медичної реабілітації та курортології має багаторічний ряд спостережень за мінеральною лікувально-столовою водою "Плосківська", для якої є характерним стабільність хімічного складу та мінералізації. Згідно чинного стандарту України ДСТУ 878-93 "Води мінеральні питні. Технічні умови", мінеральна вода "Плосківська" відноситься до гідрокарбонатних натрієвих борних (типу "Боржомі).
Розливна мінеральна вода "Плосківська" має лікувальні властивості і застосовується при таких захворюваннях:
- хронічні гастрити з нормальною, підвищеною та зниженою секреторною функцією шлунка;
- хронічні коліти та ентероколіти;
- хронічні захворювання печінки та жовчовивідних шляхів, гепатити, дискинезія жовчних шляхів, холецистити, ангіохоліти різної етиології без схильності до частих загострень, постхолецистектомічний синдром;
- хронічні панкреатити;
- хвороби обміну речовин: в т.ч. цукровий діабет, ожиріння, фосфатурія.
Вживати за призначенням лікаря, або несистематично як столовий напій. [11]
Розділ 7.Дослідження мінеральної води на прикладі мінеральної лікувально-столової води "Джерело Якова"
Мінеральна лікувально-столова вода "Джерело Якова" є продуктом змішаного складу. За висновками вченої ради Українського науково дослідного інститута медичної реабілітації та курортології доведено : Ропа (свердловина №4369) за своїм хімічним складом є йодо-бромною, хлоридно натрійовою з мінералізацією 35-42г/дм3, Слабомінералізована вода (драгомирчанська свердловина№1) є хлоридно-сульфатно-гідрокарбонатною натрійово-кальційовою – 0,39-0,43 г/дм3 . Складовими інгредієнтами для приготування мінеральної лікувально-столової води "Джерело Якова" є: ропа – свердловина №4369 та вода з свердловини №1 (Драгомирчанська), яка за співвідношенням основних катіонів і аніонів є сульфатно-гідрокарбонатною, хлоридно-сульфатно-гідрокарбонатною натрийово-кальційовою слабкої мінералізації – 0,39 – 0,43 г/дм3.
Виконаними розрахунками встановлено, що при змішуванні вод свр.№4369 та свр.№1, та при відповідному співвідношенні загальна мінералізація води "Джерело Якова" буде у заданих межах 2-3 г/дм3 при хлоридному кальційово-натрійовому складі. (Див. дод. №1.)
Вода збагачена кальцієм та природним йодом. Необхідно зауважити, що природний йод в мінеральній лікувально-столовій воді "Джерело Якова" становить 0,7-1,5 мг/дм3 .
Це єдина в Україні лікувально-столова мінеральна вода з природним вмістом йоду. Біологічна активність йоду покращує стан гормона щитовидної залози - тироксина: підвищення швидкості обміну енергії і рівня окислювальних процесів у клітинах, підвищення тонусу м`язів і нервової системи, сприяє росту, покращує слух, зір, підвищує інтелект та розумову активність. Виводить токсини та радіонукліди.
Рекомендовано Українським НДІ медреабілітації та курортології для профілактити та лікування.Мінеральна лікувально-столова вода "Джерело Якова" є продуктом змішаного складу - збагачена кальцієм та природним йодом. Мінеральна вода застосовується з лікувальою метою у відповідності до призначенням лікаря, а також як столовий напій не систематично.
Рекомендовано Українським НДІ медреабілітації та курортології м. Одеса для профілактики та лікування.
Медичні показання щодо лікувального застосування: хронічні гастрити зі збереженою, зниженою секреторною та моторно-евакуаторною функцією шлунка поза фазою загострення, хронічні коліти, хронічні захворювання печінки і жовчного міхура без порушень прохідності жовчовивідних шляхів, дискинезія жовчних шляхів та жовчного міхура.
Мінеральна лікувально-столова вода "Джерело Якова" виводить токсини, радіонукліди. Природньо нейтралізує побічні дії лікарських препаратів, запобігає кишечним інфекціям. Вода стабілізує кислотність шлунка, позбавляє відчуття печії. [9]
Висновок
Якщо розглянути розвиток курортної галузі України на даний час, то треба сказати, що її стан більш ніж критичний. Зокрема, організаційно не завершено створення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у цій сфері, недостатньо координується діяльність причетних до цієї сфери міністерств та інших органів центральної виконавчої влади, не вирішено остаточно питання власності щодо деяких оздоровниць. [8,c.33-34]
У курортній галузі зараз процвітає стихійна діяльність великої кількості дрібних підприємців, практично відсутня координація лікувально-оздоровчої діяльності санаторно-курортних закладів, що належать різним міністерствам та іншим органам центральної виконавчої влади, нераціонально використовуються , погано охороняються, виснажуються та забруднюються запаси надзвичайно цінних природних лікувальних ресурсів.
Негативного впливу надало:
1. Незадовільний рівень державного контролю (нагляду) за раціональним надрокористуванням, особливо в умовах, що виокремлюються значною складністю формування джерел експлуатаційних запасів мінеральних вод. В Україні відповідно до законодавства такий нагляд здійснює Держнаглядохоронпраці, але, очевидно, відсутність фахівців необхідної кваліфікації не дає змоги цьому комітету здійснювати такий нагляд ефективно.
2. Відсутність в організаціях Державної геологічної служби робіт з оцінки стану експлуатаційних запасів і прогнозних ресурсів мінеральних вод в Україні з урахуванням вуглекислих мінеральних вод.
3. Незадовільний рівень наукового забезпечення регіональних оцінок прогнозних ресурсів мінеральних вод, а також вивчення джерел їх формування, у тому числі за даними досвіду експлуатації.
До нині не проведена інвентаризація усіх розташованих на території України санаторно-курортних та оздоровчих закладів, окремі курорти останнім часом або не функціонували зовсім, або через високу вартість оздоровлення не завантажувалися повністю.
Слід передбачити заходи, які б дали змогу експлуатувати такі складні природні системи, як родовища вуглекислих вод у найбільш сприятливих умовах, що відповідають принципам раціонального використання надр. На мій погляд, для цього потрібно:
1. Удосконалити систему державного управління при розробці родовищ корисних копалин з метою забезпечення раціонального надрокористування.
2. Заборонити проведення в межах родовищ мінеральних вуглекислих вод проведення будь-яких бурових робіт, які призводять до нарощування бази експлуатаційних свердловин, або спорудження розвідувальних свердловин, за винятком випадків, коли йдеться про проведення переоцінки запасів мінеральних вод.
3. Ліквідувати в межах родовищ мінеральних вуглекислих вод усі незатампоновані розвідувальні свердловини, які не використовуються як експлуатаційні, а також всі не задіяні дублюючі експлуатаційні свердловини, продуктивність яких робить їх непридатними до використання.
4. Обладнати всі експлуатаційні свердловини, а також свердловини, що ще не введені у експлуатацію, але плануються до введення, устаткуванням на гирлі, яке б унеможливлювало непродуктивну дегазацію покладів мінеральних вуглекислих вод.
5. Державній геологічній службі України виконати оцінку стану експлуатаційних запасів мінеральних вуглекислих вод Карпат і розробити рекомендації для покращення цього стану.
6. Інституту