запам'ятовування фактів, подій, персоналій, цифр тощо. „Меморія - запам'ятовування, тобто тренування пам'яті - важливий етап підготовки до публічного виступу".1 На цьому етапі розроблено складні техніки, які допомагають виступаючому, в тому числі екскурсоводу, спиратися не лише на оперативну пам'ять і характерну для кожного сукупність енциклопедичних знань, але і на особливі прийоми запам'ятовування матеріалу. Такі прийоми допомагають екскурсоводу контролювати всю структуру і весь хід екскурсії, а у потрібний момент ще й демонструвати у порядку імпровізації застосування матеріалу із відомих йому галузей знань. Практика оволодіння меморією забезпечує таким чином екскурсоводу постійний доступ до його особистого „банку даних" і швидке застосування будь-яких із цих знань.

Першою умовою запам'ятовування має бути глибоке і яскраве враження від того, що буде запам'ятовуватися. Необхідно, насамперед, зосередитися. Можливо декому краще написані тексти читати вголос, бо це допомагає запам'ятовуванню. Переглянувши свої записи, як пропонує Дейл Карнегі, потрібно закрити очі і уявити їх написання вогняними літерами. І запам'ятати.

Друга умова запам'ятовування - повторювання. Щоб розвинути пам'ять, потрібно привчити себе у кожну вільну хвилину, у транспорті, під час прогулянки пригадувати, пригадувати і запам'ятовувати. Але слід пам'ятати про те, що часто механічне повторювання не завжди найкращий шлях Психологи вважають що людина, яка сидить і повторює текст, доки не закріпить його в своїй пам'яті, витратить удвічі більше часу, ніж людина, яка процес повторювання здійснюватиме з розумними інтервалами, хоча б і протягом декількох днів.

Третя умова запам'ятовування - це використання асоціації. Інколи ім'я людини чи назва місцевості, або назва речі чи зміст події дають поштовх до якоїсь асоціації, що дозволяє ніби викарбувати їх у пам'яті. Той, хто більше осмислює отримані свідчення і встановлює між ними тісні взаємозв'язки, буде мати й кращу пам'ять.

Щоб запам'ятати дати, можна асоціювати їх з відомими знаменними подіями.

Якщо під час екскурсії екскурсовод забуває, що говорити далі, необхідно використовувати останні слова попередньої фрази на початку нової.