В середині ХХ ст.. тут було створено будинок відпочинку, а у 1958 році відкрили кліматологічний курорт «Карпати», що спеціалізувався на серцево-судинних захворюваннях.

Санаторій працює і до сьогоднішнього дня. Час від часу сюди приїжджає дружина останнього власника палацу.

Невицкий замок

[

.

Башня-донжон Невицкого замка

Ужгородський замок

Відносяться до , як до зміцнення на одному з горбів над поселенням . На той час мав вид дерев'яної , що складалася з і частоколу. Тоді ця територія була заселена слов'янами, що звали себе українцями або білими хорватами(на той час - південно-західне відгалуження українського етносу). Тут було князівство, на чолі якого стояв . Літописець зазначає, що Ужгородський замок і вся прилегла територія належала Лаборцю. Коли на князівство напали , населення стало до боротьби. Про це також пише Руський Літопис року: «Пришедше от востока () и устремяшеся через горьі великьія, иже прозвашася горьі Угорьскьія, и почаша воєвати на живущая ту».

Перший організований опір закарпатці дали під Ужгородом, де князем був Лаборець (Анон. кап. ХЩ), Мадярська орда була численною й захопила Ужгород, спаливши замок. Князь Лаборець втікав до своєї далекої фортеці — Земплина, але його наздогнали і над річкою Свіржавою повісили. Відтоді народ ту річку назвав Лаборцем — на пам'ять про князя. Але в бою за Ужгород був убитий і вождь мадярів . Мадярські кочівники поховали його у валі Земплинського  — фортеці, яку також здобули. Могилу й багато оздоблене золотом поховання Альмоша виявили чехословацькі .

В кінці  — на початку , коли рівнинна частина підпала під владу Угорського королівства, в Ужгороді будується кам'яний замок як адміністративний центр Унг. Це вже була могутня оборонна споруда, про силу якої свідчить той факт, що в році під час набігу орди під верховодством хана Кутеска, яка прорвалась через перевали в низовину, Ужгородський замок кочівники взяти не змогли. Історичні документи підтверджують, що кам'яні замки на Закарпатті почали дуже інтенсивно будуватися після навали. І хоч татари відійшли, страх у мадярів залишився і король наказав на стратегічно важливих пунктах зміцнити замки.

Епоха Другетів

Ужгородський замок. Бастіон Франциска.

У році, після того, як італійські брати допомогли королю , з нової , придушити повстання наджупана Петра Петені, Карл Роберт подарував братам Ужгородський замок та землі. Вони володіли ним 350 років.
В період, коли замок знаходився у володінні роду Другетів ( ? роки), в фортифікаційному мистецтві відбувалися великі зміни, викликані, головним чином, появою нових видів зброї, і в першу чергу зброї вогнепальної. Це все вимагало докорінної реконструкції замку, яка була здійснена в кінці з використанням найновітніших досягнень фортифікаційного мистецтва Європи.

В Ужгородському замку за проектом італійських інженерів було проведено певну реконструкцію з метою посилення його обороноздатності — було вимуровано більш міцні стіни на певній відстані від палацу, на кожному розі споруджено ромбовидний , висота якого досягає 10-15 м, висунутий за лінію квадрата стін. На майданчиках бастіонів розміщувалися гармати, які тримали під обстрілом підступи до замку. Для посилення міцності бастіонів роги їх викладені квадратами з білого каменю. Замок був майже неприступним. Неприступність його особливо підкреслена з північної сторони масивною гладдю високих стін, позбавлених навіть бійниць. Стіни побудовані з каменю. Північну частину замку захищав кільовидний бастіон. В плані замок був неправильним чотирикутником — це зумовлено рельєфом Замкової гори. З трьох боків споруду оточував рів глибиною в 8 ?10 метрів, через який до в'їздної брами було перекинуто підйомний . До наших днів збереглись створи для ланцюгів, при допомозі яких міст піднімався. Товщина зовнішньої кріпосної стіни досягала від 2,5-3 м до десятиметрової висоти, вона збереглася і дотепер.

, розміщений навпроти головних в'їздних воріт, в північно-східній частині Замкової гори, на краю обривистого схилу, являє собою сувору двоповерхову будову прямокутної форми, на кожному розі якої квадратна вежа. На верхньому поверсі веж, товщина стін яких сягає 2,5-3 м, видно темні отвори бійниць. В фортифікаційній системі замку палац, він же і цитадель, займав домінуюче положення. У випадку проникнення ворога у двір замку, захисники його могли успішно продовжувати оборону з палацу, у якого була добре продумана система оборони — з трьох сторін палац був оточений глибоким ровом, через який у східній частині був перекинутий підйомний міст, який в разі підйому закривав отвір воріт. При спорудженні замкового палацу будівельники врахували місцевості, якому в фортифікаційній системі палацу відводилась важлива роль — сам палац є ніби продовженням схилу Замкової гори, на якому він стоїть. Північна частина палацу зведена прямо над прірвою, схил настільки стрімкий, що ворог ні разу не осмілювався штурмувати замок з північної сторони. В замковому палаці є просторі підземні каземати, які в мирний час служили коморами, а під час облоги замку — сховом. В підземеллі була також в'язниця та камера катувань. У XIII столітті була збудована замкова церква.

У кінці () століття рід Другетів по чоловічій лінії вимирає, останній Другет був страчений