чого прагне автор, привернути увагу читачів, слухачів, глядачів, що саме та з яких позицій хоче в ньому осмислити.
"Поряд з основною, як правило, існують і побічні теми, складаючи в сукупності тематику твору, яка охоплює все, в ньому зображене, і осягається лише при сприйманні твору в художній
цілісності".
Все це стосується і екскурсій. Кожна екскурсія повинна мати чітко визначену тему, яку мають не лише тематичні, а й оглядові екскурсії. Тема в екскурсії - предмет показу та розповіді, формування теми - короткий концентрований виклад основного змісту екскурсії. Побічні теми в екскурсійній практиці отримали назву "підтем" і розкриваються вони на кожному основному об'єкті показу.
Головними вимогами до тематики екскурсій повинні бути: актуальність, різнобічність, відповідність запитам та інтересам екскурсантів, зв'язок із сучасністю. Чітко визначена тема та вміле її розкриття дають екскурсантам певне коло знань. Народження нових екскурсійних тем призводить до виявлення нових об'єктів, урізноманітнення екскурсійного продукту.
Тема та об'єкти. Особливість кожної теми полягає в тому, що вона знаходиться в тісному зв'язку з об'єктами та тим екскурсійним матеріалом, який повинні засвоїти екскурсанти при показі цих об'єктів. Якщо наявність об'єктів робить екскурсію екскурсією, то певне поєднання об'єктів показу визначає її тему. Тому вирішальне значення в об'єднанні зовні розрізнених часток екскурсії в єдине ціле належить темі. Але не досить знайти об'єкти по темі, до них необхідно підібрати матеріал, на якому цю тему буде розкрито. Саме тема регулює розповідь екскурсовода, не даючи можливості розповідати про об'єкт все, що він про нього знає, особливо у тих випадках, коли об'єкт багатоплановий і містить різноманітну інформацію. Відповіді на запитання - як показати об'єкт, яку частину інформації в кожному разі використати та що саме сказати - визначаються темою екскурсії. Деякі об'єкти можуть бути використані у кількох екскурсіях: оглядовій, історичній, архітектурній, літературній та інших. У кожній з перелічених екскурсій той самий об'єкт, залежно від теми, має свою "мову", свій –стиль, що вимагає від екскурсовода чітких знань, володіння фактичним матеріалом. Частина фактичногоматеріалу, яким володіє екскурсовод, не має зв'язку з об'єктами і потрібна йому для висновків та узагальнень.
Недостатнє знання теми екскурсоводом призводить до того, що, показуючи пам'ятку, він не супроводжує свої дії необхідними поясненнями. Така екскурсія майже нічого не дає екскурсантам, особливо тим, які не мають підготовки по темі.
На маршруті в екскурсії можуть з'являтися об'єкти, відомості про які, можливо, дуже цікаві, але не мають відношення до конкретної теми. Екскурсовод не повинен перетворювати ці об'єкти у предмети показу, звертати на них увагу групи, щоб не порушувати тематичну послідовність екскурсії. Про них доречно повідомити лише при відповіді на запитання екскурсантів.
Найбільш складними у визначенні теми є міські оглядові екскурсії. Незалежно від місця їх проведення, вони фактично схожі між собою, перш за все структурою. Кожна з них висвітлює декілька обов'язкових підтем, а саме - історію міста, коротку характеристику промисловості, будівництва, науки, культури, освіти тощо.
У той же час оглядові екскурсії в різних містах мають свої характерні риси. Вони визначаються особливостями історичного розвитку, притаманному конкретному місту.
Майже в кожній оглядовій екскурсії одна з підтем у своїй значущості стає провідною, її композиційним центром. У великих промислових містах, таких як Дніпропетровськ, Запоріжжя, вона присвячена виробництву, у містах-героях - Одесі, Керчі - подвигу народу в роки Великої Вітчизняної війни, Севастополі - військовій, морській славі.
Кожна тема екскурсії, в тому числі й оглядової - сукупність цілого ряду підтем. Вимоги до підтеми - повнота та логічна завершеність у висвітленні частині теми. Вірно розроблена підтема повинна сприйматися екскурсантами не сама по собі, а в поєднанні з основним змістом екскурсійної інформації. Розміщення, послідовність та співвідношення підтем, основних питань, вступу та заключної частини створюють композицію екскурсії.
Багатотемність оглядової екскурсії не дає змоги глибоко розкрити зміст, дати поглиблене висвітлення подій. У такій екскурсії, як правило, подається більше фактів і значно менше їх тлумачення та оцінок, а також узагальнень та висновків. Про це говорить і сама назва екскурсії - оглядова.
Треба зазначити ще одну особливість оглядової екскурсії. Майже кожна її підтема у подальшій і більш детальній розробці може стати темою самостійної екскурсії. Так, на основі матеріалів
оглядової екскурсії "Київ - столиця України" створено екскурсії "По давній столиці Київської Русі", "Київ - місто-герой", "Архітектурний Київ", "Театральний Київ", "Літературний Київ", "Київ спортивний", "По парках міста", "Хрещатик - головна вулиця Києва".
Кожна тематична екскурсія повинна розкривати певну, чітко визначену тему. Найчастіше тема - це відтворення певного історичного періоду, визначної події минулого чи сучасності. Тематична екскурсія, у порівнянні з оглядовою, більш складна за своєю структурою, змістом, методикою проведення.
Широкий розвиток екскурсійної тематики в різних містах дає змогу використовувати різні види групування тем. Так, туристам, які подорожуватимуть Україною, можна запропонувати спеціальні історичні цикли: "Намисто Славутича", "Кам'яний літопис Волині".
Знання екскурсоводів, їх компетентність як фахівців та широта світогляду мають вирішальне значення у формуванні та розширенні екскурсійної тематики.
Назва екскурсії. Тему екскурсії не слід плутати з її назвою. Тема повинна розкриватися назвою екскурсії, тому важливо, щоб назва була чіткою, виразною, запам'ятовувалась та приваблювала екскурсантів. Але, на жаль, це не завжди виконується. Переважна більшість міських оглядових екскурсій в Україні мають назву "Місто в минулому, сучасному і майбутньому".
Завдання теми - привернути увагу екскурсовода до певних об'єктів та подій, послідовного та логічного викладення матеріалу.
Мета назви - активізувати увагу екскурсантів, зацікавити їх, підготувати аудиторію до