з Долини нарцисів

«Долина нарциciв» — унікальний ботанічний об'єкт, в якому охороняється найбільший в Середній осередок (Narcissus angustifolius). Цей середньоевропейський високогірний вид поширений в , на i в на висотах 1100—2060 м. Популяція в цьому рівнинному локалітеті збереглася з післяльодовикового періоду i має характер. У  р. нарцис вузьколистий занесено до .

Туристична привабливість

Поряд з величезним науковим значенням «Долина нарцисів» становить і значну естетичну цінність. У період масового цвітіння (друга — початок третьої декади травня) «Долина» вкривається суцільним білим килимом квітучих нарцисів, помилуватися яким приїжджають звідусіль.

Рельєф

Станом на рік на території заповідного масиву знаходиться 164 га справжніх , 54 га , 32 га . Решту площі займають адміністративні будівлі, русло р. Хустець, канави, дороги тощо. Рельєф лівобережної частини території переважно рівнинний з окремими грядово-горбистими підвищеннями та зниженнями різноманітних форм, правобережної — грядово-горбистий з рівнинними ділянками у прирусловій частині.

Клімат

теплий, вологий. За даними метеостанціі Солотвино (272 м.н.р.м.) складае 8,5 градуciв, ?4,0, ?19,5 градуciв. біля 850 мм. Переважають тут дерново-глеєві важко- i середньосуглинні грунти, що сформувались на давніх алювіальних відкладах.

Флора

Рослинність масиву «Долина нарцисів» на 90% представлена різнотравними та злаково-різнотравними угрупованнями серед яких переважають (Festuca rubra), (Deschampsia caespitosa), (Alopecurus pratensis), (Bromus mollis). В місцях з підвищеною зволоженістю поширені види (Carex acutiformis, C. acuta, C. vulpina) та (Juncus effusus).

В цілому в «Долині нарцисів» представлено 498 видів різних рослин, зокрема 15 видів квітів, які занесені в Червону Книгу, 16 видів орхідей. Серед рiдкicних рослин заповіднику: (Achillea salicifolia), (Dactylorhiza fuchsii), (Dactylorhiza majalis), (Erythrronium dens-canis), (Gentiana pneumonanthe), (Gymnadenia odoratissima), (Iris sibirica), (Orchis militaris), (Orchis laxiflora), (Potentilla alba) та iн.

Унікальною особливістю цієї заповідної ділянки є місцезнаходження тут однієї з найбільших рівнинних популяцій рідкісного виду нарцису вузьколистого (загальна площа - 85 га). У період свого масового цвітіння (друга половина травня) Narcissus angustifolius Curt. співдомінує, а на третині його площ домінує у травостої. Зростає в декiлькох угрупуваннях:

· Нарцис вузьколистий + (Sanguisorba officinalis) + (Anthoxanthum odoratum);

· Нарцис вузьколистий + (Festuca pratensis) + (Holcus lanatus);

· (Juncus conglomeratus) + (Filipendula vulgaris) + Нарцис вузьколистий.

· Фауна

За своїм фаунiстичним складом «Долина нарцисiв» рiзко вiдрiзняється вiд iнших заповiдних дiлянок Карпатського біосферного заповіднику. Тут представлені тварини заплавних лук Закарпатськоі рівнини.

Оленяча ферма. Неподалік с.Іза знаходиться знаменита на всю Україну оленяча ферма, де вирощують плямистих оленів з метою здобуття з рогів цих благородних тварин важливої медичної сировини - пантокрину. Фото:

Водоспад "Шипіт

У підніжжі полонинського хребта Карпат знаходиться чудовий витвір природи - водоспад Шипіт, вода в якому спадає численними живописними каскадами. Загальна довжина складає 18 метрів. Коло села, недалеко від водоспаду, нещодавно ввели в експлуатацію бугільний підйомник, також працює канатна дорога (1500 метрів), що є ще однією радістю для туристів взимку. Та окрім того, це місце відоме ще й щорічним зібранням хіппі, що відбувається з 1993 р.

Тячів

В Тячеві, райцентрі Закарпатської області, я бував декілька разів. Останній раз в січні 2004 року.
Містечко, або місто Тячів (статус міста Тячеву надали в 60-х роках минулого століття), виділяється серед Закарпатських населених пунктів, перш за все своєю архітектурою. Приватні будинки будуються з односкатним дахом, а по бокам даху споруджують зубці, що зменшуються за нахилом даху. Всі новозбудовані будинки мають, як мінімум два поверхи, хоча вони не здаються великими. Взагалі, у Тячеві все невеличке – площі, вулиці, провулки, будівлі, кафе, крамнички...

В Тячіві довгий час жив та працював відомий угорський художник Шімон Голлоші. На будинку, де він мешкав, встановлено меморіальну дошку. А в 1993 році, коло місцевої школи був відкритий пам`ятник Галлоші.
У самому центрі висотна Реформаторська церква XIV століття, стеля якої викладена яскраво розмальованим кахелем. Вона була реконструйована у 1748 та 1810 роках.

З боку західного фасаду прибудована триярусна дзвіниця із шатровим покриттям. На верхньому ярусі дзвіниці знаходиться давній годинник. Стіни храму кріплені міцними контрфорсами, які придають церкві більш грізний вигляд. Неф церкви перекритий дерев'яним кессоном з розписами середини ХVІІІст.

Шукаючи інформацію про Тячів в Інтернеті, я знайшов таку легенду:

“Колись давним-давно на вітчизну напав ворог: стільки їх було, як на небі зірок. Вони на швидких конях мчалися; випалили села, міста, людей перестріляли або забрали у полон у далекий схід, звідки не було вороття.
Король відправив дружину, дітей, придворних (подруг королеви) у далекий ліс із довіреним військом, де їх ніхто не знайде. У ті часи ще не було проїздної дороги, і утікачі збиралися до гір уздовж Тиси. Наніч відпочили під горою, де на них напали вороги. Військо гідно боролося, багатьох нападників убили, а решта втекло. Один з нападників розвернувся, прицілився у королеву і вистрілив у неї. Замітивши це, улюблена служанка королеви захистила її своїм тілом і стріла попала їй у груди. Щоб краще захищатися, вони вибралися на вершину гори, де королева занесла хвору у свою палатку, перев’язала рану, цілу ніч пильнувала за нею.
Ранком сонячне проміння наповнило весь край золотистим промінням. Королева винесла смертельно ранену служанку на свіже повітря. Побачивши цей чудовий краєвид, вона тихо сказала: «Велична королево, мені подобається це місце».
Королева плачучи заспокоювала подругу: «Ти не помреш, незабаром вилікуєшся. Король виб'є із країни ворогів і цей край я подарую тобі». Бідна ранена, вона старалася усміхатись, але прийшла остання хвилина, взяла руку своєї королеви і благала її: