Обов'язок екскурсовода - розширити коло пізнання слухачів, у будь-якому, навіть у відомому для екскурсантів питанні знайти нове, раніш невідоме їм, але достатньо суттєве для більш глибокого сприйняття матеріалу.
Досвід кращих екскурсоводів доводить: до всього, що тісно пов'язане з уже відомим, розвиває це відоме, екскурсанти завжди ставляться зацікавлено, а до повтору відомих істин, навпаки, негативно. А це вже залежить від рівня майстерності екскурсовода.
Аналіз практичної діяльності екскурсоводів дає змогу визначити основні рівні їх майстерності, якщо за основу градації взяти такий показник, як зростання рівня діяльності екскурсовода як
педагога.
1. Початковий рівень. Екскурсовод знає зміст екскурсії. При необхідності він може відтворити більш-менш чітко систему необхідних дій у певній послідовності для підготовки та проведення екскурсії. Але на цьому етапі йому необхідна допомога більш досвідченого наставника (методиста, екскурсовода).
2. Низький рівень. Екскурсовод здатний самостійно виконати всю систему дій, пов'язаних з екскурсією, але він "скутий" своїм знанням. Перенесення системи дій у ході екскурсії - не
проходить. При зміні ситуації - зміні об'єкту, маршруту чи аудиторії - зміст екскурсії і засіб її проведення не змінюється.
Наприклад, екскурсовод знає текст екскурсії. Якщо йому нічого не заважає, він досить чітко за заздалегідь розробленим часом і планом викладе матеріал. Але він не зможе, орієнтуючись на склад своїх слухачів, змінити форму повідомлення, не зможе перебудувати викладення матеріалу залежно від обставин.
3.
Середній рівень майстерності. Екскурсовод вільно виконує елементи відомої йому системи дійства, але йому дуже важко переносити їх на інші види екскурсій. По-справжньому екскурсовод ще не підготовлений до раптової зміни обставин, особливо в проблемній ситуації - він легко розгублюється і часто не знаходить вірного рішення.
4.
Високий рівень майстерності. Екскурсовод у змозі самостійно добирати методичні прийоми. Він у змозі діяти в різних ситуаціях по-різному, враховуючи обставини, які склалися в ході екскурсії. Екскурсовод, який знаходиться на цьому рівні майстерності, знає не тільки зміст екскурсії, а самі об'єкти, про які йдеться. Тому він досить швидко вирішує, як побудувати повідомлення, виходячи зі складу та особливостей групи екскурсантів. Однак прийняття необхідного рішення часом вимагає від нього значних розумових та вольових рішень. Екскурсовод здатний до переносу вироблених засобів та прийомів всередині
обмеженої кількості екскурсійних тем.
5. Рівень досконалої майстерності. Екскурсовод володіє широким набором прийомів збору матеріалів, показу та розповіді, керівництва групами екскурсантів. Він може здійснювати перенос своїх індивідуальних прийомів роботи на різні види екскурсій.
Найхарактерніша риса його діяльності - легкість виконання всіх компонентів, елементів, які складають сутність роботи екскурсовода.
Екскурсовод, поступово переходячи від одного рівня до іншого стає професійно більш досконалим і, нарешті, досягає вершини досконалості - педагогічної майстерності, складовою частиною якої є володіння педагогічною технікою. За визначенням видатного теоретика екскурсійної справи нашого часу В. Ємельянова, складовими частинами досконалої майстерності екскурсовода є:
1. Мовні уміння (вміння говорити грамотно, зрозуміло. красиво). Виразно інтонувати свою мову, виражати у мові певні думки та почуття.
2.
Мімічна та пантомімічна виразність, точні жести, виразні погляди, посмішка.
3.
Вміння управляти своїм емоційним станом, бути привітним, доброзичливим.
4.
Володіння елементами режисерських та акторських вмінь, що дозволяє екскурсоводу активно впливати на аудиторію".
5. Педагогічна техніка, комплекс знань, вмінь та навичок, які необхідні педагогу, щоб ефективно застосовувати їх на практиці, інструментувати обрані ним методи педагогічного впливу.
Маються на увазі як окремі особистості (екскурсанти), такі колектив (екскурсійна група).
На самому високому рівні педагогічної майстерності робота екскурсовода стає суто індивідуальною, не схожою на діяльність інших своїм виконанням.
Наявність основних елементів педагогіки в процесі проведення екскурсій дає змогу віднести останні до педагогічного процесу, який є засобом освіти, виховання і розвитку особистості.
"Сутність педагогічного процесу прихована від зовнішнього спостереження і в своїй основі є трансформацією зовнішніх впливів у внутрішні психічні стани, риси, якості особистості."
Знання педагогіки допоможе екскурсоводу побудувати екскурсію як педагогічне дійство. Тут суттєво важливим є знання основ навчання та виховання, тому екскурсовод повинен знати і розуміти основні закономірності педагогічного процесу і принципи педагогічної діяльності, з'ясувати та взяти на озброєння найбільш прийнятні форми, засоби та прийоми роботи педагогів.
Виконання вказаних вимог та правил екскурсійної методики безсумнівно позначиться на якості екскурсії, підвищить ефективність педагогічного процесу навчання та виховання в екскурсійної роботі.
6. ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ПСИХОЛОГІЇ В ЕКСКУРСІЙНІЙ ПРАКТИЦІ
Екскурсоводу задля впливу на слухачів необхідно знати та всіляко використовувати основні положення психології.
"Психологія як наука за допомогою спеціальних методів розглядає і вивчає об'єктивні, реально існуючі психічні явища і факти. Узагальнюючи результати досліджень, вона виявляє особливості, закономірності побудови та розвитку психіки, функціонування її механізмів.
Оволодіння системою психологічних знань сприяє зростанню психологічної культури окремої людини і всього суспільства, покращенню якості життя, психічного здоров'я людини, підвищення рівня навчальної та професійної діяльності, громадської поведінки".
На сучасному етапі психологія являє собою дуже розгалужену систему наукових дисциплін, що перебувають на різних щаблях формування, пов'язаних з різноманітними сферами практики.
Екскурсоводу слід розглядати питання психології в екскурсійній практиці з позиції психологічного пізнання.
"Психологічне пізнання - це пізнання психічного, опосередкованого багатогранними істотними конкретними зв'язками, в які включене життя людини, його природи, конкретного змісту, механізмів і закономірностей розвитку. Дане пізнання відбувається на різних рівнях узагальнення - від практичного до теоретичного і, навпаки, шляхом з'ясування особливостей ситуативних, мотиваційних, дійових і після дійових психічних феноменів". Виходячи з зазначеного, психологію слід розглядати як науку про психічні явища, до