Слід зазначити, що при техногенному втручанні природна рівновага між інжекційними та інфільтраційними водами порушується і система може вийти на новий рівень рівноваги, відреагувавши при цьому, як правило, відповідним зменшенням мінералізації суміші і пониженням у розрізі зазначеної вище межі рівноваги. Це спрощена схема, але вона дає змогу уявити процес формування вуглекислих мінеральних вод Закарпаття. У зв’язку з викладеними закономірностями родовища мінеральних вуглекислих вод Закарпатської групи, хоча всі вони в генетичному плані пов’язані з Латорицьким тектонічним розломом, відрізняються одне від одного мінералізацією, а саме: “Поляна Квасова” – 6,5 – 12 г/дм3, “Поляна Купель” – 7 – 10,5 г/дм3, Лужанська – 3 – 6,5 г/дм3, Неліпінська – 2 – 4,8 г/дм3.

При геологічному вивченні таких складних природних систем, як родовища мінеральних вуглекислих вод, головним різновидом геологорозвідувальних робіт є тривалі дослідно-експлуатаційні відкачки, за допомоги яких практично вивчають такі умови водовідбору, що забезпечують стабільне отримання на розрахунковий період, який звичайно приймається 10 тис. діб, відповідної мінералізації вуглекислої води та вмісту в ній розчинної вуглекислоти, передбачених кондиціями на родовище. Зазначені кондиції розробляє Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації і курортології. Ці кондиції визначають рівень та напрямок терапевтичного впливу на людський організм при споживанні цієї мінеральної води. У процесі експлуатації на деяких родовищах мінеральних вуглекислих вод ї відзначали факти зменшення мінералізації мінеральних вод, хоча водовідбір при цьому ще не досягав обсягів, затверджених експлуатаційних запасів. [2,c.78-85]

Мінеральні води відрізняються також і за хімічним складом:

-маломінералізовані мінеральні води, що містять органічні речовини, є на курорті "Моршин", а також в Чернівецькій області (в с- Буденець під назвою "Буковинська", Цецине, Сепптин). Кількість солей в 1 літрі цих вод не перевищує 2 г.

-до середньомінералізованих вод, що містять 2—15 г солей, належать води окремих джерел курортів "Трускавець", "Моршин", а також мінеральна вода села Черче Івано- Франківської області, сіл Черешенька, Хряцна, Ожеве на Буковині.

-високомінералізовані мінеральні води, що містять 16—390 г/л солей, представлені окремими джерелами курортів "Моршин" і"Трускавець", а також сіл Мигове, Кошипів, Красноїльськ, Стара Красношора, Сарата Чернівецької області. [10]

Розділ 3.Вивчення сучасного стану курортного освоєння мінеральних вод Українських Карпат

Вивчення сучасного стану курортного освоєння Українських Карпат — з одного боку і багатих їхніх можливостей — з другого —переконує в необхідності більш інтенсивно розвивати у цьому регіоні курортно-рекреаційне господарство. Законодавчо-правове забезпечення санаторно-курортної рекреації визначається Законом України "Про курорти" від 05.10. 2000 р. № 2026-111, що створює юридичні засади для її розвитку в Карпатському регіоні. Відповідно до ст. ЗО Кодексу України про надра Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про затвердження диференційованих нормативів плати за користування надрами для видобування мінеральних підземних вод" від 7 березня 2000 р. № 456, яка сприятиме подальшому врегулюванню плати стосовно мінеральних вод. [4], [5]

В Карпатському регіоні нараховується до 800 джерел і свердловин, з добовим дебітом 57,5 млн літрів. На території прикарпатських областей зареєстровано понад 200 мінеральних джерел, в Закарпатті — понад 500. Розвідані і затверджені запаси цих вод достатні для оздоровлення та лікування більш як 7 млн чоловік на рік.

Найпоширеніші в Карпатах вуглекислі лікувальні води з різною мінералізацією, які своїм походженням зобов'язані активній тектонічній діяльності неогенового періоду. Родовища цих вод зосереджені в основному в Закарпатській області (Вигорлат-Гутейський хребет). На їх базі функціонує ряд відомих курортно-рекреаційних об'єктів і заводів промислового розливу вод.

"Підземні аптеки" Українських Карпат багаті і на лікувальні розсоли (з підвищеним вмістом сульфатів).

Гідротермальна база Карпат при існуючому ресурсному потенціалі експлуатуються недостатньо. Так вуглекислі мінеральні води типу "Боржом»", "Нарзан", "Єсентуки використовуються за даними Інституту регіональних досліджень НАН України (м.Львів) на 8-5% від можливого, сульфідні - на 15%, "Нафтуся" та її аналоги - на 10%. [8,c.28-30]

а) ландшафтні області

В межах гірської території Українських Карпат при природно-географічному районуванні виділяють наступні ландшафтні області: Передкарпаття, область Зовнішніх Карпат, Вододіпьно-Верховинська область, Попонинсько-Чорногірська область, область Вулканічних Карпат, Закарпатська низовинна область. Мінеральні води цих областей об'єднуються близькістю просторового положення, приуроченістю до спільної геологічної структури та єдністю історії розвитку, але відрізняються між собою за фізико-хімічними властивостями, утворюючи окремі групи. Східна межа Карпатського рекреаційного регіону проходить південніше Рави-Руської, Жовкви, Перемишлян, по межі Івано-Франківської і Тернопільської областей, до Усть-Зеленого і далі по р. Дністер до державного кордону з Молдовою. До цього регіону ми відносимо ландшафтні області Розточчя та Опілля і Прут-Дністровську.

б) курортно-рекреаційні райони

Серед основних курортно-територіальних одиниць для гірських умов Карпат пропонуються курортно-рекреаційні райони і курортно-рекреаційні комплекси чи курорти. В Законі України "Про курорти" термін курорт трактується як освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для експлуатації будівлі та споруди з об'єктами інфраструктури,що використовуються з метою лікування, медичної реабілітації профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій охороні. [4]

Курортно-рекреаційні райони (КРР) формуються у вигляді функціональних систем взаємопов'язаних елементів території: населених пунктів, курортних комплексів та установ, штучних водойм тощо, а також природних ландшафтів, які входять органічно до території району та використовуються для створення курортного середовища. При цьому визначаються такі функціональні зони району: власне курортна та господарська. В господарській зоні можуть розміщуватися сільськогосподарські