ІІ. Класифікація за складом учасників вимагає внесення змін до змісту екскурсій, методики та техніки проведення, тривалості. Склад учасників характеризується віковими категоріями (доросла аудиторія, діти, школярі); ступенем організованості (вітчизняні та іноземні туристи, учасники круїзів, випадковий склад групи -екскурсій з екскурсійних пунктів, з вокзалу); місцем проживання екскурсантів (місцеве населення чи приїжджі); місцем роботи, соціальним статусом (сільське чи міське населення). Останнім часом поширюється замовлення екскурсій поодинокими туристами - індивідуалами. Але й у цьому випадку екскурсоводу необхідно врахувати психологію екскурсанта, його ставлення до екскурсії.

ІІІ. За місцем проведеня екскурсії розподіляються на види: міські, позаміські (загородні, заміські), виробничі та музейні. Окремим видом виділяється дорожня інформація. Міські - показ міста або однієї з його частин, наприклад, старого міста чи нової забудови. Вони можуть бути присвячені докладному знайомству з одним із районів, з однією з міських вулиць чи площ (майданів).

Міські екскурсії оглядові чи тематичні. Їх детально було розглянуто вище. Серед них практикуються комплексні екскурсії, під час яких огляд міста поєднується з відвідуванням музею чи оглядом певної частини музейної експозиції, в якій розкривається одна з підтем екскурсії. Наприклад, у міській екскурсії "Подвиг Одеси в роки Великої Вітчизняної війни" використовуються для відвідування Нерубайські катакомби, де діяли партизани.

Позаміська (загородня) екскурсія проводиться за межами міста, відстань до кінцевого пункту, як правило, не перевищує 150 км. Винятком серед таких екскурсій є загородня екскурсія до Умані, яка знаходиться на відстані від більшості міст, звідки возять туди екскурсантів, до 200 і більше кілометрів.

Ці екскурсії мають кілька видів. Перший - коли екскурсія проводиться у кінцевому пункті, наприклад, у Білій Церкві, де екскурсанти відвідують дендропарк "Олександрія".

Другий - екскурсія проводиться по маршруту, якщо пам'ятки, на основі яких побудована екскурсія, знаходяться неподалік від дороги. Цей вид також характерний для природознавчих екскурсій по околицях міста.

Третій вид побудовано на поєднанні екскурсії у дорозі з екскурсією у кінцевому пункті. При цьому екскурсію у кінцевому пункті проводить екскурсовод екскурсійного закладу, що приймає групу або працівник музею. По дорозі екскурсію веде екскурсовод фірми, що організовує поїздку. Ящо він підготовлений, то може вести екскурсію по всьому маршруту.

Позаміські (загороні) екскурсії поділяються на оглядові та тематичні. Оглядова екскурсія об’єднує в собі ряд підтем: історія краю, економіка, культура, наука, природа. У тих випадках, коли маршрут пролягає через територію кількох адміністративних районів, в екскурсії дають характеристику кожного з них.

Місцем проведення виробничих екскурсій можуть бути промислові виробництва, комерційні фірми, банки, фермерські сільські господарства, залізничні станції,вокзали,морські та річні порти, аеропорти, метрополітени, наукові установи тощо. Об’єктами показу у виробничих екскурсіях можуть бути як підприємства в цілому, так і окремі їх підрозділи.

Музейні екскурсії користуються широким попитом.

За профілем, відношенням до певної галузі виробництва, науки, мистецтва музеї можна поділити на історичні – загальні історичні, воєнно-історичні, археологічні, етнографічні та ін.; мистецтвознавчі – образотворчого, ужиткового мистецтва, театральні, музичні; технічні – політехнічні, галузеві (звязку, транспорту, сільського господарства, медицини тощо); природознавчі – зоологічні, ботанічні, геологічні та ін.

Крім зазначених музеїв є ще комплексні, у більшості це краєзнавчі, які поєднують історичний, мистецтвозначий та природознавчий напрями.

Окрему групу складають меморіальні музеї, експозицію яких розкривають важливу подію або життя та діяльність видатних діячів історії, науки і культури.

Основою для розробки та проведення екскурсій у музеї служить його експозиція. Тому методика їх проведення має свої особливості.

За місцем проведення на міжміських маршрутах, під час подорожей використовується дорожня екскурсійна інформація. В разі переїзду екскурсійної групи в автобусі до пункту призначення, якщо цей шлях займає кілька годин, екскурсовод, який супроводжує групу, проводить оглядові чи тематичні екскурсії.

У вільний від екскурсії час, особливо це характерно для маршрутів вихідного дня, подається дорожня екскурсійна інформація. Це розповідь про обєкти, населені пункти, визначні місця, памятки історії та культури, природи, які знаходяться на шляху автобуса, туристичного поїзда чи теплохода.

Дорожня екскурсійна інформація вміщує короткі дані про історичні події, які відбувалися у цій місцевості, населеному пункті. Вона подається у формі документальних довідок, коментарів до обєктів, які зявляються за вікнами. Екскурсовод чи керівник туристичної групи проводить бесіди про області та райони, де проходить маршрут, про історію боротьби за національну незалежність, видатних діячів, чиє життя звязане з місцевістю. Дорожня інформація багатотемна. Однак вона не може бути присвячена й одній темі, наприклад, природним багатствам, характеристиці флори і фауни краю.

Особливо це важливо використовувати в дорожній інформації, яка проводиться на поїздах та теплоходах у подорожах та круїзах - тут найкраще будуть сприйматися тематичні розповіді про подію чи об'єкт. Наприклад, у круїзі по Дніпру можна використати тематичні поетичні розповіді про Україну, Дніпро, Запорозьку Січ тощо.

На відміну від екскурсії показ об'єктів під час проведення дорожньої інформації носить другорядний характер. На чільному місці тут - розповідь.

Крім того, у дорожній інформації відсутня така обов'язкова для екскурсії ознака, як вихід групи для знайомства з об'єктами.

Дорожня екскурсійна інформація, якщо вона правильно підготовлена та проведена, суттєво доповнює екскурсії, вона розширює уявлення учасників подорожі про край, де вони знаходяться.

За засобом пересування екскурсії бувають піші та з використанням різних видів транспорту. Перевага піших екскурсій у тому, що створюючи необхідний темп руху, вони забезпечують сприятливі умови для показу та розповіді. У багатьох містах світу функціонують спеціальні екскурсійні пішохідні зони (квартали), в яких заборонено рух усіх видів транспорту, наприклад, Львів, площа Ринок.

Транспортні - у своїй більшості автобусні